Якщо радість на всіх одна

У рамках відзначення Дня захисників і захисниць України в Кропивницькому відбувся Міжнародний фестиваль «Радість в камуфляжі», організаторами якого стали Кіровоградська облдержадміністрація та Міська рада Кропивницького, а також громадський простір Krop:hab.

Усе дійство було спрямоване на формування родинного середовища для сімей військових, особливо тих, хто втратив рідних у зоні проведення АТО/ООС, звідси й відповідний патріотично-мілітарний антураж – безліч демонстраційних локацій зброї, військового спорядження та техніки. Але це не все, оскільки програмою були передбачені заходи, спрямовані на підтримку родин, в яких є діти з інвалідністю та діти, які проходять лікування від онкозахворювань. Звідси й багата культурна програма та участь представників благодійних організацій зі Швеції.

Особливої ваги й значення заходу надав приїзд військового аташе з питань оборони при Посольстві Королівства Швеції в Україні Бьорна Вільберна. Між іншим, наші поліцейські довели, що з обороноздатністю та «бдительностью» в Кропивницькому все гаразд, оскільки довго не пропускали на Козачий острів автобус зі шведами.

Зазначу, що ще в травні військові представники посольств Скандинавських країн в Україні побували в зоні проведення ООС, де відвідали блокпости та ознайомилися з умовами дотримання угоди про припинення вогню на лінії розмежування, отже йдеться про системну дипломатичну підтримку України.

Невідомо, як відреагує Росія на виступ шведського аташе в Кропивницькому, але наші військові та й усі присутні, у тому числі мер Кропивницького Андрій Райкович і секретар міської ради Олег Колюка, отримали конкретний дружній посил від нашого багатовікового союзника в боротьбі проти агресивної політики Росії.

Капітан 1 рангу Збройних сил Швеції Бьорн Вільберн був по-військовому конкретним, але спочатку привітав усіх зі святом і побажав весело провести час. Він сказав, що приїхати в Кропивницький йому запропонував Бенгт Нільсон, і хоч до цього він про нього нічого не чув, але зразу ж відгукнувся на пропозицію, бо хоче стати частиною проєкту, який дарує дітям радість. Але військовий аташе не обмежився чисто гуманітарним аспектом:

– Швеція й надалі підтримуватиме Україну в цій складній ситуації. Шведський голос буде лунати гучно щодо боротьби за українські землі та прагнення самостійно вирішувати власне майбутнє, незважаючи на позицію агресивно налаштованих націй. Ми підтримуємо право України на незалежність і недоторканність, а також засуджуємо втручання Росії в Криму й на Донбасі. Я пишаюсь співпрацею шведських і українських збройних сил, що стоять на варті безпеки, пишаюсь, що збройні сили України і Швеції співпрацюють разом, для того, щоб припинити бойові дії, щоб українці були вільними. Війна приносить горе та страждання українській нації, народу й родинам, не в останню чергу я переживаю за дітей, які постраждали чи втратили батьків у результаті війни та хвороб. За два роки я познайомився з нацією, яка завжди відновлюється, яка завжди встає, незважаючи на будь-які складні обставини. Український народ має таку життєву силу, якій немає рівних, і я вважаю, що вона заслуговує великої поваги. Я пишаюсь, що можу брати участь у фестивалі й бути тут. Важко залишатися сильним одному, але коли ми всі разом, ми можемо зробити багато надзвичайно великого та цінного для всіх нас.

«Слава Україні!» від шведа потонуло в гучних оплесках як господарів, так і гостей свята, яке набирало обертів. Звичайно, нам було цікаво поспілкуватися з гостями, але затримка шведів на міських поліцейських «блокпостах» ледь не зірвала моє інтерв’ю з головою шведського благодійного фонду Sologat Chamania Бенгтом Нільсоном, бо пізніше це зробити було б неможливим – шведська делегація велика, а перекладачка Юлія була одна. Але, щойно вийшовши з автобусу, він люб’язно погодився відповісти на кілька запитань кореспондента «України-Центр». Бенгт виявився типовим дорослим скандинавом – високим, з голубими усміхненими очима й сивуватою, закудланою зачіскою.

– Пане Нільсон, яка мета вашого приїзду в Україну?

– Я хочу, щоб у всіх українців очі засяяли радістю й щастям.

– А що для цього потрібно?

– Ви знаєте, мене самого переповнюють емоції, і я хочу поділитися цим.

– Не можу не запитати гостя зі Швеції: фестиваль і свято Дня захисників України – це мілітарне свято, як шведи ставляться до війни в Україні?

– Ми підтримуємо Україну та вважаємо, що українці мають право боротися проти росіян, тому що це українська земля і країна.

– А ви знаєте, що не дуже далеко звідси шведи були союзниками України в війні проти Росії, це було в 1709 році, що тут був Карл XII?

– Звичайно, знаємо, більше того, у моєї дружини голубі очі й вона українка, певно, що в неї є шведські гени, можливо, на це якось вплинула Полтавська битва (засміявся), та й взагалі ця історія має значний вплив на наші гени.

– А як ви ставитесь до нейтрального статусу Швеції, це позитив?

– Завдяки нашому нейтралітету ми маємо можливість розбудовувати нашу країну, розвивати її, і Україна також має потенціал до розвитку в майбутньому. В Україні є багато європейського, багато справжніх європейських рис. Коли закінчиться війна з Росією, українці стануть сильнішими й навіть найменший українець зможе зробити свій внесок у розвиток власної країни.

– Можна трішечки про себе, чим ви займаєтесь в житті?

– Я фермер, займаюся землеробством, але я ще й президент благодійного фонду, який називається «Сонячний промінь». Моя донька хворіла на рак, тому в мене й виникла ідея влаштовувати такі фестивалі для дітей з інвалідністю і які хворіють на рак, а також для тих дітей, чиї батьки загинули під час війни.

– Скажіть, будь-ласка, у Швеції держава приділяє достатньо уваги проблемам боротьби з раком? Вона допомагала вашій родині?

– У цьому плані Швеція – дуже прогресивна країна, вона піклується про здоров’я громадян і здоров’я нації, тому людина, дитина й родина завжди перебувають у фокусі нашої країни. Нас підтримують і надають лікування, і це безкоштовно.

– Для нас дуже важливо почути саме таку відповідь. Скажіть тепер, як фермер, ви задоволені своїм бізнесом, держава підтримує?

– Завдяки моєму бізнесу в мене з’явилася можливість влаштовувати такі свята спочатку дома, у Швеції, а зараз ми вийшли на міжнародний рівень, як ось і зараз, у вас в Україні.

– Хочу уточнити, ваша держава фермерів підтримує? Адже наш регіон теж аграрний, і наші фермери кажуть, аби їм держава не заважала, то було б добре.

– Після Другої світової війни в Швеції почали дуже потужно підтримувати бізнесменів, які займались сільським господарством, і тому з цим у нас немає проблем, навпаки, уряд заохочує фермерів.

На цьому нашу розмову довелося закінчити, оскільки нашу перекладачку наполегливо запросили підійти до сцени – потрібно було перекладати промови та виступи для інших членів шведської делегації, які приїхали на фестиваль. Хочемо висловити окрему вдячність голові ГО «Серця матерів» Інні Колпак за допомогу в організації цього матеріалу.