Обстрілів менше, роботи більше, каже військовий медик

10:25
827
views
фото Ігоря Демчука, «УЦ».

З Кропивницького в зону бойових дій відправилася фронтова «швидка» із запасом медикаментів. Працюватиме на ній разом з однокашниками наш земляк – студент Кропивницької філії Донецького національного медичного університету, а нині військовий медик Артур.

Він ще в 2015 році після Революції гідності добровольцем пішов у полк «Азов». Брав участь у боях за місто Маріуполь, у Широкінській операції. Після контузії відновлювався. Потім вступив до медичного вишу. Планував здобути фах анестезіолога-реаніматолога. Та на заваді стала війна. З перших днів агресії пішов у військкомат і записався добровольцем. Нині він військовослужбовець і виконує бойові завдання на південному напрямку. Тепер на фронтовій «швидкій» забезпечуватиме підрозділ санітарною евакуацією, надаватиме допомогу пораненим бійцям.

Воїн у білому халаті трохи розповів «УЦ» про свою службу.

– З погляду медика, чим відрізняються бойові дії на сході у 2015-му від сьогоднішньої війни?

– Дуже відрізняються. По-перше, тоді я пішов у добробат, а тоді ще в юридичному плані статус добровольців був не до кінця виписаний, з забезпеченням були питання. Зараз я служу в регулярній армії й можу стверджувати, що забезпечені зараз ми повністю усім необхідним, і сама армія, і волонтери допомагають . Немає ні в чому нестачі.

– Мабуть, медик на війні – це не просто фельдшер, а ще й психолог?

– Так, абсолютно. Ми тут універсальні. Іноді буває так, що спілкування, а не, умовно кажучи, бинтування рани, на першому місці. Хлопці нам довіряють, як нікому іншому.

Універсальні й стосовно іншого. Я працюю як у червоній, так і в жовтій зонах, на мені частково лежить і забезпечення підрозділів. Знаєте, зараз, коли інтенсивність обстрілів знизилася, роботи в нас лише додалося.

У багатьох хлопців повилазила «хроніка», старі захворювання, багато простудних захворювань, у багатьох проблеми з суглобами. Нічого, працюємо.

– Наша медицина взагалі була готова до масштабної війни?

– У країні була та є підготовка фахівців з військової медицини. Мені пощастило провчитися лише один курс у Національному університеті імені Богомольця, там є спеціальний окремий факультет з підготовки фахівців для Збройних сил України, і там готують за найсучаснішими світовими стандартами тактичної медицини. Там усе грунтується на протоколах, я взагалі адепт таких протоколів, вони рятують життя. Я маю сертифікати по кількох напрямках.

– Бажаємо вам здоров’я та поменше пацієнтів.

– А я сподіваюся, що перемога буде здобута найменшою ціною. Я вже хочу відбудовувати нову країну на нових засадах. Щоб подвиг наших хлопців був недаремним.