Згадали про людей?

09:44
27
views
Фото Суспільне Кропивницький.

Обласне комунально-виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» знову клопоче про перегляд тарифів. Звісно, в бік збільшення.

На сайті ОКВП «Дніпро-Кіровоград» опубліковано інформацію про те, що в обласну раду вже подано таку заяву. Як водиться, з відповідними розрахунками.

Зокрема, для населення пропонується затвердити тариф на водопостачання в розмірі 64 гривні з копійками за кубометр, на водовідведення – майже 45 гривень з копійками за кубометр. Порівняємо пропоновані тарифи з поки що чинними: 25 гривень з копійками – водопостачання, майже 21 гривня – водовідведення. Отже, йдеться про підвищення більш ніж як удвічі!

Решту водоспоживачів теж не забули, але пропоноване для них підвищення не таке суттєве, як для населення. Бо для них підвищували тариф і під час великої війни, востаннє – 1 січня нинішнього року, про це подбала Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Населення ж вона не чіпала, через що, стверджують у водоканалі, вони влізли в борги, та ще й які – близько 150 мільйонів гривень, тільки за електрику – 100 мільйонів.

Так тривало б і далі, та кілька місяців тому набрав чинності закон з трьома сокирами у номері (4777-IX), його довжелезну назву не публікуємо, не вистачить газети, наведемо лише три останніх слова – «посилення енергетичної стійкості» (дуже поетично). Згідно з ним, тепер тарифи на водопостачання і водовідведення мають затверджувати місцеві ради, а не НКРЕП. От ОКВП «Дніпро-Кіровоград» і звернулося в рідну Кіровоградську обласну раду: допоможіть глибше залізти в людські кишені, бо дохазяйнувалися до краю, нема чим, батьку, здачі давать.

Ще не забулося, як три роки тому новопризначений керівник ОКВП «Дніпро-Кіровоград» Микола Романюк (на фото) розповідав, що має план виведення підприємства з кризи. Так і не вивів. І от йому має допомогти закон про три сокири і посилення енергетичної стійкості.

Немає сумнівів, подані підприємством в облраду розрахунки виявляться точними до копійки і мілілітра. Попитайте бувалих бухгалтерів, вони вам скажуть: економічно обґрунтувати можна будь-що. Складніше відповісти, де, в яких тумбочках споживачам брати гроші, щоб заплатити за воду.

Люди вже навчилися економити на воді до непристойності. Нещодавно це підтвердила й пресслужба ОКВП, повідомивши, що через застій у тупикових гілках внутрішньобудинкових трубопроводів вода влітку, буває, романтично тхне річкою. Щоб з крана не полізли жаби, водоканал радить не зволікати, а звертатися до нього за допомогою: приїдуть спеціалісти, прочистять труби.

Місяць тому НКРЕП оприлюднила результати моніторингу діяльності ліцензіатів у сфері централізованого водопостачання та водовідведення за 2025 рік. Головний підсумок такий: торік збереглася тенденція до скорочення споживання цих послуг. На всю країну тільки п’ять водоканалів збільшили обсяги своїх послуг. ОКВП «Дніпро-Кіровоград» у цій п’ятірці не значиться. Недарма ж працівники нашого водоканалу, ремонтуючи мережі, щоб не рити ями, в старі діряві металеві 500-міліметрові труби пхають нові пластикові 350-міліметрові. І цього досить, бо споживання води зменшується.

Головним споживачем залишається населення. По країні на його частку припадають 56 % обсягів водопостачання та 66 % обсягів водовідведення. От у водоканалах й плекають надії на людські гаманці. А тут ще й закон про три сокири нагодився.

Нікуди, звісно, від нових тарифів не дінемося, але в нас теж є прохання, зовсім скромне: хочеться, щоб «Дніпро-Кіровоград», публікуючи свої клопотання про підвищення тарифів, оприлюднювало й свої витрати, передусім на свою чималеньку контору. Чи вистачає їм, горопахам, на воду?

Зазирнувши в декларацію керівника Миколи Романюка, ми з’ясували, що торік він отримав від ледь живого ОКВП мільйон сто сорок дев’ять тисяч гривень. А попереднього року й мільйона не мав – лише 984 233 гривень. Таки росте добробут народу! А от легендарний Роман Ілик – один з попередників Романюка на цій посаді, теперішній керівник КП «Житомирводоканал» – торік отримав всього-на-всього 577 236 гривень. І зводить якось кінці з кінцями. Хвилюємось за інших.

Віктор Іваненко, «УЦ».