Так сталося, що мене запросили на дитячий захід до Академічної гімназії. До навчального закладу я їхав із однією маленькою майбутньою учасницею цього дійства. І вона з великим захопленням розповідала про те, яка в них гарна класна керівниця, які гарні сценарії вона пише, як вони їх потім наполегливо готують й про те, що це вже не перша така вистава.
Звісно дитина говорила про свою цікаву роль, а ще про те, що саме в цей день у їх натхненниці день народження. Тож, усі діти будуть дуже старатися для того, щоб зробити чудовий подарунок не тільки своїй класній керівниці, але й батькам, яких звісно також запросили на дійство. А ще за короткий час дитина повідомила що таке булінг, як із цим боротися й чому це погано, коли принижують та ображають інших.
Тобто, ще до початку самого заходу, мені стало зрозуміло, що головне завдання, яке ставилося, коли планувалася саме така тема, в тій чи інший, мірі вже досягнуто.
Звісно, все, що показали в цей вечір учні 3 В класу Академічної гімназії, краще б виглядало на сцені шкільного актового залу з мікрофонами, освітленням та гарним музичним супроводом. Та ми живемо в такий важкий час, що вже третю свою виставу маленькі актори вимушені показувати в бомбосховищі. Але можливо така камерна атмосфера й на краще. Глядачі – переважно батьки учнів, а ще керівники гімназії та представники правоохоронних органів знаходилися майже поруч й мали можливість підтримати своїх діточок, надихнути їх та зробити пам’ятні фото та відео. Ну й слова моєї маленької співрозмовниці не розійшлися з ділом. Діти, хоча й дуже хвилювалися, але через вірші, пісні, танцювальні номери, монологи та діалоги розповідали глядачам про те, що дружба, підтримка, взаєморозуміння, єдність, чуйність, вірність – це гарні людські якості, а зневазі, образам, глузуванню та приниженню не має бути місця в нашому житті.
За допомогою працівників поліції діти вже знають, що булінг – це злочин, який може мати погані наслідки. А ще сподобалося, коли учасники свята взаємодіяли зі своїми батьками, які дарували їм найгарніші слова та пелюстки до їх квіточки щастя. Так що є надія, що промінчики доброти, після цього вечора, проникли в дитячі душі.
І саме про це ми говорили з класною керівницею 3 В класу Академічної гімназії Тетяною Росчислав:
– Готувалися ми протягом місяця. Оскільки діти ще маленькі, то сенс кожної сценки спочатку проговорювали, а потім вже її обігрували. Я їм доводила, що образа людини може бути великою моральною травмою, адже вони часто думають, що погані слова швидко забуваються. Сподіваюся, що за цей час діти усвідомили до яких наслідків може привести негативне ставлення до своїх однокласників. І про це постійно треба говорити для того, щоб достукатися до їхніх сердець. Звісно, що одним заходом це не повинно обмежуватися. Ми ж не дарма завершували піснею про єднання людей, про найкращі людські якості, про стійкість. Адже маленький булінг, якщо він безкарний, призводить до гірших наслідків. Потім це все переходить до того, що цілі країни, відчуваючи свою безкарність та уявну велич, вже булять інші. Саме такий жахливий агресивний булінг на державному рівні ми зараз переживаємо. Й це я намагалися до своїх учнів донести, що слова про доброту, взаєморозуміння, повагу та дружбу – це не просто слова. Сподіваюся, що вони мене зрозуміли й усім, хто сьогодні спостерігав за цим заходом, наша невеличка вистава сподобалася.
Ножичні підйомники від FORSTOR: де вони використовуються