Міняємо клістир на кластер?

12:54
360
views
фото Ігоря Демчука, «УЦ».

Медична реформа, про яку трішки забули, знову змусила згадати про себе. Невдовзі наша медицина вийде на новий рівень – кластерний і надкластерний. Кластер – це елемент самодостатньої локалізованої сфери виробництва чи послуг (не плутати з клістиром, в народі – клізма).

Чиновники від медицини вирішили продовжити реорганізацію, і тепер у нас будуть кластерні, загальні та звичайні лікарні. Про це журналістам розповів директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко. За його словами, зміни передусім обумовлені інтересами пацієнтів. Ми вже добре знаємо, що в умовах реформи далеко не кожний лікувальний заклад, переважно колишні центральні районні лікарні, зміг законтрактувати в національній службі здоров’я пакет послуг, які  оплачує держава. Так сталося через відсутність кваліфікованих кадрів окремих напрямків, а також вартісної техніки та обладнання, яке не могли собі дозволити ЦРЛ. Відтак, щоб лікувати якісь хвороби, пацієнти мали їхати з Новоархангельська в Умань або деінде. Це порушувало три концептуальні компоненти – доступність, якість і безоплатність медичних послуг.

Окремо стоїть питання доступності, оскільки будь-який пацієнт повинен мати можливість потрапити до лікарні протягом години. Нагадаємо, що раніше пологи приймали чи не в кожній лікарні, те саме з хворобами кровообігу чи зубами – надавали першу допомогу на місці, а тепер НСЗУ вимагає наявність комп’ютерних магнітно-резонансних томографів чи ангіографів вартістю в десятки мільйонів гривень, плюс достатню чисельність фахівців для цілодобової роботи. Однак в силу демографії в багатьох «районках» немає відповідної кількості потенційних хворих, які б могли забезпечити самоокупність медзакладу.

Тут маємо приклад гри словами – люди ніби не мають платити, адже за надання законтрактованої послуги платить НСЗУ, при цьому ми говоримо про самоокупність, але то таке. Як і те, що медзаклади тепер не бюджетні, тобто отримують гроші за пакет послуг, при цьому не комерційні й неприбуткові, але мають дбати про дохід…

Врешті-решт вирішили визначити заклади, які мають надавати всі або спеціалізовані види допомоги у визначеному радіусі, у нас це 100-150 кілометрів з населенням  50-80 тисяч. Це будуть так звані загальні заклади.

Кластерні заклади, обладнані необхідним чином і укомплектовані фахівцями, будуть лікувати ще рідкісніші захворювання в більшому радіусі досяжності, де проживатиме 150 і більше тисяч населення.

Третя категорія закладів – надкластерні, які надають високо­кваліфіковану медичну допомогу населенню всієї області або госпітального округу.

З наступного року в регіоні буде три кластерні лікарні, дві надкластерні (обласні дитяча та доросла лікарні). Ще не ясно, що буде зі спеціалізованими закладами, типу обласних онко- чи туберкульозного диспансерів, надкластерність яких визначатиметься окремою постановою КМУ.

Область пропонує, щоб у кожному районі (укрупненому) було по одній кластерній і по дві загальних лікарні. Це Олександрійська міська лікарня. А загальними будуть Світловодська й Петрівська, хоча ще не ясно, бо в Петровому мало населення. Кластерною в Кропивницькому буде міська лікарня, а загальними в районі – Знам’янська й Долинська.

У Новоукраїнському районі кластерною буде Новоукраїнська лікарня, а загальними – Добровеличківська та Маловисківська. У західному регіоні буде три загальні лікарні – Голованівська, Гайворонська та Новоархангельська.

На запитання «УЦ», чи не вплине цей ранжир на існування інших медзакладів, Олег Рибальченко заспокоїв: «Ті заклади, які не входять у згадані категорії, теж залишаються, контрактуватимуть пакети послуг, які можуть собі дозволити, тобто існувати в тому самому вигляді, як і зараз. Оплата комунальних послуг у них здійснюється за рахунок власника, тобто реверсної дотації з держбюджету, а видатки на утримання та діяльність мають забезпечуватися за рахунок законтрактованих пакетів послуг. Якщо їх не вистачає, держава компенсує так званим 49-м пакетом, який дозволяє до кінця року зберегти рівень заробітної плати. Власник має право дофінансовувати заклад».