Володимира Шведова знають багато мешканців Кропивницького. Знають як підприємця та громадського діяча (був депутатом міськради), як енергійну, небайдужу та комунікабельну людину. Але в якийсь момент Володимир зник із поля зору земляків. Виявилося, що вийшов на пенсію і поїхав до родини у Норвегію.
Як живеться Шведову в країні, яку він називає фантастичною? Ми зустрілись в один із приїздів Володимира до Кропивницького.
– Норвегія – далеко не найпопулярніша країна для українських біженців. Розкажіть, як ви опинились у Скандинавії?
– До Норвегії я вирушив до своєї дружини, яка там вже перебувала у статусі біженця. Було декілька причин для цієї дальньої подорожі, але всі вони були поважними для нашої сім’ї. З визначенням країни допомогла знайома, у якій там мешкала донька.
– Інша країна для нас, як правило, – це культурний шок. Що найбільше вразило вас у Норвегії?
– Багато що вразило мене в цій країні. Вона зовсім не схожа не тільки на Україну, а й на більшість пострадянських країн Європи. На жаль, з іншими порівняти не можу. Норвегія не є членом Євросоюзу, але входить до Шенгенської зони.
Незважаючи на це, труднощів з адаптацією не виникало взагалі, лише незнання мови було незручним. Але за допомогою Гугл-перекладача я з цим впорався.
Крім цього, перші місяці перебування в країні ми були в лагері (мутак) посеред своїх, українців, які поділилися своїм досвідом. До того ж адміністрація мутака допомагала нам у вирішенні будь-яких проблем.
– Ви дуже енергійна людина, я впевнений, що ви спробували знайти собі роботу.
– Після поселення нас у комуну я намагався знайти будь-яку роботу чи підробіток. Але це виявилося дуже не просто.
По-перше, треба було володіти норвезькою мовою.
По-друге, – отримати право на працю, зареструватися у їхній податковій інспекції та відкрити рахунок у банку. Все це тут робиться, як на мене, ну дуже повільно. Наприклад, рахунок у банку відкривали 6 тижнів.
По-трете, – мати спеціальність, яка потрібна тут і зараз та й ще в конкретному населеному пункті. А ще треба мати купу підтверджувальних документів щодо фаху, адаптованих до норм та законодавства Норвегії.
Починаєш працювати – відразу знімають соцвиплати, і твоя сім’я живе на зароблені. На одну заробітну платню сім’ї покрити усі витрати дуже складно: Норвегія дуже дорога країна, але якщо заробляють обидва, то проблем не виникає. Підробіток теж виявився нереальним: тільки офіційне працевлаштування і ніяких розрахунків за готівку. До речі, готівка тут практично не використовується.
– Як ставляться до приїжджих норвежці? Що вони знають про війну в Україні?
– Ставлення до нас дуже шанобливе. Так, тут знайшли прихісток біженці зі всього світу, але до нас особлива увага та щирі почуття. Це відчувається скрізь: на вулиці, в публічних місцях, у школах, де наші вчать норвезьку мову, у супермаркетах і бібліотеках, а особливо в їхніх церквах. Останні мають тут величезний вплив та налаштовують своїх прихожан щодо безкоштовної допомоги українцям, які постраждали внаслідок війни: кошти та речі збирають на постійній основі. Сам неодноразово брав участь у завантаженні фур подібної допомоги. І це не тільки вживані речі. Це генератори, меблі, велосипеди, дитячі та інвалідні візочки, ноші та медикаменти для військових, дуже багато речей для малят. Місцеві церкви для біженців роблять раз на тиждень роздачу продуктових наборів. У цій роботі задіяні мережі супермаркетів.
Про військові поставки в Україну з боку Норвегії мабуть всі чують із українських новин.
А ще серед них є норвезькі волонтери, які збирають кошти на утримання тварин та безпосередньо беруть участь у їхньому фізичному порятунку з Бахмуту та Херсону.
– Напевно, цю статтю прочитає хтось, хто має намір переїхати до Норвегії. Що б ви порадили цим людям?
– На відніму від багатьох країн Європи, які прийняли перші потоки наших біженців і які зараз вимушені значно скоротити фінансову допомогу нашим громадянам, Норвегія як одна з самих заможних країн світу не припиняє прийом біженців та не зменшує їхнє утримання за рахунок свого бюджету, а з липня навіть збільшила виплати на 15%. Додам, що переважна кількість наших співвітчизників дуже добре показала себе в цій країні: культурні, чемні, працьовиті, грамотні та ще й підприємливі.
Більш детальну інформацію можу надавати у безпосередньому спілкуванні через соціальні мережі або через редакцію «Україна-Центр».
Бажаю успіху всім, хто збирається найти притулок, вчитися чи знайти заробіток у цій фантастичній країні – Норвегії.
Що робити, якщо ви стали свідком домашнього насильства