Дари волхвів

10:04
545
views

Справа не в дорозі, яку ми вибираємо. Те, що всередині нас, змушує обирати дорогу.

О.Генрі.

 

Ще п’ять місяців тому ця подія увійшла б окремою сторінкою в історію незалежної України, а п’ять років – взагалі стала б приводом для чергового неробочого дня з обов’язковим мітингом бюджетників та підйомом прапорів. Але сьогодні візит трійки європейських лідерів виявився лише однією із списку топ-подій минулого тижня.

Отже, троє вийшли з вагона на київському вокзалі і під звуки повітряної тривоги, яка з недавніх пір замінила духовий оркестр для зустрічі високих гостей, вирушили до резиденції президента України.

Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі.

Три мушкетери привезли королеві підвіски? Ну це з дуже великою часткою фантазії. Безсмертна трійця з «Кавказької полонянки»? Грубо. У стилі Дімона Медведєва. А може, волхви? Ті самі, біблійні – Мельхіор, Каспар та Бальтазар? Теж не дуже вдала аналогія, але, через відсутність кращої, підійде. Спробуємо розібратися, з якими дарами приїхала «євротрійка».

Насамперед волхви привезли благу вість – Україна стане кандидатом у члени Євросоюзу. Що, власне, підтвердила Єврокомісія буквально наступного дня. Не треба недооцінювати – це справді великий крок до Європи. Але й переоцінювати його теж не варто: у ЄС 27 членів, і на тлі інших Україна не здається глухим селом. Загалом – давно на часі!

Щоб народ не надто тішився, Мельхіор, він же Еммануель Макрон, популярно пояснив: «Україна не стане членом Євросоюзу завтра. Цей процес займе час». Простіше кажучи, на нього підуть роки та роки. І нас туди приймуть, гадаю, коли в ЄС прийматимуть усіх підряд, включаючи Нову Зеландію. А як уміють помотати нерви «закляті друзі» типу Угорщини – бачили, знаємо.

Ну а потім пішли дари. Від Франції ще шість самохідних артилерійських установок «Цезар». Від Німеччини – обіцянка постачати зброї стільки, «скільки Україні потрібно». Зокрема, йшлося про системи ППО IRIS-T, які захищатимуть наші міста від повітряних нальотів. А прем’єр-міністр Італії, вражений жахами Ірпеня, запевнив, що Україна отримає фінансову допомогу для відновлення зруйнованої росіянами інфраструктури.

Напередодні приїзду «великої трійки» багато політиків та експертів висловлювали впевнений прогноз, що, окрім благої вісті з Євросоюзу, гості займуться «примусом до миру» президента України. Але не сталося – лідери Європи виявилися тактовними та обережними. Мабуть, їх зупинила військова та фізична форма команданте Зе. Проте кожен з них вважав за потрібне нагадати: війна неминуче закінчиться перемовинами та миром, умови та час яких має визначити сама Україна.

Окрім «євротрійки», яка прибула до Києва «наживо», заочними учасниками саміту стали Джо Байден та Борис Джонсон. Президент США підтвердив виділення Україні мільярда доларів на озброєння – артилерію, ракетні системи та боєприпаси. А прем’єр-міністр Великобританії у статусі найкращого друга нашої країни просто взяв і без оголошення приїхав до Києва. Крім гарантій постачання важкого озброєння та пропозицій налагодити навчання українських ракетників, «кудлатий Борис» напевно говорив з Володимиром Зеленським про щось своє, важливе. Наприклад, не зациклюватись на безстроковому очікуванні членства в ЄС, а увійти до союзу з Великобританією та Польщею. Чим не варіант? Здається, ця дорога Зеленському ближча, ніж постійне з’ясовування стосунків із райдужним спектром європейських чиновників.

Не промовчали й два сторонніх спостерігачі – Лавров та Путін. Міністр в черговий раз повідомив, що «Росія не нападала на Україну», а президент РФ поділився несподіваним спостереженням: «Український народ талановитий, потенціал у них великий, рано чи пізно ситуація там нормалізується, поліпшення стосунків неминуче». І обидва лицеміри й брехуни в один голос звинуватили Захід у ескалації розв’язаної Росією війни.

Підбивати підсумки всім цим «танцям із вовками» ще рано. Упевнений, на нас чекає бурхливий мітельшпіль. Поки що політичні «дари волхвів» у вигляді єдиної з Україною Європи значно переважають матеріальні.