Хабар на вагу

13:23
993
views

Боротьба з корупцією на Кіровоградщині увінчалася ще одним успіхом – на хабарі затримано заступника начальника міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області. Хоча злі язики кажуть, що це стало ще одним свідченням повного провалу антикорупційної операції президентської команди. Практично всі державні контролюючі та виконавчі органи з функціями накладання штрафних санкцій чи видачі дозвільних документів час від часу вибухають корупційними скандалами. Здається, що під кожне відомство закладено міну уповільненої дії, чому сприяє й наше законодавство, постійно підвищуючи рівень штрафів, а насправді – розмір відкатів «за невтручання»…

У даному випадку слідство стверджує, що заступник начальника управління, який повинен стояти на заваді корупційним проявам на дорогах, сам налагодив на території області механізм щомісячного отримання від підприємців, які займаються перевезенням пасажирів та вантажів, неправомірної вигоди «за не створення перешкод у господарській діяльності підприємства та не складення адміністративних матеріалів за виявлені порушення». Операцію по затриманню чиновника «на гарячому» провели 29 квітня, коли він отримував цю саму «неправомірну вигоду за травень від представника одного з підприємств обласного центру».

Як бачимо, люди фактично робили «передоплату» за дозвіл працювати з порушеннями, а ми ще й дивуємося, чому це наші маршрутки їздять без коліс, а перевантажені фури руйнують дорожнє покриття вулиць міста Кропивницький, незважаючи на всі зусилля мера та міської влади. Виявляється, їм дозволяють це робити за відповідну плату.

Хоча Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртранс­безпека) опікується безпекою перевезень вантажів і пасажирів, найчастіше її діяльність пов’язують з перевезенням вантажів. Саме Укртрансбезпека фіксує рекордні перевантаження фур, при тому, що максимальний вантаж не має перевищувати 40 тонн. Наприклад, 5 травня в Одеській області було затримано фуру вагою 119 тонн, там же, але трішки раніше, затримували транспортні засоби з надмірним вантажем в 16 і 20 тонн. Про це повідомляють на сторінці Укртрансбезпеки в мережі «Фейсбук», а користувачі, які, очевидно, «в темі», коментують досить відверто: «Потрібен закон, їхня мета – хабар». В сенсі, якби був закон, то й рекорди б не фіксувалися…

На затримання чиновника Укртрансбезпеки відреагував її керівник Єгор Прокопчук: «Мені стало відомо, що Державне бюро розслідувань взяло на хабарі одного з керівників територіального підрозділу Укртрансбезпеки у Кіровоградській області. За даними слідства, він вимагав гроші в перевізника. Нагадую всім, якщо хто й надалі хоче займатися хабарництвом, – будьте готовими, що до вас прийдуть. А я нікого не покриватиму. Часи змінилися». Документ і стилістика потребують детального аналізу, бо виходить, що брати хабарі в Укртрансбезпеці – це звичайна практика. В усякому разі, донедавна, але тепер прикривати нікого не будуть, бо часи змінилися.

Пам’ятаю, як років чотири тому тодішній керівник Укртрансбезпеки Михайло Ноняк представляв в одному з кабінетів Кіровоградської обласної ради територіальне керівництво цього підрозділу й суворо попереджав про особисту відповідальність за зловживання. Було взято курс на контроль за вагою транспортних засобів за допомогою стаціонарних і мобільних вагових пунктів, і невдовзі журналісти писали, що: «… заступник начальника Управління Укртрансбезпеки Вадим Опря та чиновник Держпраці (цікаво, як між представниками цих підрозділів відбувався розподіл повноважень у справі накладання штрафів. – Авт.) взяли участь в роботі нового габаритно-вагового пункту на трасі М-12 поблизу м. Кропивницького». Очевидно, вагові комплекси працювали ефективно, бо вже в 2019 році Ноняка звільнили з посади за поданням президента, при цьому міністр інфраструктури пообіцяв звільнити чи замінити всіх працівників «цього наскрізь корумпованого органу».

Можна зробити висновок, що встановлені габаритно-вагові комплекси за мільйони гривень стали необхідним елементом… удосконалення схеми вимагання та отримання хабарів, але аж ніяк не засобом боротьби з руйнуванням наших доріг. При цьому можна вважати, що все відбувалося досить прозоро, в сенсі, ніхто особливо й не приховував.

Ми мали розмови з кількома знайомими перевізниками, у ході яких вималювалася така картина. Знаючі люди, тобто ті, кого, можливо, «нагинали», кажуть, що схема поборів за пропуск перевантажених фур діє по всій Україні, оскільки практично всі зерновози йдуть з понаднормовим вантажем. Тут зійшлися інтере­си як відправників – як правило, великих елеваторів чи переробників, так і отримувачів вантажів. Якби діяв закон, згідно якого контроль над вантажем здійснювався не на дорозі, а в пунктах відправки та прийомки, то перевантажів би не було, але прийняття закону чи поправки до нього успішно блокується ось уже кілька років.

Виходить, як кажуть, «картина зерном» – Уктрансбезпека здійснює свою діяльність за державні кошти, але в інтересах кількох зацікавлених осіб, яких можна вирахувати, якщо ознайомитися зі структурами, в які вона входить чи кому підпорядкована. Те, що чиновники інколи рапортують про затримання понаднормових вантажів, лише підкреслює тезу про неефективність контролю, бо якби він був, то й ловити було б нікого. У відправці перевантажених зерновозів зацікавлені, перш за все, відправники, оскільки таким чином можна зекономити на пальному й не тільки. Для цього відправляються дві фури, а мали б відправити три, ось вам і прямий зиск. Отримувачі теж економлять час на розвантаженні, очевидно, свій процент мають і водії, на яких лягає й додатковий ризик, і додаткове фізичне навантаження. Тому схема працює, і тут на арені з’являється чиновник Укртрансбезпеки, який пропонує перевізникові сплачувати за кожну фуру, які йдуть хоча б і на Миколаїв, 2 тисячі гривень щомісяця, а таких фур може бути і 20. Підприємець погоджується й працює вільно. Щомісячний прибуток чиновника, лише з одного підприємства, складатиме до 40 тисяч гривень, а якщо врахувати, що лише в Кропивницькому діє до 30 потужних перевізників, то маємо уявлення про приголомшливі «відкати». Водії в цих розкладах люди залежні, бо везе, скільки скажуть, а не повезе – не буде працювати. Можна сказати, що перевізників до перевантажень спонукають саме відправники, бо вони почали влаштовувати ніби аукціони, хто запропонує нижчу ціну перевезення, і таким чином знизили вартість послуги нижче рентабельності, тому водії змушені «брати під зав’язку».

Хто не хоче простоювати, той змушений домовлятися з Укртранс­безпекою, а хто не домовився, того чекає контроль з можливими наслідками. Сам прохід через контроль теж може бути вибірковим, або без фіксації. Кажуть, що в таких випадках вартість подолання перешкоди може сягати й тисячі гривень за одну машину, яких буває до сотні за день, а місячний потік в одному напрямку може сягати 2,5 тисяч фур. Ось вам і 2,5 мільйони гривень, які, мабуть, йдуть не лише обслузі габаритно-вагового контролю чи комусь з керівництва територіального управління.

В області ще не закінчилася справа з «подарунками» від підприємств різних форм власності для колишнього губернатора, і хто знає, чи не потрапляли в орбіту його інтересів ці понадвагові гроші? Ми навіть не запитуємо про подальший рух коштів – страшно подумати. Але те, що нормальні закони не приймаються, або приймаються відверто корупційно-небезпечні, свідчить про явну зацікавленість вищого кола посадових осіб і депутатів Верховної Ради.

Якщо «верхи не хочуть», то, можливо, щось можна змінити або встановити контроль на місцях? З таким запитанням ми звернулися до голови депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства і транспорту Кропивницького Василя Рубана. Між іншим, у нього величезний досвід боротьби з перевантаженням транспортних засобів. В якості керівника транспортного підприємства «РубанТранс» він влаштовував на Бобринецькому кільці (виїзд з Кропивницького) пікети та акції проти практики перевантажень автомобілів ще за режиму Януковича. Ви здивуєтесь, але тоді теж діяла Укртрансбезпека, і теж якби контро­лювала вагу транспортних засобів у досить дивний спосіб. Тільки тоді виступ проти деяких негараздів прирівнювався до виступу проти правлячого режиму. Василь Рубан це пам’ятає:

– Так, вже хотіли відкривати кримінальні справи, а я вже хотів виїздити за кордон, але трапився Майдан.

– Ви тоді теж виступали проти перевантажів?

– Так, щоб всіх карали за перевантаження, бо розбивають дороги, тоді Укртрансбезпека одних пропускала, інших ні. Тоді було те саме. Нікуди не ділося, все залишилося.

– Сумно, а можуть місцева влада чи перевізники якось вплинути на Укртрансбезпеку?

– Можуть. Є постанова, що місцева влада зможе контролювати оці перевантажі.

– Мер постійно закликає не пускати фури в місто, щоб не розбивали дорогу, але…

– Мене обрали головою депутатської комісії ЖКГ та транспорту міської ради, тому ми будемо цим займатися, вивчимо постанову, яка дозволяє місцевій владі боротися з перевантаженнями на транспорті.

– А що можна зробити практично?

– У Кропивницькому є три заводи, які наймають перевізників.

– Тобто там можна встановити ваговий контроль на виїзді?

– Так, ми це вивчаємо та зробимо.

– Декілька чоловік сказали нам, що хотіли б працювати в правовому полі.

– Уже всі не хочуть возити перевантаж, усі. Вони вже зрозуміли, але поки що той возить, а той не возить. Вони кажуть, треба, щоб усі разом.

– Тобто всі хочуть мати рівні умови й чесні правила?

– Так, усі цього хочуть. Не хоче або не знає лише ВР, хоча звідки мені знати, хто? Але ж хтось ці закони зробив і не хоче їх змінювати. Логіка… Я вам скажу, що все корумповано! Такої корупції ще не бачили.

Людина, яка займається перевезенням вантажів в Європі, знає, що каже, там теж є своя Укртранс­безпека, як і в Росії чи Білорусі. Але в наших «братів» все, як у нас, тоді як в Європі: водії, вантажовідправники і отримувачі вантажів свідомо не порушують законодавство, тому там і дороги європейські, і контроль теж, каже Василь Рубан:

– Все по закону, 40 тонн. І в нас 40 тонн, але в нас на закон наплювали. Приклад треба брати хоча б з Польщі, де на в’їзді на завод написано: «Заборона, 40 тонн, не більше», все. В Німеччині, Польщі, Європі тобі більше як 40 тонн не завантажать і не випустять. Якшо хтось порушить, платить великі штрафи. Як у нас.

– Там штрафи, щоб карати, а у нас – для збагачення чиновників?

– Абсолютно точно, або плати великий штраф, або давай хабар. Тому що в нас одна проблема – в законі. Корупція в законах, які створюються для корупції. Наша Асоціація міжнародних автоперевізників 6 років б’ється за прийняття такого закону, але нічого не можемо зробити. За кордоном перевантажів немає, ми їх не возимо, тому хочемо, щоб і тут цього не було, щоб не розбивали дороги, але ні, пункт про відповідальність відправника вантажу й отримувача не приймають, лише міняють чиновників…