Від «Гандзі» до «Непереможної»

13:04
438
views
фото Ігоря Демчука, «УЦ».

Усі, хто бачив ці витвори мистецтва, залишилися назавжди враженими. Ще має місце подив: як таке можна зробити просто вдома, у звичайній кімнаті, яка стала майстернею з виготовлення ляльок? Згодом додається гордість: це робить наша землячка! А нещодавно народжена лялька, яка зветься «Непереможна», перевертає свідомість. Тут – і краса, і воля, і сила, і патріотизм… Усе, що притаманне українському народу.

 

На щастя, зустрічаються на життєвому шляху люди, в яких закохуєшся з першого погляду. І мова не про те одвічне кохання чоловіка і жінки. Тут інше. Бачиш майстра, чудотворця, його творіння… Спочатку захоплюєшся творіннями, а потім людиною, яка це зробила: народила в уяві, викохала, подарувала світові.

Катерина Москаленко. У минулому – ветеринарний лікар. Донька коваля, онука годинникових справ майстра. Тобто творити красу – це спадково. Уміла шити, вишивати, як багато хто з жінок. А сім років тому побачила в інтернеті фото ляльок, зроблених майстринями в домашніх умовах, і захопилася. Тепер її творіннями захоплюються всі, хто хоч раз їх побачив.

Починала з мотанок, текстильних лялечок. А потім зважилася на трудомісткий процес – ліпні ляльки. Трохи про кухню цього дійства. Із скульптурного пластиліну спочатку виліплюються деталі: голова, тулуб, руки, ноги. Після робиться форма, заливається гіпс. Згодом усе шліфується, покривається необхідним кольором. Це так, у двох словах. Насправді все складніше, це майже ювелірно.

фото Ігоря Демчука, «УЦ».

«Лялька починається з голови, обличчя, – розповіла Катерина. – Це те, чого ти хочеш, що тебе надихнуло. Від розміру голови залежить, якою заввишки буде лялька, якими будуть плечики, ручки, колінця, стопи, де буде талія… Є певні пропорції: ріст людини у певному віці дорівнює кількості розмірів голови. До ляльок ці пропорції умовно застосовуємо, бо все-таки треба підкреслити ляльковість».

У будинку родини Москаленків живуть декілька творінь Катерини. Мають імена: «Ґандзя», «Непрочитана книга», «Жизель», «Діва Марія», «Мулен Руж». Їхня авторка розповідає про них з материнською любов’ю. А як інакше? Більше того – кожна лялька має авторський сертифікат, своєрідний паспорт. Там міститься фото, опис, історія, навіть вірші. Усе це підтверджує індивідуальність, оригінальність, неповторність.

Коли дивишся на цю красу, здається, що цього не можна торкатися. Але дарма. Береш до рук, роздивляєшся, рухаєш ніжки, ручки, голівку, вибачте, але навіть заглядаєш під спідничку, а там – витончена, вишукана білизна, з шовку, з мереживом. «Усе має відповідати образу, проміжку часу, звідки взятий образ, – каже майстриня. – Я вивчаю історію, читаю літературу, щоб не помилитися в найдрібнішій деталі».

Тому пуанти балерини – з атласу, чобітки танцівниці канкану – з натуральної шкіри, на підборчиках, панчохи – капронові. На пальчиках – каблучки, на шийках – кольє та намиста. А які сукні! А волосся! Для волосся Катерина використовує «дорослі» перуки, які перетворює на ті, які підходять образу, який вона створює.

Так, кожний витвір – це не просто лялька, це образ, символ. «Непереможна» була навіяна війною. Вона пропорційна, не лялькова, заввишки трохи більше метра. У вишитій сорочці, поверх якої – камуфляжний комбінезон і бронежилет. У руці – каска, яку можна надіти їй на голову. Боса, бо Катерина планує «поставити» її на березі Чорного моря в Криму – як потенційну та беззаперечну переможницю…

Ох, як вражає натуральність, функціональність одягу! Як ідеально вистрочене! Все, як і годиться у військовій формі, відстібується, присутні карабіни, липучки. А бронежилет… Виявляється, Катерина Москаленко допомагала друзям шити справжні бронежилети, для наших бійців. У мініатюрі він теж надійний.

Дивовижні ляльки авторства Катерини Москаленко знаходяться в приватних колекціях та в поціновувачів її мистецтва не тільки нашої країни, а й закордоном. Свою тезку – «Катерину» – майстриня подарувала театру Кропивницького.

Ми спілкувалися паралельно з майстер-класом, який наша героїня проводила для двох учениць – мами й доньки. (До речі, дівчата продемонстрували справжній клас.) Олександр Іванович, чоловік Катерини, у саду збирав щедрий врожай яблук і винограду. Так було затишно, наче немає війни… Якби не «Непереможна», яка, вибачте, майстрине, затьмарила інші ваші творіння. Тому що вона – чуйний, але потужний і беззаперечний символ віри в нашу Перемогу.

Катерина Москаленко проводить майстер-класи з наданням необхідних знань, матеріалів, заготовок, мотивації та настрою. Можете телефонувати: 0665500669. Вчіться із задоволенням! Хоча ви на це приречені.