Ми зустрілися, коли завершувався перший місяць роботи Бориса Шевченка на посаді директора обласного краєзнавчого музею. Хоча в цьому закладі пан Борис – людина не нова.
– Тут я 2012 року починав трудовий шлях, молодшим науковим співробітником відділу історії, – розповів директор. – Спеціалізувався на історії Другої світової війни. Певний час поєднував роботу з навчанням у педагогічному університеті. Згодом перейшов працювати в обласне відділення пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України», але контакти з музеєм не обірвалися, ми продовжували співпрацювати. 2021 року мене призначили директором обласного відділення агентства «Книги пам’яті України», яке згодом трансформувалося в Регіональний центр наукових досліджень з історії України. Протягом 2021 – 2022 років проводили з музеєм багато спільних проєктів. Погоджуючись на початку 2023 року очолити обласний краєзнавчий музей, я вже мав певне бачення його розвитку. Грунтується воно на тому, що я пройшов певні щаблі в цій сфері й знаю, як вона працює. До того ж музей вже є потужним закладом завдяки роботі попередніх керівників і всього колективу.
Далі – про те, як на роботі установи позначилася війна.
– У перші дні повномасштабної війни в музеї демонтовано кілька найцінніших експозицій, у тому числі виставку колекції Ільїна, їх вивезено й сховано в надійному місці – такий порядок передбачено воєнним станом. У залах, які звільнилися, влаштовуються тимчасові виставки. Наприклад, у нас побувала пересувна виставка «Комунізм = Рашизм», створена Галузевим державним архівом Українського інституту національної пам’яті, вона показує історії конкретних українців, які постраждали від радянсько-комуністичного та путінсько-рашистського режимів. Ця виставка мандрує по всій Україні. Збираємо предмети й про сучасну війну. Плануємо створити окремий підрозділ музею, де вони експонуватимуться.
Про плани:
– Розробимо концепцію розвитку музею, яка має передбачати найголовніші напрями нашої діяльності. По-перше, це науково-дослідницька робота, тобто вивчення історії та природи краю. Працівник музею має давати певний науковий продукт. Це може бути стаття, опублікована в науковому виданні, монографія, участь у наукових семінарах і конференціях. До речі, нині краєзнавчий музей спільно з Регіональним центром наукових досліджень з історії України видає науково-методичне видання «Музейний вісник Центральної України», уже є два випуски.
Інший важливий напрям нашої роботи – донесення своїх досліджень до широкої публіки. Тобто просвітницька робота. Колись вважалося: був би музей, а люди самі його знайдуть, самі прийдуть. Така позиція не відповідає викликам сьогодення. Під час війни суспільство потребує інформації про минуле, тим більше, що воно часто перегукується з теперішнім. Ми колективом вже обговорили це питання й дійшли згоди, що до нас має прийти якомога більше людей. А їм треба щось показати, запропонувати.
Ще один напрям. Краєзнавчий музей є науково-методичним центром для всіх музеїв області. На цьому важливому напрямку плануємо посилити роботу. Вже провели розширену науково-методичну нараду за підсумками роботи музейних закладів у 2022 році. Ознайомилися зі станом музейної справи та визначили пріорітетні напрями співпраці у 2023 році.
Зарахування до страхового стажу періодів навчання