Минулого тижня кропивничани отримали прекрасний подарунок. На сцені обласної філармонії ожила комедія за мотивами п’єси Жана-Марі Шевре «Squat». В українській версії вона отримала назву «Будьте, як вдома». Ті, хто потрапив у глядацьку залу, протягом двох годин насолоджувались грою Ади Роговцевої, Ахтема Сеітаблаєва, Світлани Орліченко, Галини Корнєєвої, Ольги Атанасової та інших. Режисером вистави є Катерина Степанкова, дочка Ади Роговцевої та Костя Степанкова. Художник вистави – Тарас Ткаченко, хореограф – Олексій Скляренко.
Варто одразу відзначити, що Ада Миколаївна грала першу після відновлення здоров’я виставу. І грала пречудовно! В антракті усі дивувалися її вольовим і професійним якостям, її унікальній здатності тримати високе напруження сценічного дійства, бути органічною і невимушеною у своєму служінні драматичному мистецтву.
Оскільки творчість Шевре жодного разу не була представлена на сцені театру корифеїв, хочу сказати декілька слів про нього. Жан-Марі – французький драматург і актор. Як драматург він дебютував 1999 року і дуже швидко здобув широке визнання як на батьківщині, так і на міжнародному рівні. Його п’єса «Le squat» була удостоєна премії ООН у 2000 році, а рік потому номінована на премію Мольєра. Вона перекладена англійською, італійською та німецькою мовами.
Скват (squat) – в перекладі з англійської означає самовільне вселення в порожній будинок. Батьківщиною цього явища прийнято вважати Америку. Але, як ми впевнилися, і в Парижі двом бідним молодим людям-емігрантам довелося потайки оселитися під чужим дахом. Напевно, таке могло статися тільки в Парижі: араб Самір (заслужений артист АР Крим Ахтем Сеітаблаєв) та полячка Бася (актриса Ольга Атанасова) знайшли один одного і закохалися. Мусульманин і католичка! Очевидно, і це згодом розкривається по ходу п’єси, їх поєднало не зовсім толерантне ставлення французьких інституцій до емігрантів, що абсолютно беззастережно викриває Жан-Марі Шевре.
Коли несподівано у свою квартиру повертаються дві немолоді господині Марівонн (народна артистка України Ада Роговцева) та її сестра Жанн (заслужена артистка України Світлана Орліченко) для них стає великим «сюрпризом» перебування в ній таких «квартирантів». Вони самітні і давно звикли жити своїм окремим життям. Сюжетна «пружина» стискається і тут же вистрелює: Самір і Бася одразу отримують свою порцію зневаги і кепкувань від старшої Марівонн. Далі неминуче відбувається зіткнення двох світів, поєдинки різних ментальностей, взаємодія контрастних характерів. Але і безліч забавних ситуацій.
Одна з них була настільки підсилена імпровізацією Ади Миколаївни, що реготала не тільки вся публіка, але й партнер – вибитий з «колії» Ахтем Сеітаблаєв пів хвилини не міг прийти до тями. Йдеться про епізод примирення, коли Марівонн і Самір в діалозі мріють про те, що в Парижі будуть мирно співіснувати християнські храми, мечеті та синагоги і всі зможуть у затишних кафе спокійно пити каву. І тут Ада Роговцева, як по накатаному, але з лукавинкою додає: «Арабіку!». До цієї сцени ми практично вже повірили, що її героїня терпіти не може арабів. Але сюжет тому так і вибудований автором, щоб показати,
як таке випробування долі міняє її, пробуджуючи материнські почуття. Все життя Марівонн мріяла про дитину, але доля їй цього так і не подарувала. І ось в її серці розквітає любов, і молодий араб стає для неї фактично сином. Разом з сестрою вона бере відповідальність не лише за його майбутнє, але й за його сім’ю, яку він створив у них на очах разом з Барбарою-Басею. Отже, у цій комедійній і водночас драматичній виставі основними темами є тема міжнаціональних відносин, тема єдиного Дому та «земного простору». У ці важкі і реально драматичні часи їх рішення Жаном-Марі Шевре виглядає майже утопією. Але… Є безперечно велике АЛЕ. Це – любов. І вона править світом. Вона долає будь які шаблони. Вона перетворює життя на краще. Потрібен лиш невеликий поштовх, щоб дати серцю битися в цьому ритмі.
«Золоті хіти»