Успадкована щедрість

14:46
0
319
views

14 грудня 2018 року у відділі природи Кіровоградського обласного краєзнавчого музею відбулося відкриття виставки «Чарівний світ мешканців морських глибин». Експонати для виставки музею подарувала Ганна Штомпель – їх вона успадкувала від своїх батьків Владислава та Лариси Штомпелів. Та головне, що дісталося в спадок жінці, - це щедрість, адже можна було просто залишити колекцію собі або вигідно її реалізувати.

Кропивницький знав Владислава Штомпеля як шеф-кухаря ресторану «Україна», директора бази «Бакалія», начальника управління торгівлі Кіровограда, викладача технології приготування їжі та завуча Кіровоградського технікуму радянської торгівлі і просто як гарну людину.

– Батьки були непересічними людьми, знаними в нашому місті. Батько виховав цілу плеяду талановитих кулінарів, мама була інженером санітарної служби. Вони були людьми, які цікавилися наукою, культурою, мистецтвом. Крім колекції, презентованої сьогодні, батьки мали також колекції рідкісних книжок, монет, марок, природного та штучного каміння. Я вирішила подарувати цю колекцію музею, щоб якомога більше людей могли милуватися цим чарівним підводним світом, - розповіла донька колекціонерів Ганна Штомпель.

Також Ганна Владиславівна поділилася з відвідувачами виставки історією збирання родиною морських предметів. Окрім кулінарії, з самої юності Владислав Штомпель мав ще одне захоплення – море. Протягом 20 років він займався дайвінгом, мріяв стати капітаном далекого плавання. Мрія не здійснилася, але любов до моря втілилася в морській колекції. Частину експонатів чоловік видобув сам у Чорному морі, дещо придбав у спеціалізованих магазинах Києва, Москви та інших великих міст колишнього СРСР, але більшу частину колекції йому привезли друзі капітани далекого плавання з різних куточків світу – Чорного, Японського, Охотського та Середземного морів.

На великій любові Владислава Штомпеля до краси підводного світу наголосив друг родини Штомпелів, директор Кіровоградської обласної філармонії Микола Кравченко: – Я мав щастя і Божу благодать бути другом Владислава Івановича років двадцять. Він був людиною щирою, світлою, відвертою, яка любила свою сім’ю та батьківщину. Про таких друзів, навіть якщо вони вже там, я кажу, що вони тут. Тому що однозначно до тих пір, поки про людину говорять, вона живе. Вірю – Владислав сьогодні з нами, і він радіє, що в нього така донька.

Я неодноразово бував у Штомпелів дома, і перше, до чого запрошував господар, це не до столу (хоча столи там, як кажуть, завжди ломились і варениками, і шашликами, і ще багато чим), а до своєї колекції. Казав: «Нічого мені не вези! Оце їдеш в Єгипет чи Турцію, то привези мені мушлі». Один чи два подарунки я все-таки привіз. Пам’ятаю – у нього така ракушка була, казав, що їй мільйон років чи більше. Такий шматок якийсь. Я жартував, «та що ти», а він, «та ні, це сформоване століттями, виверженнями вулканів. Це – найцінніший мій скарб, він зараз на рівні машини». Колекціонери – це люди одержимі.

Колекція, яку Ганна Штомпель подарувала краєзнавчому музею, налічує понад 400 предметів: різноманітні мушлі, морські зірки, їжаки, корали, опудала крокодилів і морської черепахи. Найдавніший подарований експонат – скам’яніла раковина амоніта. Цей молюск був сучасником динозаврів, і десь приблизно з того ж часу в природі існує тридакна велетенська. Маленький екземпляр тридакни в Штомпелів теж був.

– Ми не оцінювали цю колекцію з точки зору фінансової вартості, ми оцінюємо її з естетичних міркувань, - резюмувала старший науковий співробітник відділу природи Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Світлана Саванчук і запросила кропивничан і гостей міста прийти до краєзнавчого музею та на власні очі побачити цю красу.

Фото Павло Волошин, «УЦ».

Маша Ларченко

Маша Ларченко

Журналіст «УЦ».