«Хочу повернутися на службу»

11:13
1172
views

Повним кавалером ордена «За мужність» став 34-річний учасник війни Максим Живанов. До орденів третього й другого ступенів, отриманих раніше, додався ще один – першого. Вручення відбулося в Олександрії, звідки Максим пішов на війну. Кореспондент «УЦ» телефоном поспілкувався з ним і його дружиною Вікторією.

Виявляється, Живанов на військовій службі – з 2011 року. Пройшовши строкову, уклав контракт зі Збройними силами. 2014 року розпочався бойовий шлях Максима. Тоді ж, під час так званої АТО, на захист країни від російських загарбників став і його батько, Сергій Живанов.

Максим Живанов чудово пам’ятає перші тижні лютого 2022 року, коли ситуація на сході знову загострилася – росіяни стали частіше застосовувати великокаліберну зброю, реактивні системи залпового вогню. На фронті відчувалося, що «брати» підуть на Україну повномасштабною війною, хоч і не хотілося в це вірити . Коли це сталося, Максим був на передовій позиції.

– Воював як усі, – скромно каже про свою участь в обороні країни. – 18 травня 2022 року зазнав поранення. Врятувався завдяки вірним побратимам, які евакуювали мене.

Продовжує Вікторія:

– Майже весь перший рік після поранення чоловік провів у лікарнях. Якщо й відпускали додому, то ненадовго. Спочатку пересувався на візку, улітку став на милиці, з апаратом Ілізарова на нозі. Переніс сімнадцять хірургічних операцій, і це – ще не все, попереду – операція з виймання пластини. Нині чоловік обходиться без костура, але нога болить постійно. Кожного вечора колю йому знеболювальне. Дається взнаки й поранення руки. Крім того, в тілі залишилося багато осколків. І має велике бажання повернутися на військову службу.

– Так, хочу повернутися, – підтвердив Максим. – А ще дуже хочеться поганяти м’яча. Я ж футболом захоплююся. Поки що болячки не дають. Постійні болі, та вже звик до них. Нині мої основні справи – сімейні, домашні.

Почувши поруч зі співрозмовником дитячий сміх, автор цих рядків запитав, кому там весело.

– Наш Кирило. Йому шість років, – пояснив Максим Живанов.

Побажаймо ж герою якнайшвидше повернутися в колишню спортивну форму!