За мужність, посмертно

15:23
444
views

Орденом «За мужність» III ступеня нагороджено посмертно Артура Батія, уродженця села Панчевого Новоукраїнського району, загиблого 24 березня нинішнього року в одній з найгарячіших на той час ділянок фронту – у селі Богданівці під Бахмутом. Він прожив 23 роки.

«УЦ» уже розповідала про Артура Батія, у випуску за 16 квітня 2023 року. У Панчевому його пам’ятають як юнака вихованого, різнобічно розвиненого і активного. Перед війною Артур мешкав у Харкові. Закінчив там Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, почав працювати. Коли почалося повномасштабне вторгнення, повернувся у Панчеве. Сидіти в тилу не зміг, вступив до тероборони, згодом попросився у військо. Призвали.

Спершу служив у підрозділі охорони військкомату, де мобілізованих готували до бойових дій. Командири із задоволенням спостерігали за тим, як Артур освоював військову справу. «Коли всі сплять, читає військову літературу та дивиться відоси про тактичну підготовку, – написав про Артура один з наставників його батькові, Вадимові Батію. – Вадиме, ти виховав хорошого хлопця, справжнього козака і патріота. Такі хлопці – майбутнє нашої країни». Дізнавшись, що Артур збирається на фронт, батько запитав: «Може, ще потренуєшся?» На що той відповів: «Батьку, я вже готовий. Хочу захищати Батьківщину не словом, а ділом». І подав рапорт.

Служив Артур у 57-й мотопіхотній бригаді. Воював чесно, не шкодуючи себе. Батько востаннє почув його 23 березня 2023 року, синовий голос заглушали звуки вибухів. Наступного дня Артур загинув. Про обставини загибелі сина Вадим Батій дізнався вже на похороні у Панчевому від синових побратимів: «Хлопці розповіли, як з Артуром виходили на нуль. Першого разу він виніс пораненого медика, наклав йому турнікет. Другого разу Артур прикривав з кулемета своїх хлопців. Прилетів ворожий осколок. Влучив Артурові в голову.  Під шолом залетів. Той шолом я йому дав. Навіть два шоломи. Артур залишив собі гірший шолом, кращий віддав товаришеві. Артур такий був – останнім поділиться».

Головнокомандувач ЗСУ звернувся до Президента з поданням про нагородження Артура Батія посмертно орденом «За мужність». Земляки ініціювали клопотання про присвоєння йому почесного звання Героя України.  2 травня на сайті Президента опубліковано петицію про це. Її підтримало понад 25 тисяч громадян. 14 листопада оприлюднено таку відповідь: після розгляду петиції експертною групою, утвореною при Комісії державних нагород та геральдики, президент видав указ про нагородження Артура Батія орденом «За мужність» III ступеня.

Вадим Батій, голова правління АТ «Донецькгаз», каже, що збирається зустрітися на Донеччині з командиром частини, де служив Артур, той і передасть йому орден.