Сухий аналіз армійських сухпаїв

Їжа для бійця – одна з важливих складових армійського життя, іноді головна втіха довгих днів та тижнів. Тема армійського харчування неосяжна, хоч романи пиши (документальні). Це і яйця по 17 гривень за кілограм, і питання, чому, наприклад, на гауптвахті, де утримують дезертирів, відмовників та вбивць, харчування може бути кращим, ніж в учебках. І кисла капуста та риба з душком, і хліб, який частинам на Донбасі везуть іноді чомусь аж з Києва, і багато, багато інших аспектів.

Сухий пайок – не остання складова цієї теми. Це їжа бойових позицій, дальніх постів охорони, довгих поїздок і так далі. (Хоча на бойові позиції мало хто бере повний сухпай, хіба що щось з консервів, а так краще сала й ковбаси нічого немає.) Довелося за службу їсти аж п’ять варіантів сухого пайку – радянський, українській, американський, норвезький та ворожий. Радянський відкинемо як вже неактуальний, це була квадратна картонна коробка з трьома банками консервів та сухарями, чай та цукор. Норвезький куштував один раз і не повністю, тому його також відкинемо. Порівняємо три. Вибачте одразу за не дуже патріотичні висновки.

Для початку про унікальність кожного з пайків. По-перше, наш і ворожий пайок добовий в одному пакеті. Американський пакет окремий на один прийом їжі, тобто на добу їх дається три.

В американському сухому пайку (на фото) обов’язково присутні такі речі, як жувальна гумка (бо ти ж, мабуть, не маєш можливості почистити після їжі зуби…). Обов’язково до кави сухі вершки та окрім цукру його замінник (для діабетиків та тих, хто рахує калорії). Також до складу входить або протеїновий коктейль, або напій з електролітами та мінералами. Це порошки, які треба розбавити водою. До речі, протеїнову суміш треба збовтувати разів сто, аби була без грудок. Ще американці – чемпіони з післяобідніх снеків у пайку. В ньому можуть бути і всім відомі M&M’s, «Снікерс» та інші брендовані солодощі, сушена журавлина, кілька варіантів горішків (бувають і солоні з перцем), кленовий сироп, горіхове масло… усе й не згадаєш. Також майже у кожному варіанті є гострий томатний соус у мініатюрних пляшечках. У російських пайках обов’язково є полівітаміни та водо- й вітрозахищені сірники. В українському сухпаї з унікального лише мед.

На загал усі пайки мають у складі м’ясні страви. Український та російський мають першу страву у деяких варіантах. Хоча ні, не всі мають м’ясо. Американських пайків існує кілька десятків варіантів, вони мають свою назву, а також номер. Так от, в них є навіть вегетаріанські варіанти сухпаю. Існує й сім варіантів українського пайка, але основні відмінності там – яка каша з м’ясом у складі: гречана, ячна, перлова чи рисова.

Чого немає в українських пайках на відміну від конкурентів? Найважливіше – це можливості підігріву їжі! Знаєте, як воно в холод їсти ту кашу з м’ясом в окопі, коли багаття заборонено, бо воно може принести тобі не тільки тепло та смачніший обід, але й смерть, за димом чи вогнем тебе здалеку виявлять. Кашу доводиться рубати ножем, ну і горілки газові рятують. У пайках ворога є вже згадувані захищені сірники, розкладний металевий тігельок і таблетки сухого спирту, відомі всім поколінням туристів. Він горить без диму, на міні-тігель зручно стає стандартна кружка.

В американців нагрів страв та води для кави хімічний. Є окремий пакет, який вставляється в розкладний картонний тримач, в пакеті нагрівальні елементи, дуже схожі на сучасні гірчичники. Кладеш у цей пакт страву також у пакеті (те, що варто розігріти, у зелених пакетах, інше в коричневих). Потім наливаєш води, аби вона накрила пакет зі стравою, і чекаєш. Починається хімічна реакція з виділенням тепла та бульбашок. Нагрів своє рагу чи інше, ставиш в гарячу воду окремий пакет для кави. Зручно до певної міри, треба звикнути. Та звикаєш швидко. Американських сухпаїв автор з’їв набагато більше за інші – під час навчання на американській базі в Німеччині. Справа в тім, що у американців там… немає обіду. Сніданок і вечеря в їдальнях, де в нарядах працюють американські солдати (так, в них теж таке є). А стосовно обіду – ти ж на навчальний базі, в обідній час ти маєш бути на полігоні, чи в класі, чи в лісі на тренуванні, тому їдальні закриті. Після сніданку ти вибираєш собі сухпай на обід, так, можна вибрати той же згаданий вегетаріанський, або мексиканський, або італійський і т.д. варіант (не рекомендую, якщо комусь доведеться також так їсти, варіант з піцою, щось з нею не те).

Про мінуси. Американський сухпай іноді без ножа не відкрити, так міцно запаяний пластик. Це ж стосується і деяких стіків, з маслом, наприклад. Ну і добовий харч у трьох чималих пакетах займає багато місця, якого в наплічнику завжди обмаль. Російські пайки в картонній упаковці (мені лише такі траплялися). Від вологи розповзаються. Також самі страви упаковані в щось на кшталт товстої фольги та пластик. Окопні миші та щури задоволені – прогризають таке на раз. Українським пайкам не вистачає підігріву в першу чергу. Одноразова ложка лише одна – і для консервів, і для чаю. Як і в американців, до речі, але їхню каву можна перемішувати взбовтуванням пакету. У ворожих пайках окремі пластмасові ложки, їх три.

Такий короткий огляд. На суб’єктивну думку автора, американський сухпай виграє у інших. За можливість нагріву, ложки та різноманітність ворожий – на другому місці.

Під час написання статті пошукав трохи в Інтернеті про наші пайки. Дуже багато інформації по нові сучасні варіанти сухпаїв для ЗСУ, багато років пропонуються, тестуються і типу скоро будуть у раціоні бійців. Але я таких поки не бачив.