Від антиукраїнських дописів – до шпигунства?

13:21
563
views

Коли у кропивничанина Євгена М. появився кросовер Suzuki, його знайомим стало невтямки: звідки такі капітали у людини, яка не займається ні бізнесом, ні політикою і навіть ніколи не працювала в рибнагляді?

Запитання зникли одразу після затримання М. за підозрою в шпигунстві на користь росії. Звісно, гроші на авто він міг отримати і цілком легально. Наприклад, виграти в лотерею. Утім, слідство покаже, як було насправді.

А поки що СБУ повідомила про М. таке: «Насамперед його цікавили напрямки і частота польотів українських бойових літаків, у тому числі фронтових бомбардувальників та винищувачів. Також він намагався виявити оперативні аеродроми військової авіації, пункти управління та склади з боєприпасами Збройних сил України. Отримані відомості зловмисник надсилав до спеціалізованих Телеграм-каналів, створених спецслужбами рф для збору розвіду­вальної інформації про українських захисників. Для маскування злочинних дій він періодично змінював нікнейм профілю у месенджері та використовував проксі-сервер для анонімізації. Співробітники СБУ задокументували факти незаконної діяльності фігуранта і затримали його у власному помешканні. Понад три місяці тому він потрапив у поле зору агресора через свої антиукраїнські дописи у соцмережах. Усю подальшу комунікацію з окупантами чоловік здійснював через підконтрольні їм інтернет-ресурси.
Для збору розвідінформації зловмисник самостійно об’їжджав регіон та приховано фіксував військові об’єкти Сил оборони. Також відомості він випитував у своїх знайомих. Під час обшуків за місцем проживання фігуранта виявлено комп’ютерну техніку та мобільний телефон із доказами злочинних дій. Зловмиснику обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави. Йому загрожує до 8 років тюрми».

Затримання Євгена М. спричинило бурхливу реакцію серед його знайомих. У соцмережах появилася інформація про його стосунок до Центральноукраїнського національного технічного університету. «УЦ» перевірила цю інформацію. Виявляється, М. і справді протягом близько десяти років верстав на комп’ютері наукову літературу, яку видає університет, а кілька місяців тому звільнився.