Мери українських міст закликали державу, тобто уряд, «Нафтогаз» та НКРЕКП, прискорити виконання зобов’язань, що зазначені в рамках підписаного в лютому меморандуму. Свою частину муніципалітети виконали, не підвищивши тарифи на тепло для населення після зростання цін на газ, воду та електрику.
Зокрема, про це йшлося на засіданні правління Асоціації міст України, яку на Кіровоградщині очолює міський голова Кропивницького Андрій Райкович.
– Ми не підвищили тариф у січні, і збитки нашого «Теплоенергетика», тобто, по суті, міського бюджету Кропивницького, склали на завершення опалювального сезону близько 200 мільйонів гривень, – каже він. – Така ситуація всюди, в містах-мільйонниках мова йде про мільярди. Коли представники асоціації брали на себе зобов’язання не підвищувати ціни на тепло, уряд, серед іншого, зобов’язався визначити механізм компенсації цих збитків…
Щоб не було пізно
Поки виконання домовленостей з боку державних структур обмежилося тим, що тепловикам надали можливість відстрочити оплату згаданої різниці до 1 жовтня, констатує Райкович.
– Це не знімає проблем, лише відкладає їх. Так, «Нафтогаз» розробив законопроєкт, спрямований на погашення державою підприємствам теплопостачання заборгованості в різниці в тарифах, реструктуризації їхніх боргів за спожитий газ, списання нарахованих штрафних санкцій. Проте законопроєкт досі навіть не зареєстрований у Верховній Раді, і коли буде прийнятий, якщо буде, – також велике питання.
Водночас ще в березні той же «Нафтогаз» через суд заарештував операційний рахунок «Теплоенергетика» за борги приватного «Кіровоградтепла», яке 15 років не надто успішно порядкувало більшою частиною теплового господарства Кропивницького й наразі визнано банкрутом.
– Наш випадок не є унікальним, сьогодні з більшості міст України надходить інформація про звернення «Нафтогазу» до судів та виконавчої служби з метою примусового стягнення заборгованостей та штрафів з теплокомуненерго, накладання арештів на їхні рахунки. Крім того, з травня «Нафтогаз» припиняє постачати газ підприємствам теплокомуненерго за так званим режимом ПСО (покладання спеціальних обов’язків на постачальників природного газу. – Авт.). Це означає, що в подальшому умови та ціни повністю залежатимуть від позиції «Нафтогазу», яка є непередбачуваною.
Фактичне невиконання укладеного меморандуму ставить під загрозу підготовку та проходження наступного опалювального сезону, констатують в асоціації, яка об’єднує 909 міст, селищ і сіл, де проживає понад 80% населення країни.
– Ми наполягаємо на терміновому скликанні наради за участі керівництва Офісу президента, Кабміну, профільних міністерств, Верховної Ради, НАК «Нафтогаз України», щоб іще раз акцентувати їхню увагу на необхідності якнайшвидшого виконання досягнутих домовленостей, припинення фінансового тиску на самоврядування через примусові стягнення коштів комунальних підприємств і серйозності наслідків, які можуть настати, якщо це не буде зроблено. Адже зрив опалювального сезону, якщо не на всій території країни, то, як мінімум, на значній її частині, аж ніяк не залишиться виключно внутрішньою проблемою міст та їхнього самоврядування. Те, що в засіданні правління асоціації брав участь міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов – відповідальний посадовець, який завжди бере трубку, коли телефонує той чи інший міський голова, – дає надію, що голос місцевого самоврядування почують, напрацювання потрібних рішень на рівні держави активізується й матиме позитивний результат, – констатує Райкович.
Контроль та збереження
Суттєві зауваження в асоціації мають і до державних ініціатив у сферах реформування контролю в містобудуванні в цілому та запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини зокрема.
– Хоча саме місцеве самоврядування відповідає за раціональне зонування територій, створення соціальної, інженерної, транспортної інфраструктури та збереження культурної спадщини, децентралізація у сфері містобудівного контролю гальмується. Протягом минулого року наша діяльність з державного архітектурно-будівельного контролю взагалі була заблокована рішенням уряду. Як наслідок, порушення в містобудуванні не знаходять належної та ефективної протидії. Асоціація запропонувала низку кроків для надання самоврядуванню дієвих інструментів планування, організації та контролю в цій сфері, яких ми на сьогодні позбавлені.
Йдеться про запровадження жорстких вимог та обмежень забудови земельних ділянок, особливо при опорядженні фасадів в зонах історичної забудови, встановлення максимально допустимого відсотка забудови, надання самоврядуванню можливості здійснювати оформлення документів на початок будівництва, закріплення його повноважень у протидії самовільному будівництву тощо.
– Окрема розмова – про законопроєкти про запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини, №4561 та №4562, прийняття яких не тільки обмежить повноваження місцевого самоврядування в цій сфері та значно ускладнить проведення відповідних перевірок, а й послабить штрафи за порушення. Ми й без того маємо багато питань без відповідей щодо того, як власники історичних будівель на тій же Дворцовій порядкують у них, або щодо того, як тримати під контролем діяльність забудовників, які свого часу в дуже сумнівний спосіб отримали ділянки, наприклад, на Фортечних Валах. Замість того, щоб надати міськрадам можливість жорстко «давати по руках», законотворець робить навпаки, і це викликає великі перестороги.
Всі на референдум?
Ще одне надважливе питання, яке матиме прямий вплив на життя та вирішення питань в українських громадах, – запровадження місцевих референдумів. До відповідного законопроєкту в асоціації міст також є суттєві зауваження, наголошує Андрій Райкович.
– Запровадження інструментів прямої демократії, більш активне залучення громади до вирішення питань місцевого значення – потрібне, на це є запит суспільства. І тому надважливо, щоб ці інструменти були ефективними, працювали на благо, а не навпаки. Ціла низка положень запропонованого проєкту викликає у місцевого самоврядування значну стурбованість. По-перше, ним передбачений лише один вид місцевого референдуму – імперативний, рішення якого є обов’язковим до виконання. До того ж лише з одного питання, відповідь на яке обмежена варіантами «так» чи «ні». Вважаємо, що це призведе до неефективного використання коштів на проведення референдумів, а також до негнучкості у формулюванні питань.
Асоціація міст пропонує передбачити імперативні референдуми для чітко обмеженого переліку питань, таких, як, наприклад, об’єднання територіальних громад, найменування громади чи населеного пункту, та консультативні – з усіх інших питань, віднесених до сфери самоврядування, крім прямо виключених законом. Варто передбачити й можливість вибору двох чи більше альтернатив вирішення питання, як то рейтингове голосування за кілька варіантів найменування територіальної громади, наприклад. Є й інші серйозні перестороги. Запропонована законопроєктом можливість винесення на імперативний референдум з двома варіантами відповіді складних питань, зокрема скасування рішень міськради з питань податків і зборів, регламенту ради тощо, вкупі з нічим не обмеженим правом ініціювати такі референдуми, може призвести до зловживання цим правом і повної дезорганізації діяльності місцевого самоврядування. Міський голова Кропивницького впевнений – це не те, чого прагнуть законотворці, тому сподівається, що пропозиції мерів будуть почуті та враховані при доопрацюванні законопроєкту.
Зарахування до страхового стажу періодів навчання