Майбутніх нардепів від «Слуги народу» вже розподілили між п’ятнадцятьма партійними координаторами, а розпочате в 2016-му кримінальне провадження, де фігурувала очолювана одним з них фірма на Кіровоградщині, закрили в червні поточного року. За відсутністю складу злочину.
Продовжуємо знайомити читачів «УЦ» з обраними в області кандидатами, на черзі – Ігор Мурдій, 37-річний переможець «мажоритарки» в окрузі номер 100, який щойно повернувся з нашумілого навчання в Трускавці. Наголошує, що за офіційним статусом поки залишається кандидатом – щоб працевлаштуватися в парламенті, ще треба буде писати заяву…
– До виборів питання стояло про те, скільки візьме «Слуга народу», після – що за люди зайшли від цієї політичної сили. У двох словах можете сказати, що ви за людина?
– Українець, в першу чергу. Звичайна людина. Працював у галузі дорожнього ремонту, будівництва, і не тільки, працював керівником декількох організацій – це були і приватні, і державні, і комунальні… В принципі, краще нехай люди скажуть.
N.B. Відповідно до офіційної біографії, обранець має два магістерські дипломи – КНТУ та харківського автомобільно-дорожнього, з 2005-го працював на різних посадах у низці комерційних фірм Києва та колишнього Кіровограда, технагляді Кіровоградської ОДА, новгородківському райавтодорі, Тресті зеленого господарства обласного центру. На вибори йшов з посади директора приватного підприємства «Тек Центр».
– Навіщо кандидатам рейтингова партія як суб’єкт висування – зрозуміло, навіщо партії конкретні кандидати – не завжди. Розкрийте секрет, як потрапили до «обойми»?
– Це не є секретом, долучився ще під час президентської кампанії, брав участь, непублічну більше. Потім заповнив, як багато хто, анкетні дані, резюме, надіслав автобіографію, після чого був дзвінок з Києва. Запрошений на співбесіду. Дві співбесіди, сказали писати заяву. Оскільки я проживаю на Кіровоградщині, народився у сотому окрузі, тому й анкету заповнював по сотому округу.
– Ви з Новоукраїнки?
– Так.
– З ким саме проходили співбесіди? Що питали, які ставили умови?
– Були різні представники центрального штабу, Корнієнко (Олександр, голова виборчого штабу партії «Слуга народу». – Авт.), працівники, які не йшли в депутати, а саме займалися відбором кандидатів. Не знаю, які в них були критерії, але було дуже багато тих, хто займався саме відбором кандидатів, і потім у списку їх не було… З Разумковим (зустрічалися. – Авт.) вже під час передвиборної кампанії, коли він приїжджав у Кропивницький. Умов як таких не було. Але, це відомий факт, не знаю, всі, не всі, але я стовідсотково підписував меморандум про те, що я підтримую позицію президента й буду підтримувати надалі позицію про зняття недоторканності, імпічмент президента, відкликання народних депутатів, повернення статті про незаконне збагачення.
– Тобто не було якихось «закадрових» моментів?
– Ще не було «закадра» тоді… (сміється).
– Ви були в Трускавці, чому навчилися?
– Більше був такий, організаційно-ознайомчий підхід. Я не був жодного дня в політиці до цього, це щось нове для мене. Були якісь партійно-структурні моменти, були моменти формування того самого бюджету, базове якесь розуміння. Розуміння проблеми – що таке проблема, як запобігти її виникненню. Такі речі, психологічного характеру. Інформації було багато й по комітетам, як закон той самий (проходить парламентську процедуру. – Авт.) – в такій, знаєте, манері тренінгу – по напрямках, як іде обговорення, вносяться поправки… Командна робота, вміння співпрацювати саме в команді.
– Напевно, важливішим за заняття було спілкування – з ким познайомилися, що зрозуміли про майбутніх колег по фракції?
– Деякі були медійні люди відомі, Юра той самий, Корявченков («Юзік», актор та адміністративний директор студії «95 квартал». – Авт.). Там побудована буде як структура: є голова фракції, в голови фракції 15 заступників, і ці 15 заступників формують собі такі міні-групи. Для полегшення роботи. До кожного заступника потрапляли методом жеребкування, я потрапив до Юри Корявченкова… Вони наче й відомі, але абсолютно звичайні люди всі. Все нормально, все добре, нікого такого, хто «заївся», не було. Як ми звикли бачити політиків, таких дядьків уже, з солідними… чемоданами (сміється).
– Було ідеологічне «накачування»? Умовно, що потрібно, що можна, що в жодному разі не можна робити в парламенті, про що говорити, про що не говорити публічно?
– Основна ідея – це принципи, за якими кандидати відбиралися та яких потрібно дотримуватись до останнього: це чесність, порядність, і, в першу чергу, робота на країну, на результат, а не якісь підкилимні ігри. Це була єдина ідеологія, якщо так можна назвати.
– Вам вже доводили партійний план щодо першочергових законопроектів? Спочатку недоторканність, потім імпічмент, потім народовладдя, наприклад?
– Здебільшого ми всі розуміємо, що буде першочерговим, – Кабмін, генпрокурор, але так, щоб «перше, друге, третє», такого ще не було. Я думаю, що це буде перед першим засіданням.
– Особисто у вас є ініціативи, що стосуються округу або в цілому законодавства, які плануєте просувати, якась «індивідуальна програма»?
– Я займався до обрання дорожним ремонтом, будівництвом. Але якщо ми не можемо їх зберегти… Найбільша проблема – це ваговий контроль. І ми вже в групах-комітетах умовно ділилися, визначилися, хто де хоче працювати, може працювати, є фахівцем. Я обрав комітет з інфраструктури… На сьогоднішній день є пересувні вагові комплекси, але вони неефективні, просто розмножують корупційну складову на наших дорогах. Це є факт, багато журналістських розслідувань було з цього приводу. Треба виключити людський фактор, важення має йти в автоматичному режимі. Зараз Служба автомобільних доріг будує вагові майданчики, але це все знову будуть робити люди. На цих майданчиках треба ставити автоматичні зважувальні комплекси, і їде вантажний автомобіль пустий, не пустий, він має проходити через габаритно-ваговий контроль. І, звичайно, розподіл, використання Дорожнього фонду – він створений, там є кошти, які мають йти саме на дороги, закріплено законодавчо так. А не за залишковим принципом. Прозорий розподіл і використання. Максимально цей ручний режим «ти хороший, ти наш» прибирати.
– Вам вдалося виграти у «грошовитого» Станіслава Березкіна, який на окрузі обирався вже два рази – і до Майдану, і після, це заводи-господарства-робочі місця в окрузі. Як це вийшло?
– Це вже є факт: чим в кандидатів від партії «Слуга народу» були більш грошовиті, «мажорніші» суперники, опоненти, тим з більшим відривом вони програвали. Мабуть, народ вже зрозумів головне – той, хто витрачає мільйони на виборчу кампанію, навряд чи піде служити людям, не повернувши те, що він витратив. Це було не тільки на моєму окрузі, ви подивіться – Дубінський виграв у Кононенка, ні Розенблат не пройшов, ні Поляков. Поляков, до речі, теж у нашій області. І відриви теж були солідні. Я думаю, народ України дійшов до тієї точки неповернення, коли їх, в принципі, як і мене, і багатьох колег, яких я зустрів, просто дістала така ситуація. І коли побачили світло в кінці тунелю в особі того самого Зеленського, президента на сьогоднішній день, коли в нього ніхто не вірив, коли обливалося брудом, розказувалося «клоун-не клоун», народ просто сказав своє слово.
– Відповідно до поданої звітності, у вашої кампанії був четвертий за розміром офіційний бюджет в окрузі, десь 450 тисяч, з них майже 400 перерахували підприємці – навіщо їм це потрібно?
– Цю інформацію вже досліджували, вона публічна, офіційна. Коли все це почалося, ми до останнього не знали, чи так, чи ні, 25-го ми були тільки зареєстровані, 28-го чи 29-го відкривали рахунки… Є там і кіровоградські, і з Новоукраїнки, з Києва. Це друзі, знайомі – хтось заправкою, хтось грошима, хтось 30 тисяч, хтось 20, хтось 25… Усі привітали, але ніхто нічого не сказав поки за гроші.
– Що пов’язує вас і приватне підприємство «Ескалібур-3000», яке перерахувало 145 тисяч гривень на ваш виборчий фонд?
– Дружба. Вони нам навіть офіс надали, бек-офіс так званий.
N.B. У минулому році засновника та керівника ПП «Ескалібур-3000» Валентина Радченка затримували нібито під час отримання хабара в 2 мільйони гривень, які той, за версією слідства, мав передати посадовим особам ВАТ «Кіровоградгаз» за зниження вартості оціночних робіт з підключення газу. Також автори місцевих ЗМІ звертали увагу на виграші підприємства з уставним капіталом 100 гривень у тендерах на державні та комунальні закупівлі, зокрема на ремонт обласного краєзнавчого музею, одного з відділень Центральної міської лікарні Кропивницького тощо.
– Чим закінчилося розслідування в кримінальній справі, в рамках якого в 2017-му слідчий через суд отримував доступ до банківської таємниці, в тому числі – до інформації про рух коштів на рахунках ПП «Тек Центр », яке ви очолювали?
– У 2019 році, двадцять якогось червня, ця справа закрита за відсутністю складу злочину. Вона відкрита в 2016 році, буквально через тиждень мало бути три роки. Були ухвали, доступ до речей наших… Ми ніколи не ховалися. Близько двохсот людей було допитано. Для прикладу, у справі про отруєння Скрипаля, коли британці відновлювали весь ланцюжок подій, у них також близько двохсот людей допитано. І результат є.
– Нащо ця справа була потрібна, по-вашому?
– Я не хочу когось звинувачувати, але відкривати «надуті» справи – це не біда когось конкретного, а це біда нашої системи в цілому. Можу сказати, одна з причин, чого я вирішив зараз йти в політику, і надіюся, що щось у нас вийде змінити, була ця справа і ця історія.
N.B. Слідство у справі, про яку йде мова, відпрацьовувало версію про те, що пов’язані з ПП «Тек Центр» особи нібито домовлялися з керівництвом органів місцевого самоврядування про отримання підрядів на будівництво та ремонт доріг без проведення тендерних процедур із завищенням вартості робіт. Селищні ради укладали з підприємством договори та перераховували йому бюджетні кошти за виконання робіт, йдеться про понад 5 мільйонів гривень в 2015-2016 роках. Ці гроші нібито переводилися в готівку й використовувалися отримувачами зиску на власний розсуд. Роботи насправді нібито виконували значно дешевше працівники однієї з дільниць обласного автодору, керівництво якої, за версією слідства, було матеріально зацікавленим. Провадження було розпочате за ознаками порушення частини 3 статті 191 Кримінального кодексу України – привласнення чи розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб. Система аналітики публічних закупівель Clarity Project знаходить 40 згадувань про «Тек Центр» у Prozorro, усі в зв’язку з неконкурентними закупівлями в 2016-2019 роках.
– Чим займетеся до 29 серпня, коли відбудеться перше засідання нової Ради?
– Зараз уже тиждень займаюся передачею справ, майна всього, бачите, усе в коробках, новий керівник сюди прийде. Плюс поки зібрав інформацію – закони України говорять, що можна не здавати декларацію за 2018 рік, а рішення партії було, щоб кандидати здали е-декларації. Тому зараз усі оці «бумажняні» моменти оформлюються. Чесно, легше дорогу побудувати, ніж оформити документи…
Записав Андрій Трубачев, «УЦ».
В Україні впроваджується автоматичне надання статусу учасника бойових дій, — Наталія...