Тенденції гендерної чутливості районних медіа Кіровоградщини у першому півріччі

12:49
182
views

Червень став завершальним етапом гендерного моніторингу медіа Кіровоградщини у 2022 році. Його вела координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. Червневий етап моніторингу можна охарактеризувати як поступовий вихід із стресу та пристосування до нових умов воєнного життя.

В поле зору третього етапу моніторингу, що проходив із 6 по 12 червня, увійшли 5 друкованих ЗМІ та 5 сайтів. Увагу ми приділили районним виданням. До групи друкованих ЗМІ потрапили: «Новоукраїнські новини» (м. Новоукраїнка), «Знам’янські вісті» (м. Знам’янка), «Долинські новини» (м. Долинка), «Світловодськ вечірній» (м. Світловодськ). Другу групу склали: «Голос громади» (м. Олександрія), «Komora.info» (м. Знам’янка), «Моя Олександрія» (м. Олександрія), «Новомиргородські вісті» (м. Новомиргород), «Світловодськ» (м. Світловодськ).

 – На мою думку, моніторинг 2022 року став історичним за весь час реалізації подібних проєктів. Перший етап у 2019 році став шоковим через новий штам корона вірусу. Здавалося, що гірше вже не буде. Але ракетні вибухи ранку 24 лютого показали, що це «гірше» досить реальне, – говорить Вікторія Талашкевич. – Забігаючи наперед, зазначу, що саме через аномальні події, які припали на всі три періоди моніторингу, ми не можемо вважати абсолютну кількість фемінітивів об’єктивним показником ефективності видання. На перший план цього року вийде показник гендерної чутливості. Саме його використовуватиму для оцінки ЗМІ.

За її словами тільки червневий етап моніторингу можна вважати таким, що максимально наближений до мирного часу. Одним із важливих моментів варто вважати пристосування до нових правил публікації новин. І газети, і Інтернет видання адоптувалися до них і намагаються публікувати максимально якісний та різноманітний матеріал.

Зазначимо, що гендерний моніторинг, проводився у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні».

Експертка каже, що пом’якшення умов життя в області: скорочення комендантської години, зменшення кількості обстрілів, дозвіл на проведення масових заходів (із дотриманням певних вимог) дозволило редакціям покращити якісне та кількісне наповнення видань.

Про це говорить абсолютний показник кількості матеріалів. У червні знову повернулася тенденція, коли електронні видання випередили друковані за кількістю матеріалів (83 проти 68). Проте розрив можна вважати відносно незначним. Все ж таки друковані видання обмежені у друкованій площі. І вони не можуть дозволити собі публікувати усі прес-релізи, що надходять від різних служб. Також максимально наближеними ці цифри зробила майже повна відсутність матеріалів на сайті «Моя Олександрія» в період моніторингу (лише дві публікації). Цікаво, що ці два матеріали – інформація про постанови виконкому, які в оригіналі мають бути українською. Проте редакція сайту старанно переказала їх російською.

– Я дуже рада тому факту, що мої квітневі очікування щодо збільшення кількості соціальних матеріалів виправдалися. Проте кожна подія чи захід відтепер пов’язані з війною. Люди збирають гроші на ЗСУ та допомогу біженцям під час концертів, спортивних змагань чи просто волонтер ять або віддають прибуток від своєї діяльності. Та головне розуміння, що це так само важливо, як і знаходитися в окопі під обстрілами.

На думку Вікторії Талашкевич, можна виділити дві події, які вплинули на показники. Перше, це звільнення з посади очільниці Кіровоградської ОВА Марії Чорної. Її місце зайняв мер міста Кропивницький Андрій Райкович. Таким чином експертка зникла з політичних матеріалів.

Друге – це збільшення кількості внутрішньо-переміщених осіб. Життєві історії від них викликають неабияку увагу у читачів. В більшості героїнями чи експертами виступають стають саме жінки.

Приємно було бачити, що в червні два видання серед лідерів у вживанні фемінітивів. Перше місце зайняла олександрівська газета «Вперед». В 15-ти розглянутих матеріалах матеріалів, фемінітиви використали п’ять разів. Проте більшість із них зустрічалася в одному матеріалі-розповіді про місцеву вчительку. І обидва маскулінітиви були саме в цьому матеріалі і стосувалися однієї особи.

Також ця газета одна з небагатьох, що «відзначилася» стереотипом: “Бо бабусі по обох лініях і мама були кулінарами… То чи могла дівчина піти іншим шляхом?”. В наші часи таке твердження виглядає досить дивним.

Залучення експерток і розповіді про героїнь дозволили газеті наблизити індекс гендерної чутливості наближений о ідеальних 50%. В даному випадку у червні він становить 48%.

Середній індекс за весь період моніторингу становить 47%, що свідчить про високу ефективність редакційної політики.

На другому місті – «Світловодськ вечірній». Серед чотирьох випадків використання фемінітивів, варто відзначити  «популяризаторку». Якщо відійти від кількісних показників до відносних, то цю газету можна вважати переможцем, бо маскулінітив тут був тільки один. До того ж під моніторинг попали тільки 7 матеріалів.

Щодо індексу гендерної чутливості, то він також майже ідеальний і в червні становить 53%.

Середній індекс за всі три періоду становить 43%. Такий результат можна вважати також дуже непоганим.

Трійку лідерів закривають «Новоукраїнські новини». Ситуація тут склалася доволі цікава. Під моніторинг підпали 18 матеріалів (найбільша кількість). Серед них зустрілося 5 фемінітивів і це мав би бути непоганий показник. Проте на шляху до лідерства стали маскулінітиви у кількості восьми випадків. І якщо до «магістра» можна ставитися нейтрально, то використання «викладача» до жінки геть нелогічно.

Нелогічним є і випадок, коли у заголовку зазначено «лікарка-переселенка», а вже у першому реченні першого ж абзацу вона перетворюється на «лікаря-ендокринолога».

«Родзинкою» цієї газети Вікторія Талашкевич вважає публікацію художніх життєвих історій. Вони привертають увагу не через сюжет, а через ретрансляцію стереотипів. Якщо у квітні було не до них, то в червні така публікація з’явилася знову: «Закохалася в чорношкірого студента-іноземця: «любов зла, полюбиш і козла!»». В одному  реченні і сексизм, і ксенофобія. До того ж сам матеріал невдалий навіть з художньої точки зору. Авторка просто перенесла реалії села на велике місто. І це виглядає міфічно.

Індекс гендерної чутливості у 45% (справді непоганий) остаточно закріпив третє місце за «Новоукраїнськими новинами».

Середній індекс за всі три періоду – 46%. Це свідчить про постійну відмінну роботу над редакційною політикою.

Четвертий результат показала редакція газети «Знам’янські вісті». Серед 12 переглянутих матеріалів фемінітиви не були використані жодного разу. Проте й маскулінітиви зустрілися лиш тричі.

Цікавинкою стала стаття про спортивні змагання з шахів серед підлітків. Для хлопців створили три окремі номінації, в той час як для дівчаток-«призерів» вона була однією. Звісно, що це зауваження стосується не видання, а місцевих організаторів.

І саме завдяки індексу гендерної чутливості у 30% «Знам’янські вісті» зайняли саме таке місце.

Про сталу невисоку ефективність опрацювання стандартів гендерного висвітлення говорить і середній індекс за весь період моніторингу – 29%. Можна сказати, що зусилля на покращення ситуації не докладаються.

Газета «Долинські новини» посіла останню сходинку. Її показники схожі із квітневими. Один фемінітив «ведуча» можна вважати як використаним за безвиході. Якби слово вживалося в іншій формі, то воно могло б поповнити неабиякий список маскулінітивів. У червні їх було 13.

Така ситуація вже не здається дивною, бо в одному із матеріалів викладачка виступає і як експертка, і як героїня (фактично вона розповідає сама про себе) і при цьому навіть не згадує по іменах дівчат-переможниць конкурсу.

Також непоодинокий випадок, коли фемінітив і маскулінітив в одному матеріалі стосується тієї ж самої особи («викладач» та «ведуча»).

Через усе вищезазначене індекс гендерної чутливості цього видання у червні становить всього 20%. Це значно нижче за середній показник за всі три етапи, який досяг 30%.

Трійка лідерів серед електронних видань залишилася незмінною, проте інтриги додала зміна розташувань.

Беззаперечним лідером став сайт «Новомиргородські вісті». І хоча за загальною кількістю публікацій (19) він на другому місці, тим більш цінніша кількість вживаних фемінітивів – 10 випадків. Маскулінітиви трапилися лише тричі.

Індекс гендерної чутливості цього видання склав майже ідеальні 51%. Тим гіршим здається середній результат за весь період в обсязі 30%. Але це можне вважати результатом стресу початку війни, бо показники цього видання у квітні були одними з найгірших.

На друге місцеопустився сайт «Голос громади» м. Олександрія. Кількість матеріалів у порівнянні з квітнем збільшилася більше ніж втричі: 46 у червні замість 14 у квітні. Окрім загальної кількості, збільшили вживання фемінітивів. Їх можна зустріти тричі. Поряд з тим є і один маскулінітив.

– Стався той випадок, коли ігнорування фемінітивів спотворює інформацію. Так в замітці про кримінал неясно хто скоїв злочин: чоловіки чи жінки, – говорить Вікторія Талашкевич.

Індекс гендерної чутливості у червні склав 43%. Якщо порівняти із середнім (24%), то можна сказати, що редакція все ж докладає зусиль на виправлення ситуації.

На третьому місті – сайт «Комора.Info», м. Знам’янка. Ситуація склалася таким чином, що непогана кількість (11 матеріалів) не змогла перерости в якість. Фемінітив вжили всього один раз. Добре хоч без маскулінітивів обійшлося. Червневим матеріалам не вистачало різномаїття. Про це свідчить невисока кількість згаданих героїв/героїнь (2) та експертів/експерток (1).

Індекс гендерної чутливості у червні склав 66.7% проти середнього – 45%.

Доволі погані результати у сайту «Світловодськ». В червневий етап моніторингу потрапило лише п’ять матеріалі. І жодного фемінітиву чи маскулінітивутут не вживали.

Проте індекси гендерної чутливості у червні і середній за весь період моніторингу склали 50% і 49% відповідно. Це свідчить про збалансовану редакційну політику видання, щодо залучення експерток та героїнь.

У червні сайт «Моя Олександрія» за кількістю публікація показав найгірший результат за всі три етапи – лише 2 матеріали за 12 днів (навіть строки моніторингу довелося збільшити). Не трапилося жодного маскулінітиву чи фемінітиву. До того ж червневий індекс гендерної чутливості склав 0% (ані жінок, ані чоловіків в матеріалах не фігурувало). Загальний середній індекс склав 34%.

Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» – фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

Загалом за результатами червневого моніторингу в матеріалах кіровоградських медіа зафіксовано найбільшу серед інших досліджуваних видань України кількість жінок і як експерток (56%), і як героїнь (48%), а за Індексом гендерної чутливості вони посідають друге місце.

Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.