Міна під райони

16:49
779
views

Українці не встигають оговтатися від одних реформ, як насуваються інші, але не завжди вони діють миттєво. Інколи в них закладено  механізм уповільненої дії, якщо не для всієї України, то хоча б для окремих районів. Маються на увазі районні в місті Кропивницькому ради, які можуть стати непотрібними у зв’язку з реорганізацією системи соціального захисту та створення у містах департаментів соціальної політики. Вже у квітні  такий департамент має з’витися і у Кропивницькому.

Історія бойових дій

Насправді, питання про доцільність існування районних  в місті Кіровограді рад виникло не зараз, і воно, як і самі ради, має власну історію. Невідомо чому, можливо на перспективу розвитку Кіровограда, населення якого у зв’язку з  будівництвом кількох підприємств «союзного значення» мало зрости до 300 і більше тисяч осіб, було прийнято рішення про створення двох міських районів. Указ Президії ВР УРСР датовано 22 грудня 1973 року, тоді ж районували ще 5 обласних центрів. Ініціатори довго не парилися над назвами нових адміністративних одиниць, і таким чином було утворено Кіровську та Ленінську районні в місті Кіровограді ради. При цьому Кіровський район приблизно вдвічі  переважав Ленінський  по населенню. На 2008 рік «кіровчан» було 163 тисячі, тоді як сусіди нараховували лише 85 тисяч осіб, ця тенденція зберігається і зараз.

Втім рішення про утворення районів підкріплювалося солідним пакетом (станом на 1994 рік) делегованих повноважень в галузях будівництва, архітектури, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, підприємницької діяльності, житлово-комунального господарства, культури, охорони природи і громадського порядку, реєестрації актів громадянського стану, соцзахисту та багатьох інших. Районні ради мали власні виконавчі комітети, тому можна сказати, що голова райради міг вважатися господарем на території ради. Але заводи не збудували, місто припинило розвиватися, і поступово з повноважень районних в місті рад було вилучено на користь міської ради  найголовніші. За «кастрованими» райрадами залишилися  управління соціального захисту, на які припадало до 94 % бюджету районів. За районами залишили такі  повноваження, як ремонт доріг з грунтовим покриттям, ремонт і хлорування громадських колодязів і таке інше, але і на це ніколи не вистачало коштів.

Тим не менше, районні в місті ради продовжували функціонувати, зберігаючи  чималий бюрократичний апарат, а кількість депутатів  в деякі періоди досягала 50-ти! Означився явний дисбаланс на користь районної бюрократії в порівнянні з обсягами повноважень, тому на початку 2000-х років почалася дискусія про доцільність існування районів. 27 жовтня 2011 року міською радою було прийняте рішення не проводити чергові вибори до районних в місті рад, а всі повноваження передати міській раді, але не склалося, до того ж 24 лютого 2014 року Кіровоградська міська рада скасувала власне рішення  про неутворення районних рад 7-го скликання, одночасно зменшивши кількість депутатів. Ради продовжили животіння, а  23 грудня 2016 року отримали подарунок, можна сказати, до дня народження – районні ради і, відповідно, райони міста було перейменовано. З того часу Кіровський район став Фортечним, а Ленінський – Подільським.

Новітня історія

З часу останніх виборів до міської ради питання доцільності існування районних в місті рад начебто активно не обговорювалося, але якісь процеси вказували на те, що «плоди перезріли». Спочатку міська рада вирішила виконати вимоги законодавства і  вже квітні утворити департамент соціальної політики. Напряму це не стосується районних рад, але до цього часу з питаннями соціальної  опіки справлялися управління соціальної підтримки районних в місті Кропивницькому рад, тож виходить, що тепер вони позбулися і цих повноважень. Паралельно в міській раді почався процес обговорення можливості  надання районним радам додаткових повноважень, і все це пов’язане з реорганізацією системи надання соціальних послуг.   Що буде змінено,  нам розповів голова Подільської районної в місті ради Володимир Стецюк.

– За великим рахунком, говорити про це трішки передчасно, бо до кінця ще не зрозуміло, що воно буде і як воно буде. По суті для наших заявників нічого не зміниться. Відбуваються внутрішньо-організаційні зміни. Ми як приймали людей в ЦНАПі, так ми їх і прийматимемо.  Єдине, що робиться зараз, це те, що на рівні міста створюється департамент соціальної політики, і в принципі, той функціонал, який виконували управління, департамент буде замикати на собі. Тобто в його складі будуть управління соціального захисту.

– Уточнюю: оці районні управ-ління соціального захисту, які діють зараз, будуть підпорядковані департаменту, а не районним в місті радам? Тобто не вам  як безпосередньому керівникові району?

– Зараз вони підпорядковані районним радам, а потім будуть підпорядковані департаменту соціальної політики. В принципі, ті люди, які працюють в управліннях соцзахисту, будуть працювати в складі департаменту.

«Прикол», як кажуть, в тому, що працівники нинішних управлінь соцзахисту районів перейдуть працювати в департамент, а з іншого боку, прийом заяв громадян уже зараз здійснюється не лише в районних управліннях, а і в міському Центрі надання адміністративних послуг. Ми бачимо, що на  місцевому рівні  здійснюється централізація на фоні децентралізації, і в такому разі районні міські ради Кропивницького наче і не дуже потрібні.

Очевидно, що працівники нового департаменту, тобто соціальний сектор райрад, залишаться працювати у своїх нинішніх кабінетах, хоча будуть уже в складі департаменту, який налічуватиме близько 250 осіб. Але тоді гостро постає питання про функціональне навантаження фахівців, які залишаться працювати в районних радах.  Як мінімум, там залишаться фінансові відділи,  сектори з благоустрою, відділ ведення державної реєстрації виборців, відділи діловодства, кадрів і правового забезпечення, відділи бухгалтерського обліку, а ще будуть діяти ради депутатів і виконкоми, ну і, зрозуміло, начальство, тобто керівники районних рад. На них зараз покладено обов’язок наповнити повноваження рад новим змістом, але, схоже, що про кардинальні кроки не йдеться.

Голова Фортечної в місті Кропивницькому ради Віктор Закаблуковський окреслив перелік запропонованих повноважень, серед яких ліквідація і попередження утворення стихійних звалищ, покіс трави на магістральних вулицях, виготовлення вуличних покажчиків, контроль за популяцією безпритульних тварин, догляд громадських колодязів. За виконкомами рад залишиться діяльність опікунских рад, повинні залишити і поховання бездомних.

Як бачимо, повноваження міських районних рад і після реформування аж ніяк не дотягують до повноваженнь, умовно кажучи, регіональних  районних рад, таких як Кропивницька чи Олександрійська, в яких є бюджет, культурна і соціальна інфраструктура, дозвільна складова і тому подібне. Як буде завтра – невідомо, але поки що нічого цього в міських районних радах немає. Тому їхні функції більше у площині взаємодії з квартальними комітетами як з первинною ланкою управління. Проте і статус квартальних комітетів потребує удосконалення, хоча б і у визначенні меж комітетів, паспортизації, відпрацювання правил виборів голів та їхнього заохочення.

Нагадаємо, що квартальні комітети є начебто первинною ланкою місцевого самоврядування і, схоже, що вектор реформування районних у місті рад проходить якраз через них, але ця думка ще остаточно не сформована. Є і опозиція до ідеї реформувати квартальні комітети в особі голови органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону Никанорівка Подільського району» Віктора Гончарова. Він написав голові Кропивницької міської ради Андрію Райковичу листа, в якому критикує намір ліквідувати квартальні комітети шляхом «створення на їхній базі комітетів, на території дії яких буде проживати до 5-10 тисяч жителів». Віктор Захарович вважає, що збільшення території квартальних комітетів і встановлення окладів їхнім головам лише погіршить ефективність роботи, бо рядові члени комітету не захочуть працювати задарма, а самі голови не впораються. Разом з тим він пропонує створити в кожному міському районі по 1-2 укрупнені квартальні комітети, щоб протягом  певного періоду перевірити ефективність їхньої роботи.  Власне це утворення  можна розцінити, як альтернативу районним в місті радам, які зараз змушені виправдовувати існування набором нових повноважень.

Секретар Кропивницької міської ради Олег Колюка в розмові з журналістом «УЦ» був відвертим: «Нічого конкретного я поки не скажу, ми зараз працюємо над цим питанням. Реформування органів самоорганізації населення не стосується повноважень районних рад. Ми не можемо органами самоорганізації замінити районні ради як органи місцевого самоврядування. У них різні повноваження, обсяг яких визначається міською радою.  Шляхом створення департаментів соціального захисту пішли інші міста, вони навіть ліквідували райони, але у нас вони залишилися.

Після того, як соціальний захист відійде до міста, фактично вже відійшов, міська рада повинна делегувати районним якісь повноваження, над цим ми зараз і працюємо, розглядаємо пропозиції. Але основний напрямок – це робота районних рад з органами самоорганізації населення. Коли питання опрацюємо, проєкт рішення винесемо на розгляд депутатів. Делегування повноважень не самоціль, питання в ефективності їх виконання, і тут дублювання недоречне. Роботу квартальних комітетів потрібно вивчити, покращити, збільшити територію, створити паспорти території, щоб органи самоорганізації якісніше представляли територію, з керівником, щоб оперативно вирішували місцеві питання – виявили, проінформували, вирішили. Все залежатиме від ефективності роботи цього органу. Ми можемо запропонувати нове бачення діяльності органів самоорганізації територій і їхньої ефективної  співпраці з радами. Районні в місті ради повинні запропонувати нові напрямки співпраці з органами самоорганізації населення».

З усього почутого можна зробити висновок, що районні в місті ради з часом  можуть бути замінені укрупненими квартальними комітетами, яким легше і простіше виконувати повноваження по утриманню території, тим більше, що без фінансування на їх виконання повноваження будуть зводитися до виявлення недоліків і дзвінка «на гору»: «Пришліть бригаду чи трактор за такою-то адресою». За районами поки що залишається виконання державних функцій, таких як реєстрація актів громадянського стану чи ведення державного реєестру виборців, але для цього не обов’язково мати райони. В усякому разі, багато міст вже ліквідувало райони, але як піде реформа у нас – невідомо, бо рішення про зміну меж квартальних комітетів повинні приймати самі мешканці. Не факт, що вони захочуть, а з іншого боку, нові укрупнені квартальні комітети спровокують появу і нової бюрократії та чиновництва.

Головне – все  це не означає, що міські райони у Кропивницькому зникнуть вже завтра, бо таке рішення має прийматися за півроку до закінчення діючої каденції депутатського корпусу. Наступні вибори в органи місцевого самоврядування мають пройти не пізніше 2024 року…