Лікар-онколог – президентові

Лікар з Кропивницького Андрій Гардашніков написав листа до президента України Володимира Зеленського стосовно медичного застосування канабісу. Наводимо текст листа зі скороченням.

Вельмишановний пане президенте! Ми живемо в країні, де лікарі мають можливість лікувати пацієнтів різними наркотичними та психотропними ліками. Вже давно налагоджено контроль держави та правоохоронних органів для унеможливлення незаконного обігу даних препаратів. В арсеналі лікаря і морфін, і трамадол, і бупренорфін, і метадон, і фентаніл, і транквілізатори, і антидепресанти, і купа інших препаратів, які потребують і мають особливий облік та контроль.

Але є ліки, щодо яких спостерігається парадоксальна реакція політиків та правоохоронців. Причому я впевнений, що суспільство якраз з розумінням ставиться до цієї теми. Між тим є спекуляції саме на рівні безвідповідальних політиків. Ці ліки – медичний канабіс. Ці ліки в якості симптоматичної терапії можуть суттєво допомогти лікарям боротися з наслідками хіміотерапії при лікуванні онкологічних хворих, допомагати боротися зі стражданнями пацієнтів з епілепсією, хворобою Паркінсона та хворобою Альц­геймера, пацієнтам з ПТСР та іншими важкими хворобами.

Я бачив відео з Вашим виступом у Херсоні 26 червня 2020 року, пане президенте. Мені імпонує те, що Ви говорите з небайдужістю. Мені імпонує те, що Ви говорите про те, що Ви розумієте різницю між медичним канабісом та рекреаційним застосуванням канабісу. Але, з Вашого дозволу, я б хотів поговорити про Ваші аргументи. Ви говорите, що,поки не зрозуміє суспільство, ми не можемо дати дозвіл лікарям лікувати пацієнтів за допомогою медичного канабісу згідно з його медичними показаннями.

А якщо зараз запитати суспільство, людей, які не є фахівцями в лікуванні хвороб, як вони ставляться до ампутації кінцівок? А як вони ставляться до застосування морфіну медиками? Трамадолу? А як вони ставляться до хіміотерапії для лікування раку?

Якщо ми станемо лікувати хвороби за результатами референдумів, боюсь, що смертність від важких хвороб стане ще вищою. А якість життя наших пацієнтів з важкими та невиліковними хворобами стане ще нижчою. Дуже сподіваюсь на те, що це не є метою влади в Україні.

Пацієнти з важкими хворобами не почекають на законодавче врегулювання медичного застосування канабісу. Багато з них вже не дочекалися допомоги від держави. Вони просто померли. Поки будуть чекати дива, що держава «відчує розуміння та підтримку суспільства», помруть сотні, тисячі, а можливо, й мільйони наших пацієнтів. Пацієнти помруть в муках, знаючи та відчуваючи, що вони отримали байдужість влади та держави. Що державі були більш важливими політичні спекуляції на цю тему, а не фаховий, професійний підхід, а не питання поліпшення якості їхнього життя.

Я впевнений, що в разі, якщо не політики та поліцейські будуть вирішувати, чим лікувати пацієнтів, не референдуми, а професійні протоколи та рекомендації, це буде величезним кроком до цивілізованої держави. Питання ставлення держави до найбільш незахищеної частини свого народу – до паліативних пацієнтів – це один з маркерів соціальної відповідальності держави.

Також я впевнений, що в державі, де вміють контролювати обіг інших наркотичних лікарських засобів, немає взагалі підстав говорити та вважати, що обіг канабісу проконтролювати неможливо. У нас є потужна нормативна база, у нас є спеціальні рецепти, листки призначень, журнали, медична документація. У нас є закон, постанови Кабміну та накази Міністерства охорони здоров’я. Якщо обіг канабісу проводити так само, як і обіг морфіну, то про яку небезпеку можна говорити?

Я дуже сподіваюсь на Вашу особисту увагу до цього питання. Я дуже сподіваюсь, що такий ганебний стан речей, який є сьогодні, тимчасовий. І що достатньо швидко все це кардинально зміниться. Дуже прошу приділити увагу долі паліативних пацієнтів нашої країни. Дуже прошу дати лікарям можливість лікувати.

З повагою, лікар-онколог Андрій Гардашніков.