Про нагородження Віталія Назаренка Золотим хрестом широка громадськість дізналася нещодавно, хоча відзначено його понад рік тому, ще головнокомандувачем Залужним. Відіславши нагороду додому, в Шостаківку Кропивницького району, Віталій наказав рідним не розповідати нікому про це. Розкрилася таємниця завдяки сестрі Алевтині. З нею й поспілкувався телефоном кореспондент «УЦ».
– Віталій – мій старший брат, йому двадцять шість років, – розповіла Алевтина Яненська. – Я – середня. Наймолодша з нас – Златослава, їй – одинадцять, п’ятикласниця. Ми – звичайна родина. Мама, батько на заводі працюють. Школярами я і Віталій захопилися танцями. Навчалися хореографії в гуртку в Івано-Благодатному, керівник – Володимир Бобко, возив нас на танцювальні фестивалі. Віталя хотів вивчитися на хореографа, але вступити в Коледж культури в Олександрії не вдалося. 2018 року брата призвали на строкову службу. Потрапив у 79-ту окрему десантно-штурмову Таврійську бригаду. Через рік уклав контракт. Переживаємо за нього. Додому його відпускають раз у рік. Приїздив кілька місяців тому з дружиною, Анастасією. Усі скучили за ним, а Златослава не відлипала, не хотіла в школу йти, аби тільки з братом побути. Віталя й Анастасія познайомилися у війську. Служать далеко одне від одного. Віталя нам нічого не розповідає про службу. Не можна. А торік скинув нам, рідним, знімок Золотого хреста – нагороду від Залужного. І наказав нікому не розповідати. Згодом прислав нагороду. Ми нікому й не розказували. Лише недавно про це дізнався від мене наш староста. Він оформлював документи і запитав, чи має нагороди мій брат. Я й сказала…
Як би там не було, а всі, хто знає Віталія Назаренка, вітають його з високою нагородою, бажають доброго здоров’я та Божого захисту.
Безлімітний інтернет на гігабітній швидкості: провайдер Мережа Ланет пропонує вигідні умови...