Чемпіонат світу з футболу, який продовжується в США, Мексиці та Канаді, наближається до своєї вирішальної стадії. Та вже перший раунд плей-офф приніс декілька вражаючих результатів та відвертих несподіванок. І саме про це сьогодні піде мова.
Непогані прогнозисти
Наприкінці минулого огляду я зробив спробу назвати майбутніх учасників 1/8 фіналу. І в першому випадку помилився там, де здавалося б все було очевидно, поставивши на Німеччину проти Парагваю. У другому матчі – все складалося 85-ть хвилин на мою користь, але далі сталося неймовірне, коли бельгійці здійснили камбек. А в третьому – просто переоцінив Еквадор і недооцінив те, що мексиканці грають удома й несуться так, наче їх «сирим м’ясом нагодували».
Господарі «на коні»
До речі, еквадорці виглядали зовсім непогано на фоні надзвичайно вмотивованих господарів, але виваженості при прийнятті останнього рішення їм якраз не вистачало. Перспективних моментів у них було чимало, та суперники своє забивали краще. У підсумку два доволі швидкі м’ячі мексиканців від Кіньонеса та Хіменеса, які були забиті ще до 31-ї хвилині, забезпечили господарям турніру путівку до 1/8 фіналу.
Не засмутили своїх чисельних уболівальників і два інших господарі турніру. Канада з ЮАР видали дуже нудний матч на початку 1/16 фіналу. Все котилося до овертаймів та можливої серії 11-ти метрових, коли Еуштакіо таки врятував глядачів від нудьги спостерігати за цим «видовищем» надалі й забив уже на другій компенсованій хвилині переможний гол – 1:0. Не краще за якістю гри та майстерністю був і матч між американцями та боснійцями. Ось переглядаючи ці два протиборства упіймав себе на думці, що десь із десяток команд на турнірі виглядають просто зайвими. Та доля посміхається кращим серед найгірших. І тут американці, як і канадці виявилися трохи вправнішими за своїх суперників. Героєм та одночасно атигероєм матчу став нападник збірної США Балогун, який відзначився класним голом в кінцівці першого тайму, а в середині другого тайму був вилучений за необережний та ненавмисний, але жорсткий фол на Мухамеровічі. Багато фахівців погодилися, що це виглядало абсолютно ідентично фолу Мессі в грі проти алжирців, але Ліонель не отримав тоді навіть попередження. А Балогуна вилучили. І тепер американці зіграють в наступній стадії без свого найкращого нападника.
Та й без Балогуна в меншості господарі турніру забили ще один м’яч у ворота безбарвної збірної Боснії та Герцоговини. У підсумку, 2:0 й команда Маурісіо Почеттіно підтюпцем крокує далі на зустріч із Бельгією.
Покарання розсудливих
А ще в своїх передбаченнях я зазначав, що австрійці та алжирці будуть покарані за ту «виставу» з нічийним рахунком 3:3, яку вони влаштували наприкінці групової стадії. Так воно й сталося. Австрійці потрапили під каток іспанського пресингу й виглядали просто безбарвно. Дубль Оярсабаля та ще один гол Порро стали підтвердженням абсолютної переваги чемпіонів Європи, яким не знадобилося докладати надзвичайних зусиль. Ну а чутки про надзвичайне вміння Ральфа Рангника зіграти від суперника й здивувати конкурентів, виявилися перебільшеними
Алжир же поступився Швейцарії, яка здолала своїх африканських суперників на класі за рахунок кращої якості використання гольових нагод. А відзначилися афрошвейцарці Емболо та Ндоє. І це стає вже тенденцією світового футболу, що головні ролі в складах більшості збірних відіграють футболісти з африканським корінням.
Африка на підйомі
Серед команд безпосереднього африканського континенту продовжує боротьбу лише півфіналіст чемпіонату світу 2022 року – збірна Марокко. І тут мені вдалося передбачити, що нинішній рівень виконавців у збірної Нідерландів разом із тренерською кваліфікацією Рональда Кумана можуть стати на заваді успіху ораньє. І хоча в протистоянні проти марокканців хлопці Кумана трималися гідно й навіть повели в рахунку після голу Гакпо (Коді за день до матчу дізнався жахливу новину, що його кохана втратила довгоочікувану дитину), але марокканці виглядали краще, більше створювали й їх поразка в основний час виглядала б не дуже справедливою. І африканці таки відігралися вже в компенсований до другого тайму час. А в серії післяматчевих 11-ти метрових були точнішими. І ця поразка змусила Рональда Кумана подати у відставку.
До речі, далі збірна Марокко підтвердила свій клас, коли в другому таймі вже 1/8 фіналу на класі розібрала таки канадців, які просто билися за результат, але отримали три «сухі» м’ячі.
Повертаючись до африканських збірних, то вони були близькі до двох неймовірних сенсацій. А Сенегал програв собі сам. Я ставив на сенегальців, розуміючи, що колишнє «золоте» покоління бельгійців дуже потьмяніло, а гідної зміни не зросло. І Садіо Мане з партнерами протягом 85-ти хвилин робили з цими бельгійцями все, що хотіли. Перевага сенегальців взагалі не викликала ніякого сумніву й логічним підтвердженням цьому стали два класні голи. Все йшло до абсолютно заслуженої перемоги футболістів Сенегалу. Бельгійці ледь не побилися від відчаю між собою на полі. Але всі недооцінили фактор БігРома. Ромело Лукаку з’явився на полі в другому таймі. Саме його несподіваний гол став переломним. Сенегальці, які готувалися святкувати історичну перемогу, «попливли». І відразу їх голкіпер Діав припустився фатальної помилки на виході й рахунок зрівнявся. А вже на хвилі емоційного підйому Тілеманс оформив дубль уже в додатковий час й остаточно «поховав» усі сенегальські надії.
А надії вболівальників і футболістів збірної ДР Конго поховав Харі Кейн. У першому таймі англійці діяли жахливо. На родоначальників футболу дуже вплинув швидкий гол Кіпенги вже на 7-й хвилині. І вигадати, щось оригінальне та цікаве біля воріт суперників у підопічних Томаса Тухеля ніяк не виходило. Та в англійців є найкращий форвард сучасності Кейн. Його різноплановість вражає, а його лідерські якості захоплюють. Ну й Тухель вгадав із заміною, випустивши Гордона. Саме Ентоні віднайшов свого капітана класною передачею в штрафному саме тоді, коли ситуація виглядала близькою до катастрофічної й коли здавалося, що воротар суперників Мпасі просто непробивний. А в кінцівці саме Гордон вивів Кейна на ударну позицію в штрафному, але так оцінити ситуацію й так влучити міг тільки англійський бомбардир. Якби мене спитали, хто найбільше в цьому сезоні заслуговує на «Золотий м’яч» я, не сумніваючись, назвав би Кейна. Хоча видатну роль Ліонеля Мессі на цьому турнірі безумовно потрібно відмітити. Без нього Аргентина виглядала б дуже посередньо й точно б не пройшла неймовірне Кабо-Верде.
Володарі наших сердець
Ця команда стала чемпіоном наших сердець. Вона не програла чемпіонам Європи іспанцям, дворазовим чемпіонам світу – уругвайцям та діючим чемпіонам світу – Аргентині в основний час. Вона не закривалася, не відбивалася, не провокувала суперників, вона грала сміливо й зачаровувала всіх. Коли Мессі забив їм перший гол ще в першому таймі, то здавалося, що казка закінчиться дуже погано. Але кабовердційці відігралися й втрималися до завершення основного часу. А голкіпер Возінья виграв декілька неймовірних дуелей в самого Мессі. Це дійсно найкращий воротар турніру прямо зараз. А потім африканські дивотворці відігралися й вдруге, після пропущеного голу на початку першого екстра-тайму. При цьому цей удар в дальній кут ще довго буде снитися в кошарних снах видатному воротареві збірної Аргентини Емільяно Мартінесу. Але саме він став головним рятівником Мессі та компанії від ганьби. Адже втретє забити чемпіонам світу допоміг рикошет та автогол Борхеса. І тут почалося неймовірне: велика та могутня збірна Аргентини, який багато хто віддає другий титул поспіль, відбивалася від дебютантів турніру із останніх сил. І два сейви Мартінеса дозволили Аргентині піти далі та зберегти своє реноме. Та статус фаворита турніру суттєво похитнувся.
Ще одну класну африканську збірну – Кот-д’Івуару зупинив гол Ерлінга Холанда наприкінці доволі рівної зустрічі, коли за рахунку 1:1 все йшло до чергових овертаймів. Ну й на то він і Холанд, щоб вирішувати долю таких зустрічей.
А ось Гана, яка весь турнір захищалася та балансувала на межі, все ж абсолютно по справі, але мінімально за рахунком 1:0 програла класній збірній Колумбії. Якщо зараз мене спитати: хто здатен зупинити Аргентину надалі? То я відповім, що це саме Колумбія з Діасом. І те, що колумбійці так «відвозили» португальців, хоча й не виграли, в останньому матчі групового етапу – це була зовсім не випадковість.
Битва легенд
Що ж стосується португальців, то вони втрималися на турнірі дивом. Хорвати в першому таймі, спокійно захищаючись, готувалися до вирішальних дій. А по перерві, після вдалих замін Златко Даліча, «картаті» понеслися так, що португальці просто зніяковіли. І гол ветерана Перішича не тільки зробив його найкращим бомбардиром своєї команди, але й змусив серйозно засумніватися в перспективах Роналду з партнерами. Вони ж в нападі виглядали безбарвно. І тут своє вагоме слово сказав Роберто Мартінес, якого тілько хто не критикував. Він спочатку зняв усю креативну четвірку свого півзахисту – Вітінья, Нету, Бруно Фернандеш, Конселу. А вже за рахунку 1:1, коли відгратися допоміг пенальті у виконанні Роналду, відправив відпочивати ще й Крішітіану, залишивши і грі Рафу Леао. І саме Рафа на 90+3 хвилині зробив націлену передачу в штрафну хорватів, яку замкнув Гонсалу Рамуш, якого наставник португальців кинув у бій замість Канселу. Так що це була тренерська вікторія Роберто Мартінеса, який повністю повернув собі довіру.
А за Хорватію прикро. Не тому, що свій останній матч за збірну зіграв великий Лука Модріч, й не тому, що їх три голи, до речі справедливо, скасував ВАР, а тому що вони були кращими в другому таймі й попри те, що їх назвали «збірною пенсіонерів» довели свою силу та конкурентоспроможність. Ну й приємно було бачити, як тепло завершили це протиборство дві легенди – Модрич і Роналду.
Видатні тренери вирішують
Ще одна легенда Неймар не брав участі в грі з японцями, але нервових клітин на лавці запасних спалив чимало. Адже його команда довго мучилася проти злагодженої та дисциплінованої Японії, яка вигравала після першого тайму. Але Карло Анчелотті таки має якусь чуйку, якщо не міняв Каземіро, після шквалу критики, а той віддячив йому надважливим голом, й якщо випустив на поле Мартінеллі, який забив вирішальний м’яч вже на 5-й компенсованій хвилині після чи не єдиної за матч дійсно класної комбінації пентакампіонів.
Ну а головні фаворити, на думку багатьох фахівців, французи просто познущалися зі шведів, відвантаживши тре крунур три м’ячі, два з яких на рахунку Мбаппе.
Німецька катастрофа
Головну сенсацію цієї стадії ми залишили на закуску. Хоча до цього все йшло. Адже з команди переможців збірна Німеччини перетворилася на невдах чемпіонатів світу. За Льова, який привів бундестім до свого останнього титулу, німці вже на наступному турнірі не вийшли з групи, як потім і за Хансі Фліка. І це ще досягнення, що Юліан Нагельсман пробився зі своєї кволою збірною до плей-офф, правда програвши в останньому матчі Еквадору. Тоді це сприйняли, як несподівану випадковість. Та вже гра з однією з найбрудніших команд турніру – Парагваєм показав, що ця збірна Німеччини просто безсила. Навіть швидкий гол не допоміг німцям. Вони примудрилися пропустити у відповідь від суперників, які на чужу половину майже не переходили, а потім домучитися до серії 11-ти метрових. І тут не забили Гаверц з Вольтемаде, а коли фортуна знову повернулася до команди Нагельсмана у вигляді двох поспіль невдач парагвайців, то по «горобцях» пробив Та. Збірна Німеччини шокувала власну країну. А Парагавай ще попровокував та побився з французами, які також мучилися з цією збірною, пробившись до чвертьфіналу тільки завдяки своєчасній заміні від Дешама. Дуе вийшов на заміну й таки заробив пенальті в цій триешелонній обороні. А Мбаппе, який зіграв не дуже добре й свої моменти з гри не реалізував, все ж забив пенальті. Тож, збірна Франції вийшла на зустріч в чвертьфіналі з Марокко.
А наостанок коментар великої шанувальниці футболу, в минулому відомої кропивницької тренерки з художньої гімнастики Анастісії Мельнік, яка зараз живе й тренує дітей в Мюнхені, як сприйняли в Німеччині фіаско власної збірної:
Уся Німеччина, та Мюнхен в особливості, дуже готувалися до цього чемпіонату світу. Бігборди, різноманітні постери, реклама на автобусах, сувеніри – все це закликало дивитися чемпіонат світу та підтримувати Німеччину. Фанзони були організовані в парках, в пабах і взагалі де тільки можливо. Все було підлашоване на те, щоб люди змогли вболівати за свою збірну. І навіть зробили виключення. У нас же після 22-ї повинна бути тиша. Так ось у нас новий мер прийшов і зробив виключення в ті дні, коли вночі грала Німеччина можна було голосно підтримувати команду в громадських містах. Всі заклади були відкритими. Тут така атмосфера передчуття свята була, що я з таким очікуванням великої спортивної полії ще не зустрічалася. Ну можливо у нас в Україні на Євро 2012 та вже тут під час Євро 2024. І знаєте, тут же багато емігрантів. Та в першу чергу всі вони вболівають за Німеччину, а вже потім за ті країни, звідки вони приїхали. Це вразило.
Але, коли я почала спілкуватися з німецькими батьками моїх вихованок – шанувальниками футболу, то відчула, що вони не дуже вірять в бундестім. Ну, можливо, це пов’язане з тим, що два світових чемпіонати поспіль німецька збірна виступала відверто невдало. А ще з тим, що було мало віри у тренерський хист Юліана Нагельсмана. Люди мені казали, що цьому молодому хлопцеві просто не вистачить досвіду для турніру такого рівня. Так, він рано і вдало проявив себе на клубному рівні, але ж все одно немає видатних перемог. Та й скандал із його звільненням із «Баварії» також не додавав оптимізму. Звісно, що перший матч усіх порадував. Але то було Кюрасао, з яким німці 30 хвилин грали внічию. А ось далі всі побачили, що критика головного тренера, стосовно вибору виконавців, була справедливою. Ті, на кого він зробив ставку, виявилися, або не в формі, або просто не готовими до матчів такого накалу. Не виявилося в цій збірній справжнього харизматичного лідера, якими в минулому були Матеус, Кан, Швайнштайгер, Кроос. Про Беккенбауера ми взагалі не говоримо, бо це людина, яка є символом величі німецького футболу. А тут був набір футболістів, яких ніхто не зміг об’єднати. Не було єдиної Команди.
Критикують зараз Нагельсмана нещадно і за те, що він Ноєра повернув у основу, а не зробив ставку на Баумана й за його прихільність до Сане, який нічого не показав.
Цікаво, що на цій негативній футбольній хвилі дісталося й канцлерові Мерцу, який зробив заяву, що команду потрібно підтримати попри невдачу. А ще додав, що ми повинні хлопцями пишатися. І тут вже людей прорвало. Вони дивувалися, чим їм пропонували пишатися – невже отим, що побачили з Парагваєм.
І вже багато хто каже, що Мерц навіть він і не дивився той матч, а просто дав коментар такий нейтральний. і це всіх обурило. І Мерцу дісталося чи не більше, ніж Нагельсману. А після вильоту Німеччини загальний ажіотаж схлинув. Вже немає авто з прапорами й немає фанзон. Ну є окремі там моменти, пов’язані з вихідцями з тих країн, які ще продовжують грати. Та це вже так потужно й так масово, коли футбол об’єднував і старих і молодих. Саме цікаве, що футболом в ці дні жили цікавляться і діти, і дорослі. Бабульки ходили в платках німецьких, і діди в шортах на підтримку збірної. Я навіть знайшла собі купальник такий виключно німецький. Тут усі були за Німеччину.
І тепер після фіаско Нагельсману згадують і його мільйонну зарплату, і його виплати в разі розірвання угоди та перш за все критикують за вибір складу. Навіть графіті на будівлях почали неприємні з’являтися. Ну й це теж таке відношення, що люди все ж сподівалися, а їх сподівання так рано зруйнували. Ну а ми з донькою вболіваємо за гравців «Баварії», яких вона всіх знає, й які залишилися на турнірі. Особливо за Кейна та Олісе.
А взагалі вболівальники сподіваються, що призначення Юргена Клоппа нарешті призведе до позитивних змін. Такий фахівець зможе розібратися в суті проблем та залучати до збірної дійсно найкращих, а не тих, хто колись чогось там робив. Що в збірній на таких турнірах не буде ноунеймів, які виходили проти Парагваю й що команда об’єднається навколо Кімміха, який залишається. За 12 років вже багато втрачено. Але ж те, що робиться в країні, для розвитку футболу вражає. Постійно будуються нові стадіони та відкриваються нові школи. Син ходить на футбол так для саморозвитку. Так вони тренуються на такому полі, що в чемпіонаті України важко віднайти, мабуть. І це наш спортивний клуб збудував за власні кошти. І взагалі дуже багато грошей вкладається в футбол, але на позитивний результат це впливає. І знаєте дивно, що й ні в Фліка досвідченого, ні в молодого Нагельсмана результату не вийшло. Можливо, всі дуже довго були зачаровані Льовом і довго йому довіряли. І це призвело до такого стану, що у відповідальний момент німецькі футболісти бояться йти бити 11-ти метрові. А Та, який також не дуже прагнув, запускає м’яч над воротами й остаточно «ховає» колись велику футбольну націю. Я ось була в Берліні, де мені розповідала, що після цієї поразки місто наче вимерло й відійшло від шоку наступного дня десь о 4-й годині вечора, коли люди стали з’являтися на вулицях, а так місто було порожнім. Але ж потрібно вірити в найкраще. І воно пов’язане з Юргеном Клоппом, який вже довів свій чудовий тренерський рівень. Хоча той таки Флік все вигравав на клубному рівні, а в збірній провалився. Так що це також проблема. Але всі тут сподіваються, що через 2-4 роки будуть зміни, що повернеться та німецька машина, якою всі знову будуть пишатися. Німецький футбол не може так довго жити без великих перемог…
Вносив зміни в «Оберіг»