Олександрія – це місто, де молодь не лише мріє, а й створює майбутнє власними руками. У самому центрі цього процесу стоїть молодіжний простір «Другий поверх» – місце, яке стало осередком натхнення, розвитку та взаємодії для молоді громади.
Кімната для запису занурена в глибокі відтінки синього та фіолетового, ніби вечірнє місто, що спалахує світлом нових ідей. М’яке сіре крісло, центр цього затишного всесвіту, запрошує присісти й поговорити про ідеї, зміни та можливості.
Перед нами Аліна Касьянова – завідувачка відділом молодіжної роботи Туристично-молодіжного центру «Олександрія», тренерка освітніх програм. В її очах відбивається рішучість, у жестах – непохитна віра у зміни. Її голос, впевнений і звучний, наповнює простір історіями про молодіжну активність.
«Це мультимедійний простір, створений молоддю, за її ініціативою і для неї. Він був заснований у 2022 році завдяки громадській організації «Слов’янський культурний центр «Задзеркалля» за підтримки ЮНІСЕФ. Громада подала заявку на створення такого місця й отримала позитивний відгук. Відтоді почалася активна робота». Простір складається з кількох кімнат, кожна з яких має свою функцію: велика мультимедійна зала, яка може перетворюватися на концертний майданчик, галерею чи тренінгову кімнату, арт-лабораторія з аудіовізуальною студією для запису подкастів і створення контенту, а також мітинг-рум для мозкових штурмів і кава-брейків.
Молодіжний простір «Другий поверх» розвивається командою громадської організації «Олександрійська молодь» у співпраці з Олександрійською міською радою. На етапі створення простору міська рада підтримала молодь, здійснивши ремонтні роботи в коридорі та інших кімнатах. Однак усе наповнення – меблі, обладнання, заходи, напрямки діяльності – молоді люди організовували самостійно, усе, що зараз є в просторі, – це результат роботи команди та підтримки міської ради і партнерів.
Як молодіжні простори стають частиною міста
Віднедавна за тією ж програмою в Олександрії створено ще один молодіжний простір – Space Space, який розташований у віддаленому мікрорайоні «Перемога». Для більшої стабільності роботи двох просторів відбулося їхнє об’єднання під єдиною парасолькою відділу молодіжної роботи Туристично-молодіжного центру «Олександрія», який з січня 2025 року працює в оновленому форматі.
Команда, що творить можливості: історії волонтерів
Але молодіжний простір – це не лише місце, це команда, до якої входять молодіжні працівники, волонтери, студенти, старшокласники. Кожен волонтер – це окрема історія, яка формує спільний шлях. Співпраця з Лєрою почалася з розіграшу в соцмережах. Вигравши приз, вона зацікавилася діяльністю простору, стала волонтеркою, а згодом – сертифікованою молодіжною працівницею. Юля, голова ГО «Олександрійська молодь», повернулася до активізму після студентського самоврядування. Для неї це тепер не лише хобі, а справа життя. Настя, як і Аліна, переїхала з Краматорська. Спочатку працювала в бібліотеці, а тепер – сертифікована тренерка з АДХО йоги. Віталік, режисер і контент-мейкер, допомагає простору з медіа, а команда підтримує його проєкт «Фільм з бюджетом 0». Саша – фотограф, що зберігає історію простору у світлинах. Андрій, старшокласник, став координатором волонтерів та мобільної молодіжної роботи. Сергій, волонтер Space Space, розробляє стратегію залучення молоді. Це більше, ніж команда – це спільнота можливостей і змін.
Спільнота, що об’єднує
Одна з головних проблем, з якими стикається молодь, – соціалізація. Карантин, дистанційне навчання, війна – усе це вплинуло на комунікативні навички та впевненість у собі. «Молодіжні простори існують саме для того, щоб створювати відчуття спільноти, де тебе підтримають і допоможуть розкрити потенціал», – пояснює Аліна. Тут кожен може знайти себе, отримати підтримку та відчути, що не один.
Багато волонтерів спершу відвідують заходи як учасники, а згодом долучаються до команди. Хтось дізнається про простір від друзів, інші – через оголошення. Окрім заходів у просторі, команда працює й у громадах – виїжджає в села, знайомить молодь із можливостями розвитку. Саме через проблеми з транспортною доступністю і була ініційована мобільна молодіжна робота.
Одним із ключових напрямків роботи молодіжного простору стала неформальна освіта та розвиток м’яких навичок. Щоб зламати стереотипне уявлення про освіту як про нудний процес, команда «Другого поверху» зробила неформальне навчання інтерактивним і цікавим. Окрім змістовного дозвілля, у просторі розвивають напрям соціо-емоційної підтримки та здорового способу життя, що стало відповіддю на численні запити молоді щодо ментального здоров’я. Також учасники заходів часто зазначають, що їм бракує можливостей для самореалізації, тому команда підтримує молодіжні ініціативи та допомагає реалізовувати ідеї. Важливою проблемою залишається страх нового та нерозуміння молоддю власного впливу на зміни в громаді. Саме тому простір надає можливості та допомагає молоді усвідомити, що вони можуть впливати на своє середовище.
«Треба створювати умови, де молоді буде цікаво, дати їм свободу творити, підтримку в ініціативах і можливість реалізовувати свої ідеї», – зазначає Аліна. Важливо довіряти молоді, запитувати про їхні потреби й надавати простір для розвитку. Навіть недосконалі ініціативи сприяють навчанню через дію та помилки. Головне – підтримка й віра в їхній голос. «Я часто жартую, що треба спочатку ввійти в зону комфорту, щоб потім із неї вийти, – це про розвиток. Тому пробуйте, навчайтеся через дію, шукайте можливості для самореалізації. І приходьте до молодіжних просторів «Другий поверх» та Space Space – ми тут завжди раді вам!»
Про діалог та спільні дії
Станіслав Сітніцький, голова Молодіжної ради Олександрійської громади, сидить у яскравому приміщенні молодіжного центру, випромінюючи впевненість та відкритість. Він посміхається, швидко переглядає нотатки в телефоні перед початком розмови, неначе ще раз переконується, що готовий поділитися своїми думками. Його енергія відчувається навіть у невимушених жестах – легкий нахил уперед, уважний погляд, готовність до діалогу.
«Як мій ранок? Доволі добре! Прокинувся зарядженим енергією – на роботу, на активні звершення і так далі», – відповідає він із життєрадісною усмішкою, демонструючи свою звичну налаштованість на динамічний день.
Молодіжна рада Олександрійської громади працює вже сім місяців. За цей час її учасники не просто зібралися в команду, а й пройшли низку корисних тренінгів в межах проєкту Move the Youth, який втілювала громадська організація «Нова Дружківка». Навчалися, як спілкуватися з владою, відстоювати інтереси молоді та навіть планувати громадські простори.
«Було п’ять крутих воркшопів, і це реально дало розуміння, як працює молодіжна політика. Мені найбільше сподобалося, що було багато практики! Спікери не просто читали презентації, а ділилися реальним досвідом, розповідали про кейси з життя. Я люблю живий діалог, коли можна поставити питання і одразу отримати конкретні відповіді».
Один із воркшопів був присвячений налагодженню діалогу. Як голова Молодіжної ради Станіслав планує розвивати цю тему, але для початку хоче зрозуміти реальні потреби молоді. Тому планує разом з Молодіжною радою ініціювати та провести дослідження, щоб дізнатися, чого саме не вистачає в місті для комфортного та активного життя.
«Ми працюємо над тим, щоб молодь відчувала свою значущість і мала реальні інструменти для дій. Для цього важливо розуміти, що саме потрібно молодим людям, щоб змінювати середовище відповідно до їхніх запитів».
Серед ключових проблем, з якими стикається громада – молодь часто шукає можливості поза межами свого міста або ж виїжджає за кордон. Відтік молоді, спричинений у тому числі відсутністю університетів чи інститутів, адже в громаді є лише п’ять коледжів.
Відділ молоді та спорту Олександрійської міської ради розробляє цікавий проєкт стажування молоді в органах місцевого самоврядування. Це шанс для молодих людей впливати на важливі рішення та покращувати ситуацію в місті.
«Ми комунікуємо з відділом молоді та спорту, щоб брати участь у подібних проєктах, які стосуються молоді. Важливо донести до влади нашу позицію через запити та участь у робочих групах».
В цьому році буде розглядатися програма для молоді на 2025-26 роки, і Молодіжна рада активно працює над її формуванням. Станіслав підкреслює: «Ми можемо долучатися до різних ініціатив, але важливо завжди узгоджувати це з молоддю. Їхня думка повинна бути врахована при кожному рішенні, що стосується їхнього життя».
Як ініціатива перетворюється на дію
Софія Сєргєєва – секретарка Молодіжної ради Олександрійської громади, її обличчя світиться посмішкою під час розмови, а очі сяють ентузіазмом. Легким рухом руки вона поправляє хвилясте волосся, а коли говорить, в її голосі чується впевненість.
Софія згадує, як за майже рік роботи вони поступово освоювалися, вчилися реалізовувати проєкти, брали участь у тренінгах та воркшопах, і найголовніше – створювали свою команду. «Ми навчалися проєктному підходу, об’єднувалися, створювали свою команду. Зараз нас 17 учасників, і ми всі маємо спільну мету – покращити наше місто».
Особливо запам’ятався воркшоп від «Нової Дружківки», присвячений плануванню громадського простору. Софія детально розповідає про цей захід, зокрема, про роботу в командах, аналіз місцевих просторів та спроби розробити ідеї для вдосконалення скверу біля басейну. За її словами, цей досвід допоміг команді побачити місто з нової точки зору. «Ми навіть розписали все про наш простір: що можна додати, що змінити. Це був неймовірно продуктивний час».
Однією з головних ідей, винесених з воркшопу, стало розуміння того, що громадський простір має не тільки соціальний, але й економічний ефект. «Якщо ми облаштуємо громадський простір грамотно, то він стане привабливим для всіх, незалежно від віку чи фізичних можливостей. Це дасть поштовх для розвитку як культурного, так і економічного аспектів міста».
Глобальною проблемою для молоді зараз є війна, але на місцевому рівні деякі питання вирішити легше, тому важливо проявляти ініціативу, об’єднуватись і більш активно брати участь у розвитку міста.
«Молодь є, але інколи здається, що ми розрізнені. Хотілося б більше місць для самореалізації. Наприклад, біля палацу культури «Світлопільський» багато школярів, але вони не мають місця для активного розвитку».
Її особиста мотивація до розвитку міста не нова. Ще до вступу до Молодіжної ради Софія була активною в культурному житті міста, займалася різними проєктами, включно з медіа волонтерством. А тепер хоче робити ще більше.
«Якщо ти хочеш розвиватися – можливості є. Просто треба вміти домовлятися і організовуватися. Я не бачу глобальних перепон. Ми можемо багато говорити, але потрібно діяти. Молодь – це рушій, і ми маємо почати змінювати своє місто зараз».
Від пошуку можливостей до змін у громаді
Яскрава, енергійна, з живими очима, Валерія говорить неспішно, вдумливо підбираючи слова, немов прагне передати кожну думку з особливим значенням.
Валерія Баннік – молодіжна працівниця простору «Другий поверх» та членкиня Молодіжної ради. Вона спілкується з нами, перебуваючи на молодіжному обміні в Литві. Програми обміну дають змогу порівняти підходи до молодіжної роботи в Україні та Європі. Валерія спілкується з молодіжними працівниками з різних країн, обмінюючись досвідом, обговорюючи труднощі та досягнення. «Цікаво бачити, як працює молодіжна політика в інших країнах, що можна перейняти, а що вдосконалити у нас. Такі зустрічі створюють простір для нових ідей та спільних ініціатив. Мені цікаво бачити контрасти й аналізувати, що працює краще».
Її досвід підтверджує, що взаємодія з однодумцями є ключовим фактором особистісного та професійного зростання.
Все почалося з того, що під час війни більшість друзів і знайомих Валерії виїхали з України. Залишившись без ком’юніті, вона почала шукати організації, з якими могла б співпрацювати або волонтерити. «Я шукала можливості допомагати і знайшла молодіжний простір, який тільки відкривався. Так я стала частиною команди «Другого поверху».
Зараз Валерія працює молодіжною працівницею, продовжуючи відвідувати заходи, тренінги, обміни та наголошує на важливості навчання та стратегування. На таких заходах учасники починають розуміти, що вони не одні у своїх переживаннях і можуть знайти однодумців та підтримку своїх ідей.
«Мене мотивує нетворкінг і те, що ми маємо спільну мету – розвиток молоді».
Молодь часто потребує підтримки та мотивації, щоб брати активну участь у громадському житті. Деякі юнаки та дівчата, навіть зацікавившись заходами, можуть вагатися через страх перед новими ситуаціями чи людьми. У таких випадках вирішальну роль відіграє рольова модель – це може бути друг, наставник або навіть хтось із родини, хто підтримає та заохотить зробити перший крок. Просто запрошення «ходімо разом» може стати тим поштовхом, який допоможе людині подолати невпевненість і зробити вибір на користь активності, а не усамітнення.
«Я знаю молодих людей, які казали, що хотіли б відвідати заходи, але бояться нових людей, бояться ситуацїй. Якби поруч була людина, яка скаже «Ходімо разом», – це вже був би крок уперед».
Важливо також, щоб молодь, яка вже має мотивацію до змін, відчувала рівноправне ставлення. Спілкування має будуватися на принципі «рівний рівному», без дистанції між ініціаторами змін та учасниками. Це сприяє взаєморозумінню, спільному пошуку рішень і реалізації ініціатив, які можуть позитивно вплинути на місто та його молодіжну спільноту.
Історії цих молодих людей – яскравий приклад того, як пошук можливостей може перерости у професійну діяльність і впливати на розвиток громади.
У приміщенні молодіжного простору «Другий поверх» постійно вирує життя. Тут завжди чути голоси, сміх, обговорення нових ідей. Хтось сидить за великим столом, схилившись над ноутбуком і нотатками, готуючи наступний проєкт, хтось біля вікна ділиться своїми задумами, малюючи схеми на великому фліпчарті. У кутку кілька молодих людей обговорюють майбутній захід, жваво жестикулюючи й переконуючи один одного, що їхня ідея точно варта реалізації.
Тут не просто говорять про зміни – їх творять. І якщо дослухатися, можна почути, як тут народжуються нові ініціативи, які вже завтра стануть частиною міста. Молодь мріє, планує, діє – і саме в цьому просторі маленькі ідеї перетворюються на великі можливості.
Матеріал створено в межах проєкту «Move the Youth», який реалізується громадською організацією «Нова Дружківка» за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки.
Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «Нова Дружківка» і не обов’язково відображає позицію Німецького фонду Маршалла.
Текст: Тетяна Крючкова
Фото: Віталій Кравцов / ГО «Нова Дружківка»
Цього року вже 5 тис. родин ВПО отримали від держави компенсацію...