Фольклористка, співзасновниця проєкту «Баба Єлька» Світлана Буланова розповідає про перші дні широкомасштабного вторгнення військ рф, про життя і творчу діяльність на тлі війни та віру в перемогу.
– Дізналась я про повномаштабне вторгнення росіян в Україну о 5-й ранку 24 лютого 2022 року з повідомлень друзів з різних міст. Вони писали про вибухи і про початок війни. Звісно, це стало шоком, стресом, потрясінням. Як і в кожної матері, першою думкою було, як вберегти свою родину, дітей, маму.
Ми проживаємо в селі за містом у приватному секторі і маємо великий погріб, який облаштували, як укриття для своєї родини. Мій дім на той час став прихистком ще для кількох сімей наших родичів із Одеси, Запоріжжя, Кропивницького.
За фахом я косметолог і маю приватну косметологічну студію у Кропивницькому. Звісно, на той час моя трудова діяльність припинилася, а із нею – можливість заробляти кошти на життя. Добре, що були сімейні збереження і запаси на перший час, але що і як буде далі, розуміння не було і це не давало спокою.
Та ж сама ситуація склалася на початку повномаштабного вторгнення й із діяльністю в ГО «Баба Єлька», але вже за кілька тижнів ми відновили наші експедиційні поїздки у села Кіровоградщини та продовжили просвітницьку діяльність у стінах Етнолабораторії «Баба Єлька», відкривши її двері для всіх кропивничан та для сотень людей з Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя. Вважаємо нашу роботу надважливою особливо зараз, адже знати, досліджувати, популяризувати своє коріння, традиційну культуру, – це спосіб самозбереження та самоідентифікації нас, як українців. Тому зупинятися не маємо права і уклінно дякуємо за можливість працювати Збройним силам України.
На цей час я відновила свій бізнес, працюю в сфері косметології та займаюся громадською діяльністю в ГО «Баба Єлька». В цьому проєкті я очолюю напрямок традиційного співу. Записую в експедиціях пісні, розшифровую і опрацьовую. Спільно з науковцями з Інституту фольклористики та етнології ім. Рильського Академії Наук України працюємо над книгою «Народні пісні Кіровоградщини». Також щотижня проводжу співочі майстеркласи для відвідувачів етнолабораторії «Баба Єлька» та виїздні майстеркласи в інших містах України.
Шість років тому, майже одночасно із заснуванням «Баби Єльки», народився сольний музичний проєкт YELKA. Це мій спільний проєкт з кропивницьким музикантом, композитором, аранжувальником Максимом Величком. В основі репертуару лежать автентичні пісні, записані мною в експедиціях з «Бабою Єлькою», але вже у нашому з Максимом новому, авторському прочитанні. Наш гурт складножанровий, бо треки мають елементи не тільки етніки, а й прогу, року, електроніки. Студійно ми вже записали 9 пісень і зняли 7 кліпів. До кінця року маємо за мету дописати і презентувати перший альбом.
Багато моїх родичів, друзів, колег зараз воюють на різних ділянках фронту. Ми з колегами постійно організовуємо благодійні концерти, відкриті репетиції за донати і зібрані кошти відправляємо на потреби підрозділів, де служать наші рідні і друзі.
Насправді під час повномаштабної війни актуальність нашої діяльності виросла, як і виросло бажання ще більше досліджувати традиційну культуру.
Я вірю в стійкість українців. Вірю в перемогу України, вірю в її відновлення і розквіт після війни. Для цього нам усім потрібно бути незламними і сильними. Допомагати військовим, працювати, підтримувати рідних і разом йти до перемоги.
Роль молоді в місцевому самоврядуванні: аналіз і перспективи