«Ми тримаємо Україну в серці»

15:24
0
676
views

З довгостроковою місією спостереження за виборами президента та парламенту України в нашому місті перебуває громадянка Канади Николая Дубинська (Nykola Dubenski). У напруженому графіку роботи гостя Кропивницького знайшла кілька хвилин для спілкування з журналістом «УЦ». Говорила українською, адже має українське коріння.

 

– Пані Николая, з якого ви міста? І чому ви тут?

– Я з центру Канади, з міста Вінніпег. Я – член організації CANADEM. І тут я тому, що є українкою. І хочу допомогти: громада Канади прислала 35 довгострокових спостерігачів за виборами в Україні. Регіони ми не обирали, тому в Кропивницький я потрапила випадково.

– Ви вже були в Україні? І яке ваше українське коріння?

– Так, я на своїй історичній батьківщині була вже дванадцять разів. Мої дідусь та бабуся приїхали до Канади у 1908 році. А виїхали вони з Тернопільської області. Я була в тих краях. Є навіть віддалені родичі.

– Чим ви займаєтеся, крім спостережницької діяльності? Яка у вас освіта?

– У мене є компанія з комунікації. Але я після закінчення університету була музикантом, оперною співачкою. Я співала протягом восьми років. А потім вийшла заміж, і музична кар’єра закінчилася.

– Нам відомо про велику активність української діаспори в Канаді.

– Так, нас багато. Ми говоримо українською, навчаємо дітей рідній мові. І в школах можна вивчати українську. У нас усіх є вишиванки. Особисто я розписую писанки, співаю в церковному хорі.

– По телебаченню були сюжети про холодну канадську зиму цього року.

– О, коли я залишала Вінніпег, було мінус тридцять вісім. Було дуже зимно. Але там, де я живу, майже завжди яскраво світить сонце, тому мороз не так відчувається. А снігу було багато.

– І часто у вас такі зими?

– Ця була незвичайною.

– Як ви відпочиваєте? Куди ви їздите?

– Я багато подорожую: Індія, Аргентина, Америка, Франція, Австрія, Англія… Це і відпустки, і робочі поїздки.

– Якби ваші діти захотіли навчатися в Україні, ви відпустили б?

– Так, звичайно. У мене є знайома, яка навчалася музиці в Києві, в Авдієвського. Він, до речі, був у Канаді, я його знала. Також у нас була Ніна Матвієнко, у нас з нею була спільна вечеря. Це була велика приємність.

– Що в Канаді знають про Україну?

– Все. Багато канадійців приїжджають до України. Усі, кого я знаю, були тут по п’ять-шість разів. Ми добре знаємо, що тут діється. Ми тримаємо Україну в серці.

– У Кропивницькому ви вперше?

– Так. Мало часу, щоб погуляти, все роздивитися. Але дуже хочу побувати у вашому театрі. І обов’язково там буду.

– Побажайте щось Україні.

– Я бажаю, щоб ви були веселі та щасливі. Нехай у вас для цього буде привід.