Олександр Поворознюк: «За мною стала вся громада»

11:21
1421
views

«УЦ» не раз публікувала інтерв’ю з генеральним директором агрофірми «П’ятихатська» і президентом футбольного клубу «Інгулець» з смт Петрове Олександрійського району. Його називають найкрутішим фермером України за ігнорування авторитетів, непокірність, відкритість, а ще – за нестриманість у висловлюваннях. Ця характеристика знайшла своє підтвердження й у воєнний час. Можна сказати, що він став не лише громадським, але й військовим лідером Петрівщини, підтверджуючи свою позицію постами в соціальних мережах, де криє агресора останніми словами та закликає знищувати ворога де та як тільки можна.

Фактично маємо приклад сучасного українського отамана, діяльність якого спрямована на захист державних і громадських інтересів, для чого Петрово перетворено в справжній укріпрайон, аж до мінування небезпечних напрямків і застосування танків!

За браком часу коментар Олександра Поворознюка для «УЦ» був коротким, але конкретним:

– Пане Олександре, у нас два запитання, про оборону Петрового і про хліб, як ваші справи?

– У нас все за…бись! Просто зараз ніколи розмовляти, ми з військовими займаємося питаннями оборони.

– Над Кропивницьким зараз лунає сигнал повітряної тривоги.

– У нас теж.

– Скажіть, будь ласка, таке: як правило, сільськогосподарським підприємствам відводиться допоміжна роль постачальників, а ви зайняли активну позицію в організації оборони.

– Зараз якби про це не дуже доречно говорити, давайте переможемо, а потім будемо розповідати. Те, що я зробив, – це ще нічого не зробив. Давайте виграємо, тоді будемо дивитися, що та як. Розкривати карти зараз не потрібно.

– Як населення ставиться до вашої ідеї організувати оборону Петрового?

– Ну, якщо я встав, і за мною все населення Петрового встало, то як воно ставиться?

– Чудово!

– І я вважаю, що чудово ставиться населення.

– А щодо другого питання, про селянську роботу, що чекати, що буде?

– Ми проводимо комплекс весняних робіт, добрива вносимо, усе робимо, що потрібно. Війна війною, а сіятись треба, просто визначені люди не беруть у цьому участі, вони звільнені від цього.

– Дуже цікавить питання щодо відновлення танків, про що ви розповіли. Це в вашому господарстві малося на увазі чи взагалі по Україні?

– У Жовтих Водах у нас був спеціальний бокс, де ми ремонтували БТРи і танки, це налагоджено ще з 2014 року. Це організував (назвав ім’я спільного знайомого), і його брат займався, ми допомагали, так що в нас там все налагоджено. Все, дякую за дзвінок, нема часу, до побачення.