Три відсотки за академічність

13:06
4115
views

Кропивницький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Кропивницького вже пів року не має керівника. Позаду двічі провалений конкурс на заміщення посади директора – художнього керівника, попереду – відзначення 140-річчя театру корифеїв. Колектив в підвішеному стані, у нерозумінні, що робити далі, але згуртований, що не може не тішити.

Ми зустрілися з кількома акторами (Тамара Лаптєва, Олександр Ярошенко, Олександр Малахатько, Лариса Коваленко) та помічником режисера Мариною Малахатько. Вислухавши кропивничан, звертаємося до обласної влади: почуйте й зробіть висновки!

Так довго театр не був без керівника, здається, жодного разу. Це ненормальна ситуація. Ненормальним є й те, що в театрі немає артистів балету. Коли співробітників перевели на контракт, балет був ліквідований. Але ж театр музично-драматичний! У масових сценах завжди були задіяні балет і молодь. Зараз масовки виглядають бідно, а танцювати доводиться провідним акторам. Так, вони це вміють, але ж є така професія – танцівник, артист балету.

Немає штатних режисерів, художників, завідуючого літературною частиною. Не вистачає акторів. Люди звільняються. Принцип роботи за контрактом та відсутність керівника призвели до того, що співробітник, в якого закінчується термін угоди, не може продовжити працювати – нема кому проводити конкурс.

Так сталося з художником по світлу – він звільнився. Тепер «світять» актори, які більш-менш розбираються в цій системі. Але ж це неприпустимо. Якісне освітлення – це серйозна складова дійства, що відбувається на сцені. Ризикуємо назавжди втратити професіоналів, у тому числі музикантів оркестру та акторів. І найняти когось, прийняти на роботу в ситуації, що склалася, театр не має права.

Щодо чергового конкурсу на заміщення вакансії керівника з кропивничанами ніхто не розмовляє, не радиться, не намагається дослухатися думки колективу. А дарма. Вони вважають, що потрібно запрошувати талановитого, фахового менеджера, нехай він навіть буде з іншого міста. А от щодо представника театру Кропивницького на посаді директора – художнього керівника вважають, що цього робити не варто. Може здатися дивним після підтримки більшості колективу кандидатури Олексія Дорошева. Але ж поміркували, оцінили ризики й дійшли спільної резонної думки.

Наш театр недооцінений. Кропивничан давно ніхто не вітає з професійним святом. Їх просто не помічають. Хоча одного разу привітав Сергій Кузьменко, коли очолював облдержадміністрацію. Навіть автобус для гастролей подарував. А більше ніхто й нічого. Навіть грамоти не вручають, що вже казати про подарунки та звання.

Заробітна плата – то окрема тема. Коли театр отримує статус академічного, співробітникам повинні доплачувати за «академічність». Розмір доплати залежить від рішення обласної ради. Кажуть, є театри, де доплата складає 100 відсотків. Нашим спочатку вирішили додавати 50, потім 25%. Сьогодні – увага! – лише 3 відсотки. Соромно. При такому ставленні до акторів годі чекати когось з інших міст, випускників театральних вишів. До того ж гуртожитку немає, а найняти квартиру доведеться за власний кошт.

Святкування 140-річчя кропивничани поки що не бачать. Та їх ніхто й не питає. Вони із інтернету взнали, що планується урочисте святкування. Так, голова облради Сергій Шульга оголосив про підготовку, закликав звертатися з пропозиціями. Але чому спочатку не зустрітися з колективом, не почути його думку? Як мінімум, дивно й нелогічно.

Коли планували святкувати 130-річчя, обласна влада писала відповідне подання до Верховної Ради. Просили фінансової підтримки, надання звань акторам та театру – статусу національного. Ще декілька пунктів, які, на жаль, не були виконані. Що вже казати про 140-річчя?

Трупа, яка працює сьогодні, це фанати. Вони люблять свою справу, тому не тікають в інші театри. Лише за це їх треба поважати, підтримувати, допомагати. Глядач це робить , а влада? Ви помітили, що на вистави представники влади не ходять? Навіть на прем’єри. Можливо, тому владі не до театру та його долі. Шановні очільники, квитки можна придбати за «ковідну тисячу»…