Яка різниця?

11:14
772
views

«Караван лає, а собака йде».

Микола Тищенко.

 

Тищенко дістав усіх – і киян, і людей із міст, де він бував на депутатських гастролях, і навіть тих, хто про нього раніше не чув, але випадково побачив його черговий стендап по телевізору.

Не переказуватиму каламутну історію приходу Миколи Тищенка у велику політику України, скажу лише, що 2019 року практично будь-який кандидат, який заявив про себе, що він – «слуга народу», міг стати народним депутатом. Ось Коля Оболонський, він же Коля Котлета, і є цей будь-хто. До речі, прізвиську Тищенко, напевно, завдячує не власному ресторану «Велюр» і не особливій любові до фірмової страви всіх українців, а товстій пачці грошей, перетягнутій гумкою, яка на сленгу 90-х так і називалася.

Та й увесь Коля начебто зійшов із картинки 90-х. Таких накачаних хлопців тоді ми постійно бачили на ринках, де вони доїли реалізаторів, міняли долари і позичали гроші під звірячий відсоток. Через двадцять років ці «мурчащіє» (їх так прозвали за особливу манеру спілкування) стали солідними бізнесменами, депутатами місцевих рад та батьками благополучних родин.

Журналісти полюбили Миколу з першого дня його депутатства. Будь-який матеріал з ним був приречений на успіх. Його перли викликали дикий регіт телеглядачів. Відсміявшись, люди відразу згадували легендарну фразу сатирика Задорнова «Ну, тупі!..» і з нетерпінням чекали на його наступну витівку. «Вечірній квартал» явно програвав Тищенку, хоч і намагався робити на нього пародії. Але будь-яка копія була гірша за оригінал.

Та все колись набридає, набрид і Коля. У країні війна, економічна криза, а цей тупий бичара несе всяку хрінь на кшталт відповідального відрядження на курорти Таїланду.

Виявляється, тупість – великий плюс у політиці, для іншого нардепа кар’єра давно закінчилася б, а цьому все сходило з рук. Нарешті до президента і Колиного кума Єрмака дійшло, що старі друзі теж мають термін придатності, а шкоди та ганьби від Тищенка більше, ніж користі від його правильного голосування.

Якщо вважаєте, що такий персонаж – це унікальне породження команди Зе чи українського політикуму загалом, то глибоко помиляєтесь. Жоден парламент у світі не проводить селекцію депутатів, визначаючи їхні IQ. Простіше кажучи, тупих людей вистачає навіть у найреспектабельніших виборних органах. Так само «їх єсть у нас» у будь-яких соціальних та професійних групах населення. Законодавчо боротися з цим явищем марно: вони – це ми з вами.

На мою думку, єдиний вихід та захист від дурня (це, до речі, давній інженерний термін) – обов’язкова відповідальність «за тих, кого ми приручили». Безумовно, Антуан де Сент-Екзюпері, який подарував світові цю фразу, не мав на увазі прецедент Тищенка. Але хтось же конкретний привів Тищенка до штабу «СН», хтось запропонував його як кандидата, а хтось, поспілкувавшись із Колею і поіржавши, дав згоду «по приколу». І результат перевершив очікування.

Те, що описаний випадок є зовсім не унікальним, підтверджує вся тридцятирічна кадрова політика в Україні. Один Янукович чого вартий! Але то в столиці, а на місцях все ще тупіше, ще смішніше, ще ганебніше.

Скажіть, хто, на ваш погляд, має керувати обласним Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф? Ні-ні, це не нова структура, а та сама стара «швидка допомога». Усі ми так чи інакше були її клієнтами. Отже, маємо право поставити це запитання і, головне, відповісти на нього.

У назві центру двічі звучить слово «медичний». Двічі! Впевнений, що керівником цієї структури має бути медик, і не стоматолог-проктолог, а людина із солідним досвідом роботи на «швидкій». Там така кількість нюансів, пов’язаних із порятунком людських життів, що звалити їх на заступника з медчастини не можна. І за будь-який прорахунок чи виявлену некомпетентність під суд піде не лише лікар, а й керівник!

У нас голова облради Юрій Дрозд взяв на себе відповідальність, одноосібно призначивши на посаду керівника стратегічного (саме так!!!) підприємства 31-річного депутата облради, випускника місцевого техуніверситету. Судячи з деяких фотографій у соц­мережах, хлопець недалеко пішов від Колі Тищенка. Принаймні адекватності та розуміння того, у що він вляпається, Андрію Табачуку явно не вистачає.

Невже в нас мало медиків, які повоювали та знають ціну людського життя? Про те, чи розуміють свою відповідальність люди, які рекомендували Тищенка та Табачука, я навіть не питаю.