Котики як рушійна сила дитячої літератури

Минулої п’ятниці в ОУНБ ім. Чижевського відбулася презентація книги сімейного дуету Ольги Могильди та Макара Юхименка, мами та сина. З назви книги «Коти-мандрівники й шахова дошка» вже зрозуміло, що вона з розряду дитячої літератури. Хоча пані Ольга, педагогиня за освітою, згодом наголосила, що книга буде пізнавальною і для дорослих. Адже містить певні маловідомі наукові події.

Як відомо, коти в українській літературі займають почесне місце. Починаючи з народних казок («Кіт і півник», «Пан Коцький») та закінчуючи сучасною літературою, в якій вже фігурує не один десяток книжок з такими героями. Наприклад, наприкінці минулого року керівниця літературно-драматичної частини театру корифеїв Наталія Копієвська презентувала свою книжку «Кропокиці: Муся і Пуся або Таємниці нашого міста». Отже кішки/коти – це благодатний матеріал для фантазій і творчих пошуків. Так львів’янка Галина Вдовиченко (до речі, колись вона була власкором «УЦ») написала серію з чотирьох книжок про сорока двох різних котів, а киянка Галина Манів розповіла про пригоди Мулі та Манюні в Італії, Гренландії та Фінляндії. Таким чином книга пані Ольги та юного Макара стала черговим опусом з казкового котознавства.

На презентації в обласній бібліотеці були присутні вчителі та підлітки в основному середнього шкільного віку. Автори розкрили їм деякі таємниці письменницької лабораторії, тобто розповіли про те, коли і в яких умовах створювалася ця книжка. Макар хвилювався, тому був небагатослівним. Більшу частину пояснень і відповідей за нього давала мама. Зокрема вона сказала: «Після того як вийшла в світ і стала дуже популярною моя книга «Лакі, або Щаслива різдвяна історія», коли я ходила по навчальних закладах, діти говорили: “Напишіть ще щось, будь ласка”. А в тому навчальному закладі, де я працюю, до мене підійшла вчителька і каже: “Діти просять, щоб ви ще щось написали і прийшли презентувати”. І я запропонувала Макару, щоб ми у співавторстві написали книгу. І який же буде сюжет? Тут взагалі не було варіантів про кого ми будемо писати. Тому що Макар у нас котоман. Сюжет про шахову дошку теж прийшов у голову Макару».

Не буду тут розкривати таємницю, яким чином шахова дошка задіяна у подорожах і пригодах Рудольфа і Генрі, але тут є і давній Єгипет, і Японія, і часи Козаччини, і космічний політ, і наукові відкриття.

На завершення зустрічі редакторка книги Наталія Доля сказала таке: «У першу чергу мені самій було цікаво її читати. Книга цікава тим, що я дізналася з неї дещо для себе. Не соромно не знати, соромно не вчитися. Ми вчимося все життя. Отже цікаво буде і дорослим. Дорослі, у кого є онуки чи діти, обов’язково читайте разом з ними. Ви отримаєте масу задоволення. Хоча б кожен вечір по розділу. Але тут така інтрига, що хочеться одразу прочитати наступний розділ, щоб дізнатися, що буде з цими бешкетниками. Це дуже захоплює».