Приводом для зустрічі кореспондента «УЦ» із заступником начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в області Тарасом Тарасенком стала така інформація: на Кіровоградщині створюється молекулярно-генетична лабораторія, вона діятиме при місцевому експертно-криміналістичному центрі, який підпорядковується МВС, це буде одинадцята така лабораторія в країні, вона допоможе ідентифікувати загиблих, про ремонт приміщення для неї подбає обласна військова адміністрація.
– Нагальну потребу в такій лабораторії поліція Кіровоградщини відчула під час повномасштабного російського вторгнення, – розповідає Тарас Тарасенко, який ще очолює створену при слідчому управлінні робочу групу з розшуку безвісти зниклих та викрадених осіб в умовах воєнного стану. – У багатьох випадках, щоб ідентифікувати загиблого, не обійтися без молекулярно-генетичної експертизи. Такі дослідження в Європі – звичайне явище. В Україні ж не в кожному обласному центрі є лабораторія, яка проводить такі дослідження. Ми, слідчі Кіровоградщини, до цих пір звертаємося з цих питань в лабораторію у Вінниці. Оскільки вона, як і решта таких лабораторій, під час війни дуже перевантажена, висновків експертиз доводиться чекати місяцями. І от МВС прийняло рішення створити молекулярно-генетичну лабораторію на Кіровоградщині. Це прискорить процес ідентифікації загиблих. Лабораторія потрібна живим. Щоб не відкладалися на місяці прощання із загиблими рідними.
Про одну з таких історій «УЦ» розповідала. Навесні нинішнього року в Гайвороні поховали з почестями військового, прізвище якого офіційно не називалося. На могилі встановили табличку «Тут спочиває тимчасово невстановлений захисник України». Загиблого привезли в Гайворон попереднього року з огляду на інформацію про те, що він – з місцевих. Але ймовірні родичі не впізнали в ньому свого. Істину мають повідомити експерти. Кілька місяців тіло пролежало в місцевому морзі, тримати довше не дозволяли умови. Так і не дочекавшись висновку молекулярно-геномної експертизи, місцева влада організувала прощання.
Тарасенко і його колеги проводять розслідування у кримінальних провадженнях, де йдеться і про невпізнані тіла, і про безвісти зниклих.
– Про загибель і зникнення безвісти військових їхні рідні і близькі офіційно дізнаються від територіальних центрів комплектації і соціальної підтримки Міноборони. Працівники цих центрів направляють людей у поліцію, щоб ми провели розслідування. Але приймаємо людей і без сповіщень від ТЦК. Родичів цивільних, які загинули чи зникли безвісти внаслідок бойових дій, також приймаємо, також проводимо розслідування. Якщо людина не впізнала у загиблому свого родича, просимо у неї згоди на відбір біологічного матеріалу, який містить геномну інформацію. Беремо біологічний матеріал тільки у близьких родичів: батьків, дітей, братів, сестер. Він береться з внутрішнього боку щоки. Експерти мають встановити ДНК-профіль людини й порівняти його з ДНК-профілем загиблого. ДНК-профіль загиблого зазвичай встановлюється в ході дослідження крові. Трапляються й випадки, коли труп – у стадії розкладення, тоді для дослідження беруться кістки. Коли немає й кісток, беремо одяг, взуття, головні убори, інші речі, на яких залишився біологічний матеріал загиблого, – пояснює Тарас Тарасенко.
За його словами, ідентифікацію загиблих полегшує ЦОГОЛ – центральний облік генетичних ознак людини. Ця електронна база, якою відає МВС, допомагає розшукувати злочинців. До неї ж вноситься інформація про ДНК-профілі, встановлені молекурярно-генетичним дослідженням невпізнаних людських трупів та останків. Люди, чиї родичі зникли без вісти, теж значаться в цій базі, але тільки тоді, коли дали згоду на відбір генетичного матеріалу та проведення експертизи. Зрештою, законом «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» кожному гарантоване право потрапити в ЦОГОЛ.
– Наші поліцейські добровільно здають біологічний матеріал. Він запаковується і зберігається в спеціальному місці. Якщо виникне необхідність – проводитиметься експертиза. Серед військових теж є такі добровольці. Якщо інформація про людину є у ЦОГОЛ, у випадку загибелі для її ідентифікації не потрібна участь родичів.
Тарас Тарасенко просить звертатися в поліцію усіх, хто втратив зв’язок зі своїми родичами, близькими чи знайомими людьми, які перебували в зоні бойових дій, – як з числа захисників України, так і цивільними:
– Приймаємо звернення про зникнення людей, відбираємо біологічний матеріал у родичів для ідентифікації загиблих, у співпраці з іншими правоохоронними та державними органами розшукуємо безвісти зниклих. Зателефонувати з цих питань мені особисто можна за номером 0666452996.
Віктор Іваненко, «УЦ».
Про призначення / поновлення виплати пенсії особам, які виїхали з тимчасово...