IT-освіта в ЦДПУ: «У нас немає проблем із влаштуванням випускників»

12:23
0
659
views

Світ змінився – щоб працювати у сфері інформаційних технологій, виконуючи замовлення компаній з усього світу, не треба виїздити за кордон. Студенти та випускники спеціальності «комп’ютерні науки» Центральноукраїнського державного педагогічного університету роблять це тут.

 

Працюють вже з другого курсу, як правило, за фахом, у IT-компаніях – робочих місць для програмістів у обласному центрі Кіровоградщини вистачає, стверджує Ренат Ріжняк, декан фізико-математичного факультету, на базі якого їх готують.

– У нас немає проблеми з влаштуванням студентів і випускників. Комп’ютерні науки – спеціальність, з якою влаштовуються, мабуть, найкраще в університеті, – каже він.

 

Кого чекають

За словами Ріжняка, немає проблем і з абітурієнтами – на популярну спеціальність йдуть охоче. Проте варто розуміти: це не та успішність, яка дається легко. Щоб майбутні студенти розуміли, що таке праця програміста, на факультеті проводяться дні відкритих дверей, діє зворотній зв’язок на його сайті.

– Ми єдиний факультет, на якому існує постійно діючий Музей історії обчислювальної техніки, де представлені експонати – починаючи від абаків і закінчуючи сучасними зразками. Наприклад, є комп’ютер, з яким Стів Джобс повернувся після «вигнання» до фірми Apple, iMac DV. Цей комп’ютер тоді заполонив усі американські школи. Ми проводимо екскурсії для школярів, щоб вони зрозуміли, що їм треба буде, щоб побачили умови навчання. Їздимо по школах, пояснюємо це. Вони мають чітко розуміти, що їх чекає в майбутній роботі, – наголошує декан.

Це розуміння потрібне передусім для того, щоб молоді люди не втрачали час, бо інакше усвідомити, що «воно не твоє», можна, вже провчившись два-три роки. Також тим, хто збирається опановувати саме цей фах, потрібне гарне знан­ня математики.

– Якщо будь-якого програміста запитати, що таке програмування, він скаже, що перш за все – це хороша математика. Далі вже йдуть процедури, знання особливостей тої чи іншої мови програмування, – пояснює Ріжняк. – Мовна компетенція також дуже важлива. Як правило, ті, хто вчиться в нас на комп’ютерних науках, володіють англійською. Ми перші в університеті почали писати дипломні роботи англійською мовою. Зараз ввели обов’язкове ЗНО з англійської мови для вступу в магістратуру – наша спеціальність чи не єдина, яка цим не переймається. Вони самі вчать англійську, бо їм це треба, без цього неможливо.

 

Ким стають

Готують програмістів широкого спектра, для різних галузей.

– Наші випускники можуть влаштовуватись в аутсорсингові фірми, які працюють на зарубіжжя, створюють і проєктують програмне забезпечення, у тому числі для таких глобальних компаній, як Microsoft та інші, та всі «проміжні» варіанти, як програмування веб-додатків, додатків для мобільних пристроїв на Android та iOS, – пояснює Ріжняк.

Та головне, на його думку, що дає університет, – це можливість спілкування, контакти та зв’язки, яких студенти набувають протягом навчання, приймаючи участь у форумах, хакатонах, фестивалях програмування на кшталт Vesnasoft, який щороку відбувається в Кропивницькому.

– Недавно магістратуру закінчили кілька студентів, які представляли наш факультет на Міжнародній олімпіаді з програмування, започаткованій фірмою Intel, команда KSPU_NotFound. Наша команда увійшла в другу лігу світових змагань і зайняла третє місце серед педагогічних вишів України. Це досить серйозний успіх для нас, раніше такого в Кропивницькому не було, – констатує декан.

Випускники спеціальності «комп’ютерні науки» (раніше – «інформатика») ЦДПУ працюють в IT-фірмах Кропивницького, зокрема ONIX, KinectPro, 256Dev, столичній EVO, а також в Одесі та інших містах України. Там же проходять практику.

 

Хто, чому й на чому

Одна з головних переваг навчання IT-фахівців саме в педуніверситеті, на думку декана, – наявність у виші сильних викладачів-математиків. Адже якщо конкретні мови програмування та алгоритми створення тих чи інших цифрових продуктів, маючи базу, можна освоїти самотужки, то математику, яка власне й є цією базою, самому вивчити важко.

Ще один важливий момент, зважаючи на швидкі зміни, які постійно відбуваються в галузі, – те, що нав­чальні та робочі плани не треба затверджувати в міністерстві.

– Є запас гнучкості, і ми його пов­ною мірою використовуємо, бо якщо ми не будемо цього робити, не буде сенсу взагалі студенту сюди йти, – наголошує декан.

Серед цих можливостей – спеціальне обладнання, особливі фахівці та участь в освітніх проектах сторонніх організацій.

– У нас з’явилася, скажімо, робототехніка на базі процесорів Arduino, це не «Лего», це програмовані роботи. Ми зробили в навчальних планах зміни в частині вільного вибору студентів, запропонували відповідний курс. Вони прослухали теоретичну частину, потім працюють у лабораторії, програмують цих роботів. Інший приклад – підписали контракт з Українською Hi-Tech Ініціативою (лідируюче об’єднання в Україні в індустрії офшорного програмного забезпечення та IT-аутсорсингу. – Авт.). І ми в цьому році закладаємо, знову ж таки, курс, який буде пов’язаний з тестуванням програм. Більше того, Hi-Tech Ініціатива пропонує вже поза межами навчання пройти в них атестацію на отримання посвідчення, яке дасть можливість працювати в їхніх структурах, – пояснює Ріжняк.

Викладають штатні працівники, зокрема кандидати технічних і фізико-математичних наук. Майже всі – також практики, які, окрім викладання, паралельно займаються й комерційною діяльністю за фахом. Лекції читають і запрошені програмісти, директори IT-фірм Кропивницького і не тільки.

– Показують студентам реальні речі. Олексій Брезгалов, директор однієї з кропивницьких фірм, один із перших зголосився прийти, прочитати лекцію, поговорити зі студентами. Потім зустрічався з ними вже щоб вибрати собі на перспективу працівників, – зазначає декан. – Була можливість запросити фахівця з київського університету,він прочитав нашим студентам два курси з програмології – це «наука про програми та логіку програмування», надбудова. Знову ж, ми змінили план, бо побачили, що в цьому є смисл.

Окрім комп’ютерних класів, прид­баних університетом, фізико-математичний факультет отримує європейські гранти – тільки на матеріальні засоби в останні роки отримано біля 120-130 тисяч євро.

–  За рахунок цих коштів ми купили техніку. Тоді це було три комп’ютерні класи, зараз ще два, плюс обладнання кафедр, великих залів. На факультеті практично всі  лекційні аудиторії мають мультимедійні проєктори, у нас є активні дошки й так далі, – каже Ріжняк. – Вже згадана фірма ONIX подарувала 3D-принтер, це інвестиція в освіту. Ми забезпечуємо їх фахівцями, вони зацікавлені, щоб ми розвивалися…