Цьогоріч вулицю Чорновола в Кропивницькому планують розрити востаннє. Заміна всіх комунікацій запланована й під низкою інших вулиць середмістя, якими проляжуть нові теплові магістралі. Перший етап масштабної тепломодернізації передбачається до наступного опалювального сезону. З міським головою Андрієм Райковичем говорили про цей та інші проєкти року, який буде непростим.
«Зайвих» не буде
– Ситуація складна, в політичній риториці щодня звучить слово війна, – каже очільник Кропивницького. – І бюджети громад мають бути максимально оптимізованими. Так буде й в області, і в державі – надмірних доходів немає звідки чекати. Немає причин очікувати, що держава великими ресурсами долучиться до місцевого розвитку.
З іншого боку, на місцях залишатимуть на 4% більшу частку податку на доходи фізичних осіб, для Кропивницького це плюс 90 мільйонів. Також держава списала місту майже 280 мільйонів накопиченого в попередні роки «Теплоенергетиком» боргу за «різницею тарифів». Зокрема про це представники самоврядування, уряду та Нафтогазу домовились торік.
– Ми компенсуємо різницю в ціні на газ (не піднімаючи ціну на опалення для містян, – Авт.), отримуючи збитки, і очікуємо від держави компенсації. Це закладено в меморандумі. Сподіваємось, наш бюджет розвитку отримає субвенції дорожнього фонду, державного фонду регіонального розвитку та інші. Ми б хотіли, щоби ці цільові гроші були на проєкти, які справді потрібні місту першочергово.
Нове тепло
Викликом номер один Райкович вважає необхідність оновлення системи централізованого опалення, включно з підземними комунікаціями. Орієнтовна ціна питання – близько 200 мільйонів. Це лише перша черга.
– З’являються проблеми, про які говорять небайдужі громадяни. Вулицю Чорновола відремонтували у 2018-му, і сьогодні цього майже не видно. Тоді не було можливості перекласти всі комунікації, пішли по шляху їх часткового ремонту та поточного ремонту покриття. Протримались ще 3-4 роки, до змоги реалізовувати великий проєкт із реконструкції теплопостачання. Є котельня, яка зможе після капремонту генерувати до 30 мегават теплової енергії, замінити нам більшість потужностей ТЕЦ. Для цього необхідно також перекласти головні магістралі – з Андрія Матвієнка дійти по Студентському бульвару до Шевченка. Окремо вивчається напрямок реконструкції центру аж до Ковалівки. Нові сучасні труби, попередньо ізольовані, нові котли. Ми розглядаємо виробничі програми заводів, які виготовляють котельне обладнання великої потужності. Частину фінансування передбачаємо прямого, з бюджету розвитку (у 2022-му він має скласти трохи більше 300 мільйонів. – Авт.), частину візьмемо в кредит. Є попередні домовленості з державним банком, очікуємо повної проєктно-кошторисної документації. Центральна частина міста до Інгулу вже буде в новій схемі теплопостачання. Схема тепла узгоджується у тісному партнерстві з робочою групою USAID.
Також має з’явитися кілька розподільчих пунктів у мікрорайонах, щоби підвищити якість доставки теплоносія абонентам.
– До них маємо підійти повністю новими трубопроводами у дві нитки. Це великий, складний проєкт. Так, буде зруйноване старе дорожнє покриття, але після відновлення це вже буде надовго. Ми поставили завдання суміжникам, обласному комунальному підприємству «Дніпро-Кіровоград» та іншим, що на вулицях, якими проляже нова тепломережа, усі їхні комунікації, кабелі теж необхідно замінювати. Такого ще не робили в Кропивницькому.
Площі, вулиці, двори…
У цілому на фінансування житлово-комунального господарства міста цьогоріч передбачено понад 345 мільйонів, на 14,5 мільйона більше, ніж торік. Готові проєкти вулиці Металургів у Новому та проспекту Промислового у промзоні, який розраховують зробити коштом Дорожнього фонду. Робитимуть і другорядні вулиці, передусім ті, які важливі для організації руху громадського транспорту, каже Райкович. Зарезервовано «стартовий капітал» для початку довгоочікуваної реконструкції набережної Інгулу.
– Щоб розпочати роботу, оголошувати тендери, думати про будівельні матеріали, необхідно шліфувати проєкти. Кореспондувати їх з тими, що плануються за програмою «Велике будівництво». Щоб набережна виглядала модерново і з користю для містян.
У 2022-му місто має отримати також оновлений коштом інвестора Центральний сквер. Закінчується й підготовка реконструкції центральної площі області.
– Ми провели консультації з громадськістю, це резонансний об’єкт. Архітектори врахували озвучені інтереси, побажання. Ескізний проєкт готовий, зараз працюють над деталізацією, повноцінний документ очікуємо наприкінці лютого. Новий образ площі має з’єднати 2022 рік із 270-річною історією нашого міста, і вшанувати Героїв Майдану. Там буде і пам’ятний знак, і арт-об’єкти, новий сучасний фонтан, більше дерев та вільного простору.
Другий фронт
На тлі пандемії, що триває, Кропивницький продовжить інвестувати в розвиток медичної інфраструктури. На черзі операційний блок в лікарні швидкої допомоги, який місто та держава модернізують у співфінансуванні.
– Закінчимо у 2022 році, укомплектуємо стартовим хірургічним обладнанням, і надалі продовжимо закуповувати нове, покращувати можливості наших хірургів. Це перше. Друге – міська лікарня №2 на Салганних пісках. Зараз ремонтуємо приміщення, лікарню поетапно укомплектуємо новим ліжковим фондом і необхідним обладнанням. Це також значний ресурс, який необхідно виборювати з різних фінансових джерел, – зазначає Андрій Райкович. – А на підході проєктування іще одного важливого об’єкту – реконструкція дитячої поліклініки. Більше 20 тисяч діток там на обслуговуванні. І ми повинні цей медзаклад зробити сучасним і комфортним як для дітей, так і для медичних працівників.
На момент розмови з міським головою (минула п’ятниця) оперативна ковідна інформація вже показувала збільшення кількості хворих на стаціонарному і амбулаторному лікуванні. Наступна хвиля неминуча.
– Вірус мутує, і ті лабораторні центри, які ми маємо, не стовідсотково діагностують. До того ж, є багато людей, які хворіють вдома без діагнозу. Ситуація сьогодні, насправді, залежить напряму від людей. В нас до сьогодні дехто ще в роздумах, чи потрібно вакцинуватися, чи потрібно надягати маску. Санітарна культура має бути в рази вищою, якщо ми не хочемо досягнути рівня локдауну, закриття підприємств, соціальної та інших інфраструктур і закладів.
«Жива і скошена тече в мені трава»