Все ще страшніше…

13:29
1282
views

На 18-е березня в Кіровському районному суді Кропивницького призначено засідання у справі про вбивство Діани Хріненко, школярки з села Суботці, яка зникла півтора роки тому. Потім її останки знайшли далеко за селом. Весь цей час мати загиблої продовжує наполегливо боротися за те, щоб убивці її доньки понесли заслужене покарання. Нещодавно справу у відношенні підозрюваного було перекваліфіковано на «Умисне вбивство на сексуальному грунті». Як не важко навіть вимовляти такі слова, ми поговорили з Оленою Хріненко:

– Так, у січні справу перекваліфікували, і чергове судове засідання відбудеться 18-го березня. Справу перекваліфікували в зв’язку з проведенням ряду експертиз, були досліджені факти щодо мотиву, мотив був – згвалтування. Була проведена психологічно-поліграфічна експертиза по клопотанню самого підозрюваного.

– Це з застосуванням поліграфу?

– Так, але це не так просто, тому що пишеться клопотання зі сторони підозрюваного, що він хоче пройти перевірку на поліграфі. Для цього приїздить незалежний експерт з Києва.

– Уточню, підозрюваний сам писав клопотання?

– Так. Приїздив незалежний експерт з Києва, і проводилася експертиза, на яку дали дозвіл судді. Це була не просто перевірка на поліграфі, а психологічно-поліграфічна експертиза з перевіркою обставин. Через те, що нижня частина тіла була роздягнута, штани й білизна були зняті, це є обставиною щодо скоєного згвалтування.

– Він це визнав?

– Ні, він це не визнає. Це показує експертиза при перевірці обставин, про які ми знаємо, і тому справу було перекваліфіковано, що першочерговим умислом було саме згвалтування, тобто він на неї напав з метою згвалтувати. Наніс тяжкі тілесні ушкодження, забрав з місця злочину й повіз. Де він з нею перебував – невідомо. І так як тіло було роздягнене (він же не роздягав тут, на місці?), то, більш за все, скоював гвалтування, а потім зрозумів, що наніс тяжкі тілесні ушкодження та згвалтував, він її потім вбив. Задушив.

– Господи, як страшно…

– А задушив він її власними штаньми, тому що, коли були знайдені штани, на одній холоші був великий вузол, і в цьому вузлі було волосся. Це підтвердила й експертиза, що вона померла від удушення.

– Уточнюю, він це не визнав, а що ж саме встановила психологічно-поліграфічна експертиза?

– Те, що він причетний до скоєння…

– Тобто поліграф встановив, що він бреше?

– Звичайно, він каже «ні», а поліграф пише, що «відповідь не є правдивою». Він каже «ні», а поліграф знову пише, що відповідь неправдива. Тобто там дуже багато фактів повиходило. Навіть по цій експертизі, від чого померла моя донька – від тілесних ушкоджень чи від задушення, асфіксії? Від асфіксії, тобто в грудні була дуже обширна експертиза, і якраз після неї було перекваліфіковано справу по тяжких злочинах. Я сподіваюся, що буде пожиттєве, тому що дитина нічого йому не робила, він з нею навіть не розмовляв. Як підтверджує експертиза, він просто почав її бити, але, оскільки вона опиралася, тобто не давала себе в обіду, він її…

– Олено Павлівно, це буде суд за участі присяжних?

– Так, засідання буде в Кіровському суді, а не в тому, що раніше, тому що ми відносимось до Знам’янського району, де теж є районний суд. Але зпочатку розслідування саме знам’янські судді давали дозвіл на проведення деяких слідчих дій, тому вони не мають права брати участь у винесенні вироку. З 6-ти знам’янських суддів є лише два, які не давали дозволи. Тому вони зробили самовідводи, і справу перевели в Кіровоградський апеляційний, який вирішив перенести розгляд у Кіровський. На останньому засіданні одна суддя зробила самовідвід, підозрюваний хотів відвід ще одного судді, у якого в прокуратурі працює брат, але він до нашої справи не має відношення, то його залишили.

– А чому судді беруть самовідвід? Це нормально?

– Чоловік цієї судді вів справу в досудовому слідстві, тому вона теж не має права брати участь у нашій справі на цьому етапі. Це нормально.

– А чому підозрюваний заявляв про відвід судді?

– У нього є адвокат, і вони хотіли відвести суддю, щоб не було колегії суддів, але клопотання не задовольнили. Він попросив суду присяжних.

– Підозрюваний сам подавав таке клопотання?

– Так.

– А у вас які очікування від суду присяжних? Ви довіряєте цій системі?

– Коли йде справа про пожиттєве, на що я сподіваюсь, то вводиться суд присяжних. Я сподіваюсь і скажу так, що він був судимий, це раз. По-друге, дуже резонансна справа. По-третє, справі дали відкритість, бо якщо в Одесі справи закриті, то в нас відкрита, хоча прокурор просив закритого розгляду з етичних міркувань. Але, коли мене запитали, я попросила максимальної відкритості, щоб було все максимально прозоро задля уникнення фальсифікацій. Відповідно, буде преса, будуть люди. До речі, під час обшуків у родичів підозрюваного було знайдено зброю та наркотичні засоби, це окреме провадження, але таке є.

– А він не може це використати як тиск на нього чи на суд?

– Це ж лише початок. Буде вирок, не сьогодні, нехай через півроку чи рік. Потім, якщо в нього будуть гроші на адвоката, він подасть на апеляцію, потім далі. Він постійно це робить. Якщо йому винесуть не той вирок, який я хочу, теж буду звертатися з апеляціями, я не залишу так. Щоб ви зрозуміли, експертиза встановила наявність у підозрюваного маніакальних схильностей.

– Це можна писати, ви читали ці висновки?

– Пишіть, у мене повністю є ця справа, мабуть, у жодної потерпілої сторони немає такого. Мова йде про маніакальні нахили, тобто ми не розуміємо, а може б, він приїхав так само з Польщі й знову так самісінько почав би шукати іншу дівчину?

– Ви сказали, що у вас є всі документи по справі?

– У мене є всі документи, фотографії, поліція віддала мені всі відео, обшуки, навіть секретні матеріали на той час, як проводилося слідство, вони мені віддали все повінстю, щоб я була впевнена, що ця людина причетна. 26 томів по 200, 400 чи 500 сторінок. Ви ж розумієте, яка це була проведена робота з пошуку й доведення причетності до вбивства моєї дитини?

– Якби не ваша наполегливість, то цього могло й не бути?

– Скоріше за все, більше всього. Я не хочу собі чіпляти такі заслуги, бо ви знаєте про Пантаївку, про дівчину, яка теж зникла, тому – більше всього.

– Тобто завдяки тому, що батьки не опускали руки?

– Мабуть, так, добивалися справедливості, тому що по-іншому ніяк. Якщо опустити руки, сісти на дивані та плакати, то ніхто нічого за тебе не зробить. Я декілька раз була в Києві, у мене постійно писалися листи, постійно писалися клопотання про слідчі дії, про все оце. Ну й я окремо хочу сказати, чесно, дякуючи тому, що В’ячеслав Аброськін (на той час перший заступник голови Національної поліції України. – Авт.), коли приїздив до нас у Суботці, я з ним спілкувалася, і він дав мені свій особистий телефон, щоб я зверталася з якимись питаннями, які не виконувалися в області. Я дійсно зверталася до нього, і тоді все працювало. Я йому дуже вдячна, ви ж розумієте, щоб затримати підозрюваного за кордоном, повинні бути неспростовні докази. Я знаю, що тоді в Україні розшукували поляка, відповідно, Польща розшукувала нашого підо­зрюваного.

– Складно та важко…

– Усього можна добитися, хочу сказати, що все це дякуючи друзям, волонтерам, усім, хто відгукнувся, дякуючи тому, що справа стала резонансною, що люди проявили небайдужість. Мені не легше, що він затриманий, закритий, бо моєї дитини не повернути, але щоб він більше не скоїв нічого подібного, хоча на мою думку, пожиттєвого мало.

– А ви з рідними підозрюваного бачились?

– Бачилась, на судах вони погрожували, ображають, коли зустрінуть на вулиці. Я пройду й через це. Моя донька заслуговує на пам’ять і покарання злочинця. Тому нехай буде суд. На цьому засіданні буде розглядатися клопотання про продовження тримання під вартою ще на 60 днів. Будуть два судді та присяжні, які прийматимуть участь у розгляді клопотань, звернень, тобто приймати участь у справі…