Оцінили, але не надрукували

У липні минулого року ми раділи та пишалися: вчитель зарубіжної літератури Новоукраїнського ліцею «Лідер» Олександр Каєнко у співавторстві з трьома колежанками з інших міст (Валентина Снєгірьова, Оксана Бушакова, Ірина Горобченко) розробив нову програму із зарубіжної літератури для 7-9 класів НУШ (Нова українська школа). МОН цю програму затвердило й рекомендувало для використання, починаючи з 2024 року.

Минулого тижня Олександр у Фейсбуці залишив допис: «Друзі, які повірили в нас і в себе! На жаль, наші мрії не збулися. Підручник, який ми разом обирали, не буде видано державним коштом. (…) На парти ваших вихованців не ляже паперова версія підручника, але електронна залишається в силі, і платформа продовжує функціонувати (а її якість ви вже встигли оцінити). Поважайте свій вибір, залишайтесь з нами». Звісно, ми зв’язалися з автором підручника.

– Так сталося, що за наш підручник проголосувало вісім тисяч людей, а потрібно було десять, – розповів вчитель. – Процедура така: кожна школа отримала таблицю, анкету, де розміщені всі варіанти підручників. Відбувається рейтингове голосування: на перше місце ставлять той підручник, який їм найбільше подобається. Але віддають голоси й за інші варіанти, які, можливо, вчителям зовсім не потрібні або не подобаються. І ще кожен вчитель вказує кількість учнів, яких він навчає. Потім відбуваються складні арифметичні дії, в результаті яких наш підручник не переміг.

Ми вважаємо, що такий конкурс не потрібний. Він не прозорий. Вчительський вибір нівелюється. Мені пишуть вчителі, які хочуть навчати за нашим підручником. Він новий, сучасний. Хоча одна вчителька під час зустрічі сказала: «Ну це ж читати прийдеться»…

На жаль, освіта наша летить в тартарари. Тому й кажуть, що вчителі не готові до НУШу. Але ж не дають нормально працювати, ставлять в рамки. Переді мною вибір: або працюватиму за програмою, яка ні мені, ні дітям абсолютно не потрібна, або третій рік поспіль будемо мучитися з електронним підручником. А якщо в дитини на парті немає паперового тексту, це погано.

Наш підручник по суті не програв, просто він не буде надрукований за державний кошт. Він грифований, схвалений міністерством, дозволений до використання в школах. Кожен вчитель має право з ним працювати, але немає паперового варіанту.

Ми зі співавторками зараз шукаємо можливість вийти на якісь фонди, можливо, ЮНІСЕФ. Хочемо надрукувати наклад, який потрібен. А це півтора мільйони підручників.

До нашого підручника потягнулися сильні вчителі, і вони за нього проголосували. Можуть використовувати електронну версію або вчити за іншими програмами. Ну, Бог їм суддя в такому випадку. Але ми шукаємо варіанти надрукувати наш підручник.

P.S. Якщо є потенційні спонсори – зв’яжіться з Олександром Каєнком.