Які книги варто прочитати у 2022-му році?

13:05
2149
views

Русская версия

 

Ви вже отримали тисячу гривень у рамках державної підтримки вакцинування від коронавірусу? А встигли їх витратити? Звісно, є багато варіантів, як це можна зробити, але ми, як друковане видання, пропонуємо купити на ці гроші книжки. І для того, щоб вам було простіше вирішити, які саме книжки придбати, запитали у відомих і популярних людей нашого міста, які книги справили на них враження у минулому році.

Оксана Білоброва, патрульна поліцейська:

– Книга «Міф про милу дівчину. Як побудувати казкову кар’єру і не перетворитися на чудовисько», автор – Фран Гаузер. Книга про стереотипи, які стосуються жінок на керівних посадах. Про емпатію, добро, довіру, віру в себе, наставництво та жіноче лідерство.

Книга «Джерело», авторка – Айн Ренд. Це класика, просто прочитайте, і ваш світ зміниться назавжди. Хочу процитувати: «Незалежність – це єдина міра людської гідності та цінності. Те, чим людина є, і те, ким стає; не те, що вона зробила чи не зробила для інших. Не існує заміни людській гідності. Не існує іншого мірила особистої гідності, крім незалежності».

Книга «Жінка, яка має план. Життя, сповнене пригод, краси й успіху», авторка – Мей Маск. Для мене ця книга про силу волі, вміння підійматися й рухатися вперед. Написала її жінка – професійна дієтологиня. Цитата: «Жінки не повинні з віком угамовувати свої амбіції. Я мчу вперед, мов куля. Дбайте про себе, добре харчуйтеся, будьте активними й завжди майте план!»

 

Андрій Богданович, тележурналіст:

– Книга «Netflix і культура інновацій», автори – Рід Гастінгс та Ерін Маєр. Коли хочеш працювати з Netflix, маєш думати, як Netflix. І ця книжка саме про те, як побудована робота в компанії. Сподіваюсь, нетфліксівський підхід надихне й на зміни в українському бізнесі.

Книга «Збирач реліквій», автор – Крістофер Баклі. Непогана авантюрна пригодницька історія з погонями, викраденнями, сарказмом над релігійними забобонами та тими, хто в них вірить. Є там місце тонкому та не дуже гумору та багатьом історичним постатям епохи Відродження. Протягом усього читання хотілося пити вино разом з героями, згадалися радянські «мушкетери» зі своїм бургундським.

Книга «Гітлер і Сталін», автор – Лоренс Ріс. Це порівняння двох тиранів. Двох антилюдських режимів, які вони створили та очолювали. Автор розбирає в деталях дії Гітлера та Сталіна перед Другою світовою та під час війни. Також письменник цікаво розповідає про торги Джугашвілі та Шікльгрубера щодо поділу світу. Написана «Гітлер і Сталін» доволі легкою мовою. Книжка для любителів історії, як кажуть, must read.

Книга «JOPA MIRA, або Шлях до зірок», автор – Валерій Примост. Це практично основа для українського серіалу, на кшталт Years. За жанром, мабуть, це – утопія. Уявіть, одного прекрасного ранку Росія зникла, і на її місці тільки океан. Як жити тепер Україні? У книжці є місце детективу, пригодам, фантастиці та роздумам над майбутнім держави.

 

Неля Желамська, піарниця:

– Книга «Дилема інноватора. Як через нові технології гинуть сильні компанії», автор – Клейтон Крістенсен. Книга про лідерство, про підтримуючі й підривні технології управління компаніями, причини невдач у різних сферах бізнесу. Про те, чому одні й ті ж технології дають злетіти одним компаніям, а інших навпаки – тягнуть на дно. Цікаво буде власникам бізнесу й ТОП-управлінцям.

Книга «Маркетинг 4.0. Від традиційного до цифрового», автори – Філіп Котлер, Гермаван Катарджая, Їван Сетьяван. У ній багато психології – маркетинг взаємодії, цифрова поведінка й тренди, які формують маркетинг. Дослідження психології сучасного споживача – перше, що має знати власник будь-якого бізнесу.

Книга «Гламур, швабра, пиріжки», авторка – Ірина Оцабрик. Ця книга місцевої письменниці не з кола моїх інтересів, але «проковтнула» її із задоволенням і тривалим післясмаком у вигляді співзвучності з власними переконаннями та задоволенням від легкого стилю викладу. Раджу мати її за настільну книгу жінкам і дівчаткам.

 

Володимир Кравчук, ресторатор:

– Книга Rework, автор – Джейсон Фройд. Ця книга дає можливість подивитись на свій підхід до бізнесу з іншої сторони, провокативно, всупереч нормам і законам бізнесу, а також змушує переосмислити стратегію та план бізнесу.

Книга «Б-Бізнес», автор – Роман Кушнір. Книга розповідає все про ведення бізнесу в реаліях української економіки, дає поради, як систематизувати бізнес, як управляти колективом, фінансами й збутом. Це по суті щоденник кожного бізнесмена.

Книга «Прибуток понад усе», автор – Майк Мікаловіц. Книга розповідає про те, як керувати своїм грошовим потоком. Прочитавши її, ви переконаєтесь, якщо дослухаєтесь порад автора, що вже за декілька тижнів ваші прибутки зростатимуть.

 

Тетяна Лугинець, підприємниця:

– Книги «Заразливий маркетинг» Йога Бергера та «18 хвилин» Пітера Бегмана – це корисні поради, як підвищити концентрацію й робити більше справ. На другому місці книги місцевих авторів, зокрема книги під редакцією Юрія Митрофаненка «Роки боротьби на Єлисаветчині» про історію міста. А ще книга «Іду на мир» Ольги Кирилюк, яка оповідає жіночу історію, що її я прочитала за одну ніч. І ще одна книга місцевої авторки Вікторії Семененко «Така, як є» – легка книжка з історіями про жінок.

На третьому місці книги українських авторів. Люблю Андрія Кокотюху, він пише просто, а книги легко читаються. Зачепила поезія талановитого молодого поета з Миколаївщини Сашка Обрія. А емоційно у мене на першому місці книга Шкляра «Чорний ворон». Це без конкуренції! Від неї я не могла відірватися, а в кінці так ридала, не могла заспокоїтись.

 

Сергій Нестеренко, психолог:

– Книга «Есенціалізм. Шлях до простоти», автор – Грег Маккеон. Це моя книга. Ускладнювати я «люблю» – роблю це із задоволенням та з важливим виглядом. Автор у своєму творі надихає й показує «інший» спосіб ставлення до справи та життя. Все стало так складно, що ми розучилися думати… дізнаватися, аналізувати, шукати, розуміти, читати та освоювати навички. Взагалі есенціалізм – це шлях простоти, наука виділяти головне, відсікати зайве з урахуванням своїх цінностей. Спати здоровим сном і говорити «ні» тому, що відволікає від основних смислів. Ця книга стала для мене справжнім відкриттям!

Книга «Цивілізація з нуля. Що треба знати та вміти, щоб вижити після всесвітньої катастрофи», автор – Льюїс Дартнелл. Письменник своєрідно моделює черговий апокаліпсис: більшість землян загинуло, але флора та фауна вижили, трансформувалися. Автор розповідає тим, хто може вижити, як побудувати постапокаліптичну цивілізацію, спираючись на наявні, згідно його, авторської, моделі «кінця світу» запаси. Книга складається зі збірки рецептів, як використовувати те, що залишиться, і повернути те, що буде втрачено. Читаючи, розумієш, що навіть найпростіші речі, про які ми не замислюємося, вимагають значних зусиль. Червоною ниткою проходить ідея, що ми втратили розуміння цінності знань, навичок та технологій.

 

Ірина Новіцька, приватна нотаріуска:

– Перша книга Елізабет Гілберт, яку я прочитала, «Їсти, молитися, любити», мені не сподобалась категорично, тому я довго не могла примусити себе прочитати її нову книгу «Місто дівчат». Але ж я чудово розумію, що враження від книги – це річ максимально суб’єктивна. Крім того, кожній книжці свій час, який іноді так і не настає. Тому книгу «Місто дівчат» я запланувала собі як «одну із» на відпустку. І проковтнула за лічені години. Роман виявився легким і вільним, як сама відпустка, але не пустим. Книга про свободу, як вона є, з помилками та розчаруванням, про дружбу та кохання, війну та життя. Про те, як одна подія може змінити життя, але будь-яка подія не випадкова. Книгу раджу, але тільки якщо налаштуватись саме на такий лад – легкості та чистого задоволення від занурення в світ ексцентричного театру Мангеттену.

Найважча книжка, яку я прочитала минулого року, – це «Ловець повітряних зміїв», автор Халед Хоссейн. Це болюча історія Аміра та його друга, але для мене це багатошарова книга про довоєнний Афганістан 70-х років. Книга піднімає складні етичні та релігійні питання, питання стосунків між батьком і сином. Афганістан, про який ми ніколи не чули, – з традиційними боями повітряних зміїв, без телебачення. Є сцени відверто страшні, які не відпускали мене ще певний час, але книга змушує думати про хоробрість та боягузтво, несправедливість та наслідки своїх вчинків. Книга страшна та прекрасна. Читати необхідно.

 

Андрій Паливода, громадський активіст:

– Книга «Лабіринти відображень», автор – Сергій Лук’яненко. Написана ще в 90-ті роки, вона не втрачає актуальності. Історія про віртуальний світ, який існує в сучасному суспільстві. Про боротьбу корпорацій, хакерів і спецслужб заради контролю над паралельним віртуальним життям, яким живуть більше й більше людей.

Книга «Усе найкраще, що не купиш за гроші», автор – Жак Фреско. Розповідає про людську сутність, залежну від виховання й сучасного економічного устрою, який призводить до виснаження планети та війн… Книга про утопічну модель соціуму, де немає грошей, де природа не тільки бережеться, а й відновлюється людськими інститутами. Усе, про що говорять традиційні релігії, можливо побудувати на планеті Земля за кілька десятків років.

Дарина Романська, телевізійна ведуча:

– У топі моїх книжкових знахідок – «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової. Дуже затишна й глибока книжка про українських жінок, про родину й про те, що кожному з нас потрібен «шелтер», щоб сховатись від буденної метушні та віднайти себе. Далі книга «Від холодної війни до гарячого миру», автор – Майкл МакФол. Він – колишній посол США в Росії та особистий ворог Путіна. Автор показує внутрішню кухню відносин між США та Росією, у контексті геополітики та революцій в Україні та Грузії. У книзі багато йдеться про роботу російської пропаганди, від якої постраждав і МакФол особисто.

Книга «Мочи манту», авторка – Уляна Супрун. З перших сторінок вона викликає обурення – якого біса мене дурили все життя?! Міфи про те, що не можна мочити манту, сидіти на холодному, їсти морозиво, коли болить горло, впливають на мене й досі. Парадокс у тому, що вони настільки глибоко в свідомості, що навіть наукові пояснення не спрацьовують. І, звісно, це відмінний приклад комунікацій публічних осіб.

 

Олег Семенюк, професор:

– Радив би дві книги. Перша – із розряду «художня» і «свіжа» – «Доця» Тамари Горіха-Зерня. Читається на одному диханні, сповнена справжніми почуттями, стосується подій на сході України 2014 року. Бачимо новітню історію очима людини, яка була в епіцентрі подій. Можемо порівняти своє бачення й інтерпретацію авторки. Книга безперечно заслуговує на увагу. Друга книга – для тих, хто любить науковий погляд на звичні речі, філософські роздуми тощо. Вона вже відносно давно в обігу (український переклад із 2014 року), але не втратила актуальності. Це «Людина розумна» Ювала Ной Харарі. Текст потребує зусиль при читанні, але створює простір для внутрішньої дискусії та додає нових знань.

 

Олексій Хмара, громадський діяч:

– За своє життя я прочитав чимало ділової та спеціалізованої літератури. Радити можу багато, та більшість із цього ви зустрінете на промо-полицях магазинів. Тому я не буду. А от із художньої літератури можу дещо зарадити. Наприклад, усього Фредріка Бакмана. Це мій улюблений шведський письменник, який є нашим сучасником і пише пронизливо точні тексти про все, що ми відчуваємо, але іноді боїмося собі зізнатись. В автора є чимало класних книжок, тож ви точно знайдете щось для себе. Якщо ж хочеться історії, яка чіпляє, рекомендую двотомник «Ведмеже місто» з його продовженням «Ми проти вас».

Випадково потрапила в руки книжка польського репортера Войцеха Гурецького з непоказною назвою «Абхазія». Це про те, що відбувається зараз на сході країни та що нас, можливо, чекає далі. Цікаво, що в книзі описуються події майже тридцятирічної давнини, коли Абхазія за військової підтримки Росії почала виборювати свою незалежність від решти Грузії. Конфлікт тягнеться дотепер, Абхазію як державу визнають аж… чотири країни в світі, включно з Росією. Вона ж фактично й утримує сепаратистів. Думаю, аналогії зрозумілі. Тож, ця книжка для всіх, хто сприймає війну на сході як реальну ціну та хоче розуміти, що буде далі.

 

Любов Яновська, бізнес-тренерка:

– Книга «Принципи життя. Книга для героїв», автор – Володимир Тарасов. Багато в книзі присвячено Шляху та нашій з ним взаємодії. Шлях ми обираємо, і він нас обирає. Він наш вчитель, і він керує нами. Якщо у людини є шлях, вона знає, куди йти, і досягає цілей, не боїться смерті, бо її життя – це лише частина справ. Можна довго й багато думати про кожну підняту в книзі тему. І з кожним прочитанням відкривати щось нове.

Книга «Спочатку поруште всі правила» Маркуса Бакінгема має бути присутньою в бібліотеці кожного управлінця. У мене з автором майже 100% співпадіння по цінностям. Багато про що думаю й роблю, як описано. Раділа цьому, читаючи книгу в електрон­ному варіанті (вже замовила паперовий примірник!). У процесі читання копіювала десятки цитат. Найбільш значущим став перелік із 12-ти питань для діагностики залученості персоналу. Класний інструмент! Його можна скоротити до одного питання: «Чи порекомендували б ви роботу в нас своїм близьким?».

Зібрала відгуки докупи Вікторія Талашкевич.