Традиція підводити підсумки перших ста днів на новій посаді й планувати на рік вперед стала обов’язковим пунктом програми практично кожного керівника у владних структурах України. Тим більше – обраного на посаду, а не призначеного. Втім на Сергія Кузьменка «датські» цифри самі по собі не впливають. Він абсолютно впевнений, що викладатися на повну потрібно протягом усієї каденції. Але дати інтерв’ю «Україні-Центр» погодився.
– Сергію Анатолійовичу, коли вам запропонували дати інтерв’ю саме в олександрійському театрі, ви одразу погодились. Вам комфортно тут?
– Абсолютно! І комфортно, і приємно мені тут бувати. І я горжуся тим, яким став наш театр, бо пам’ятаю, як тут було ще кілька років тому. А сьогодні театр уже працює – і це головне. Близько двох тисяч глядачів уже побувало на виставах, і вони високо оцінили плоди нашої роботи. Вже п’ять вистав у нас дав обласний театр імені Кропивницького. Ми домовились про те, що це буде відбуватись регулярно. І що наше місто потрапить у графіки гастролей інших труп. Я хочу, щоб театральна афіша ніколи не пустувала, щоб олександрійці знали, що в місті є власний театр. Для мене це важливий показник нового рівня культурного життя.
У цьому році ми маємо закінчити вже все повністю – машинерію сцени й завісу, підключити решту обладнання, зробити красивий сквер у дворі театру. Частину дофінансування, чотири мільйони, вже виділено обласною радою, думаю, і решту сім мільйонів якщо буде вчасно виділено, то до Нового року встигнемо закінчити все!
– Давайте вернемося в недалеке минуле. Така вже природа пам’яті людини, що вона відсікає найбільш емоційні моменти – і погане, і хороше. Що залишилося у вашій пам’яті – від моменту прийняття рішення про участь у виборах до «вхідчін» в мерський кабінет?
– Складне питання. Дійсно багато всякого було… Я довго думав і вагався. Але потім, коли вже рішення було прийнято, прийшла така впевненість у своїх силах і такий якийсь оптимізм, який і досі не покидає мене, знаєте, оце чудове відчуття, що все в твоїх силах і все точно вдасться. Я відчуваю в собі оцей потенціал – зробити не тільки те, що обіцяв, а й набагато більше. Ми вже за ці три місяці вигадали кілька нових проєктів, про які не те що не говорили, а й не думали під час виборів! І вже знаємо, як їх реалізувати. Оце відчуття творчої роботи – просто супер!
Зрозуміло, що й без негативу не обходиться… Але була б конструктивна критика, по справах, а так… Я навіть теж пару разів дозволив собі занадто емоційну реакцію на сторінці у Фейсбуці. Знаєте, у віртуальному світі все якось більш емоційно, особливо це стосується неіснуючих, вигаданих персонажів – так званих ботів, від імені яких можна писати що завгодно. Я б це порівняв з написанням анонімок – така ж ганьба! Тому я завжди налаштовую себе та команду на реальні справи в реальному житті. Люди мають бачити нашу діяльність на вулицях, у дворах, у бюджетних закладах, у змінах в роботі комунальних підприємств… А війни в соцмережах залишимо тим, у кого багато вільного часу… зараз з’явилося.
– З чого ви почали: з кадрових питань чи поточних? Гроші в скарбниці попередники залишили?
– З усього одразу. Часу на роздуми не було – на носі був опалювальний сезон, тому ним довелось зайнятись ще до прийняття присяги. Нагадаю, що перед початком опалювального сезону борг перед «Нафтогазом» складав катастрофічні 77 мільйонів гривень. І незважаючи на це, опалювальний сезон розпочався вчасно – фактично за місяць до того, як я прийняв присягу міського голови. Те ж саме з кадровими рішеннями – на момент офіційного вступу на посаду всі ключові рішення вже було прийнято.
А щодо попередників – давайте залишимо їх у спокої. Я не буду говорити ані про свої якісь враження й здогадки, ані про чиїсь припущення. Оцінку будь-яким діям мають давати компетентні органи. Така робота буде проведена, вона вже ведеться, і про її результати я обов’язково доповім жителям міста. Я взагалі проти того, щоб озиратись назад і комусь чимось докоряти. Давайте будемо говорити про нас і про майбутнє.
– Давайте. Сто днів у владі – далеко не перші в вашому житті. Ми, до речі, з вами розмовляли про ваші сто днів на посаді голови обладміністрації. Увага, питання: чим мерська «сотка» відрізняється від попередніх?
– І де ви тільки берете такі питання?..
Не можу зразу сказати, чим відрізняються ці перші сто днів від попередніх. На перший погляд – дуже схоже. Я відчуваю зараз більше відповідальності. Набагато більше! Звичайно, що бути призначеним президентом і керувати областю – це надвідповідально… Особливо в ті дуже складні часи, у 2014 році. Але отримати прямий мандат на виборах і очолити своє рідне місто – це взагалі супервідповідально! Я не можу підвести людей – по-перше, я не можу не виконати власні обіцянки – по-друге! Я пам’ятаю про це цілодобово! А ще, мене ж тут усі знають, і мого батька, мою сім’ю… Я йду по місту, і зі мною майже половина зустрічних людей вітається!.. А ті, що не вітаються, можливо, просто голосували за Цапюка (посміхається).
Тож відповідь така – відповідальність! Будь-яку нову справу починати непросто! А ще одна відмінність – що, коли тебе призначають, ти не знаєш терміну своєї роботи, а тут – п’ять років, як Отче Наш!
– Не секрет, що нового очільника хлібом-сіллю зустрічають тільки на публіку чи телекамеру. Саботаж і дрібні капості – не рідкість у наших кабінетах влади. Вам за сто днів ставили палиці в колеса?
– … Ну от не хочу я говорити ні про які палиці в колеса. Це об’єктивна реальність – є друзі, а є противники, є незадоволені, є політична опозиція, є опоненти. Були й будуть. Дай їм Бог здоров’я. По-іншому ж не буває. І ніякими словами нікого не переконаєш! Тільки діями, вчинками, результатами роботи. Все.
– Добре, давайте про справи. Є міські проблеми, на вирішення яких не вистачить і однієї каденції. А є питання, які вирішуються за кілька днів чи навіть годин. Поділіться, що вже вдалося зробити?
– От, нарешті питання, яке я чекав. Бо розказати вже є про що!
По-перше – і це, я думаю, головне, – у поточному фінансовому році нам вдалося додатково залучити до міського бюджету близько 100 мільйонів гривень! Майже 50 мільйонів – фактично вже! Це 35 мільйонів гривень з територіального дорожнього фонду на капітальний ремонт Кіровоградського шосе. Це дорога на селище Димитрове. Буде зроблено вже в цьому році! Уже в цьому році буде капітально відремонтовано інфекційне відділення міської лікарні. Загальна вартість робіт – близько 15 мільйонів! І ще маємо окрему дотацію на заклади охорони здоров’я 3 мільйони 900 тисяч з обласного бюджету. Бо здоров’я – це головне! Це третє?
Четверте. Уже в цьому році купуємо 5 нових автобусів для новоствореного комунального підприємства «Олександрійський транспорт» – це 27 мільйонів гривень – і таким чином починаємо вирішувати питання пільгових перевезень наших містян.
П’яте. З нових проєктів, про які я говорив раніш, критий мультифункціональний спортивний комплекс. У густонаселеному мікрорайоні біля 17-ї та 20-ї шкіл. Зараз виготовляємо проєкт. Це попередньо 25 мільйонів. На спорт, на здоров’я наших дітей.
Про театр я вам уже казав – це пріоритет, маємо закінчити в 21-му році.
Зразково-показовий двір європейського типу, пілотний проєкт з ОСББ «Арка» – робимо в цьому році. Фінансування передбачено.
Я називаю зараз великі проєкти на великі суми, хоча є й капітальні ремонти дахів музичної школи та 20-ї школи, і поточний ремонт доріг. Уже скоро розпочнемо, чекаємо погоди, бо гроші є.
Взагалі по видатках бюджет 2021 року збільшився по всім галузям соціально-культурної сфери в середньому на 25-30%, а по галузі житлово-комунального господарства – майже на 50%. Уже за два місяці цього року маємо перевиконання дохідної частини бюджету на 7 мільйонів гривень. Непогано?
Вважаю, що правильна господарницька робота з бюджетом – це головне. Наведу приклад: дров’яні котельні, з якими ми почали прощатись…
– У мене якраз було окреме запитання про них…
– От я й відповідаю – я б ці «олександрійські димарі» усі позакривав! Дивіться, яка цікава схема: є комунальне підприємство «Теплокомуненерго» з боргом у десятки мільйонів гривень і з арештованими рахунками, яке дає тепло тільки приватним споживачам, а бюджетні структури, школи, дитсадки чомусь віддають свої бюджетні кошти приватному підприємству, яке ще й димить всім у вікна. Де логіка, запитаєте ви? Напевно, у минулого керівництва міста вона була якась особлива. Бо економічної доцільності – нуль! Тільки одна школа, наприклад, після закриття такої котельні свої гроші на опалення, а це 1 мільйон 300 тисяч, перенаправила нашому комунальному «Теплокомуненерго». А всього ми вже їх закрили п’ять. І закриємо ще! І мені байдуже, як на мене образиться той підприємець зі сторони. Я маю думати про наше місто, про наше підприємство, про наших містян.
А є ще приклад комунального підприємства «Житлогосп», є ще приклад комунального підприємства «Олександрійський центральний ринок». Звичайно, комусь дуже не подобається його новий керівник – Кіяшко. Він вже кілька схем розкрив і нам усім показав. Виявилось, якщо чесно збирати всі платежі та збори, то ринок може заробити мільйон гривень на місяць! Раніше такого ніколи не було. У лютому 20-го року – 600 тисяч. Це коли не було пандемії. А в лютому 21-го з пандемією – мільйон. Є різниця? І непогана різниця, я вам скажу. А якщо порахувати за рік? Думаю, вже скоро ми дізнаємось не тільки «скільки», а й «куди» раніше йшли такі немалі гроші!
– До речі, як у цілому ви оцінюєте роботу вашої команди? Будете награвати цей склад або зміцните його легіонерами?
– Така у вас футбольна термінологія… Я достатньо довго формував команду, з якою працюватиму. Цей етап зайняв найбільше часу й моїх переживань. Хотів підібрати молоду, креативну та активну команду, яка знається на трендах і хоче розкачати це місто. Крім того, оцінював і їхній досвід. Нині в мене повноцінна команда заступників і радників – це люди, які допомагають мені керувати містом. До речі, усіх я представляв містянам на своїй сторінці у Фейсбуці, уважно вивчав коментарі. У випадку з Центральним ринком взагалі проводились відкритий конкурс і обговорення. Мені така практика сподобалась, будемо продовжувати. Нових керівників отримали управління, підприємства та установи. Деякі почали працювати зовсім недавно. Зараз ще зарано оцінювати їхні здобутки. Одне можу сказати – вимоги до всіх жорсткі, усі працюємо на результат. А перші кроки вже зробили, і я ними в цілому задоволений!
– Не можу не запитати вас про ситуацію з пандемією. Хворіють багато? Як справляєтеся?
– Це загальносвітове лихо. У нашій країні, в області та в нашому місті ситуація не найгірша. Справляємось. Я вкотре щиро дякую нашим лікарям. Нарешті стартувала вакцинація, і сподіваюсь, що скоро ми разом з усім світом цю недугу поборемо. А поки що продовжуємо берегтись і вірити в краще!
– Є така гарна приказка «Прийде весна й відразу покаже, хто де…». Ну ви зрозуміли. Чим займетеся навесні в першу чергу?
– А я вам відповім іншою, більш сучасною приказкою. Модною. «Прийде весна – саджати будемо…» Квіти в парку Шевченка! Будемо будувати інтерактивний фонтан, парковку, вбиральні, для цього все готово, чекаємо на погоду. До літа треба зробити пляж. А загалом – ремонт доріг, благоустрій, прибирання… Все, що робить кожен нормальний хазяїн у себе на подвір’ї навесні. Проводити тендери будемо. Будемо починати роботу над великими проєктами, про які я вам розказав. Будемо думати над новими проєктами. Я певен, що Олександрія варта кращого. І ми це доведемо.
Благодійний бал краси та грації