Королевство труб и задвижек

12:33
906
views

Одним из самых мощных предприятий Кировоградской области многие годы является областное коммунальное производственное объединение «Днепр – Кировоград». Как построили первую очередь водовода длиной 120 километров в 1973 году, так он и стал стратегическим предприятием области. Фактически это государство в государстве, со своими подданными, то есть пользователями, а после того, как в состав ОКПО вошли водоканалы почти всех самых больших городов Кировоградщины, его значимость просто зашкаливает, потому что без воды жизнь становится совсем грустной.

В 90-е годы это постоянно ощущали более полумиллиона потребителей – тогда ограничение подачи воды из-за долгов перед энергетиками было нормой. В областной государственной администрации едва ли не еженедельно собирали совещания по поводу очередной остановки водовода, на которых мэрам делали последнее китайское предупреждение – в случае неуплаты отключим водоснабжение! Мэры серьезно и озабоченно кивали головами, но в кулуарах посмеивались: «Да ничего они нам не сделают».

Вода – это не только жизнь, но и большие деньги, в том числе живые, которые платят пользователи. А еще это возможность привлекать инвестиционные потоки, причем не только гривневые. В этом многие видят корень всех бед, мол, вы получили миллионы евро от Европейского банка реконструкции и развития, а отдачи что-то не видно. Справедливости ради надо напомнить, что именно благодаря привлечению инвестиций в Кировограде наконец-то ушли от подачи воды по графику, и это, как говорится, дорогого стоит. Забыли мы и о постоянных угрозах отключить воду, то есть уже многие годы подача воды осуществляется стабильно, и это тоже плюсик в карму руководству и коллективу ОКПО.

Но есть и минус, даже не один. Это качество воды, хотя, скорее всего, мы имеем дело с субъективной категорией, потому что автор не раз наблюдал, как активисты приносили на сессию облсовета бутылки с чем-то невообразимо грязным и зеленым, заявляя, что это вода из-под крана. Конечно, может случиться всякое, даже песок из крана, бывало и такое, но основная претензия к руководству водовода все же экономическая, даже финансовая – слишком высокие тарифы на воду и канализацию. Говорят, что по этому показателю мы занимаем первое место в Украине. И правда, в Кропивницком вода на целую десятку дороже, чем даже в Одессе. Руководство нашего водовода привычно поясняет, что причина кроется в длине водопровода и высоких затратах на транспортировку и очистку. Но вот почему в Светловодске, где начинается водовод, вода стоит почти столько же, как и в Кропивницком, где он заканчивается, сказать сложно.

Этих и других непоняток в центральном водоснабжении так много, что практически каждый вновь избранный мэр любого города начинает с обещания «вернуться к истокам» – выйти из-под влияния областного предприятия и создать собственное коммунальное водопроводно-канализационное хозяйство. Точно так же каждая новая каденция Кировоградского областного совета берется разобраться с водоводом, создает комиссии по проверке деятельности предприятия, регулярно заслушивает исповеди генерального директора ОКПО «Днепр – Кировоград», но так же регулярно разрешает повышать тариф, дает добро на привлечение средств областного бюджета или разрешает брать кредиты под обеспечение областной недвижимости.

То же самое сделал и действующий депутатский корпус облсовета, но с существенным отличием. Депутаты тоже создали рабочую группу по проверке деятельности предприятия, в очередной раз заслушали отчет его руководства, но на этот раз председатель облсовета поручил по итогам слушаний разработать до 10 мая перечень мероприятий для снижения тарифов на водоснабжение и канализацию. Чтобы получить информацию из первых рук, мы встретились с председателем Кировоградского областного совета Сергеем Шульгой.

– Ми плануємо заслухати план заходів по зниженню тарифів, тому що з того офіційного документу, який до нас зайшов, вони планують зниження тарифів на 2022 рік на 52 копійки. Але є багато чинників, які потребують пояснень. Моє особисте враження? Неефективне використання можливостей водогону. Приведу приклад, який обговорювався на останніх слуханнях робочої групи: це Смоліно, де місцевий підрозділ ОКВП є збитковим в обсягах до 14 мільйонів гривень на рік. Втрати води на деяких ділянках – 90%, це інформація керівника місцевого господарства. Але коли ми обговорювали справи цього водоканалу, з’ясувалося, що на очистку води та каналізації там передбачено інвестиції, 20 і 60 мільйонів відповідно. Це великі кошти, за які планується застосувати сучасні технології очистки, так? Але, наскільки мені відомо, в Україні такої схеми очистки каналізації ще немає, тобто це експеримент, і буде він вдалий чи ні – невідомо.

Найголовніше запитання, яке я задавав керівнику водоводу пану Ілику, – якщо у вас вдома з труб тече вода, ви спочатку будете ставити фільтр чи все-таки спочатку потрібно ремонтувати труби? Мабуть, спочатку потрібно відремонтувати магістраль, зменшити втрати, а потім вкладати інвестиції в очистку. 90% втрат – це ж не голі проценти, а куби втраченої води, які потрібно перевести в гроші, адже на подачу цієї води, а там теж складна система подачі води, витрачаються кошти. Я отримав відповідь, що водоканал втрачає через втрати води, вибачте за тавтологію, 4 мільйони гривень за рік. Але ж це не всі втрати, бо на постійні ремонти весь час відволікаються ресурси. Я вважаю, що збитки від втрат води значно більші.

Перед нами стоїть окреме завдання розбиратись по Смоліно. У такому ракурсі виникає питання про доцільність залучення інвестицій взагалі, у тому числі й кошти Європейського банку реконструкції і розвитку, від використання яких повинен бути ефект, повинна бути економія. Але ми бачимо по планам на 2020 і 2021 роки, що зменшення використання електроенергії водогоном не передбачено, тому, як кажуть, є питання. Ми не бачимо динаміки зменшення споживання окремих складових. Тому й є запитання до нього, як до керівника.

Вслед за облсоветом мы тоже задали вопросы Роману Илыку, генеральному директору ОКПО «Днепр – Кировоград».

– Мова йде про бачення, рекомендації щодо зниження тарифів, чого ми всі хочемо. Насправді ми працюємо в проєкті «Розвиток міської інфраструктури-2», це кредит Світового банку, і саме в цьому році мають бути завершені заходи по енергозбереженню. Ми передбачаємо зниження тарифів в 2022 році. Незначне, але зниження.

– Це, типу, щоб усім було добре? Вони захотіли, ми відрапортували?

– Ні, звичайно. Це базується на економіці, тому ми плануємо зменшення витрат електроенергії до 20%, плануємо зменшення чисельності персоналу, який буде обслуговувати автоматизовані насосні станції. Звичайно, є інфляція, є ріст заробітної плати, тому це якби збалансовує, але в результаті все одно вийде деяке зменшення тарифів.

– Пане Романе, а як щодо критики? Працює депутатська робоча група, щось там виявляє…

– Таке наше життя, усі критикують комунальну службу. Куди ж від цього?

– А щодо чуток про необлікованих чи неврахованих водокористувачів?

– Якщо вони про них знають, то чому вони не кажуть про це нам? Говорити, що вони здогадуються про щось таке, – це не зовсім правильно. Якщо знають когось, хто користується водою поза обліком, нехай нададуть інформацію.

– А траплялися випадки викриття незаконних врізок?

– Протягом десяти років таке траплялося, але явно не масового характеру.

– А подвійна бухгалтерія обліку води?

– Немає такого, ми комунальне підприємство, у нас немає підстав займатися таким.

Отметим, что руководитель предприятия, как и всегда, не уклонялся от прямых вопросов, но кажется, что они еще будут. Во всяком случае, председатель Кировоградского областного совета Сергей Шульга закончил наш разговор интригующим заявлением:

– Я тижня через два буду готовий надати детальнішу інформацію про деякі особливості ОКВП. Думаю, що читачам «України-Центр», як і всім споживачам послуг цього підприємства, буде цікаво.

Можно было закончить материал традиционной фразой, типа «запасайтесь попкорном и усаживайтесь поудобнее», но на самом деле речь идет о стратегическом для области предприятии, к деятельности которого надо подходить предельно осторожно. Кстати, почему предприятие стратегическое, но государство не принимает участия в финансировании его жизнедеятельности? Тоже вопрос…