У лікарні засиджуватися не хоче

10:26
725
views

50 військових повернулося минулого тижня в Україну внаслідок обміну полоненими. Один з них – гайворонець Олександр Свербиус. Кореспондент «УЦ» поспілкувався з ним по телефону.

 

На запитання про самопочуття Олександр відповів:

– Нормально почуваюся. Кардіограма, аналізи – в нормі. Зараз я в лікарні на Сумщині. Пересуваюся у візку, через поранення. Перед тим, як опинився в полоні, ми на БМП наїхали на протитанкову міну, вибухом мені перебило ноги. Це сталося в Запорізькій області.

Олександр Свербиус розповів, що в полоні перебував з 14 вересня. Російські військові та медперсонал госпіталю в Сімферополі ставилися до них, полонених, нормально, дотримуючись Женевської конвенції. А от співробітники ФСБ діяли як енкаведисти чи гестапівці.

– На допитах застосовували «тапік» – військово-польовий телефон. Дроти під’єднували до вух, до носа, до пальців, до геніталій, подавали струм. Мені ще повезло – тільки до пальців рук.

Зв’язку з домівкою, за словами Олександра, у нього й інших полонених не було. Хоча представники різних служб під час допитів обіцяли дати можливість зателефонувати рідним.

Тим часом у Гайвороні Олександра чекали численні родичі й друзі.

– Уже на Сумщині дорогою до лікарні я попросив у лікаря телефон. Мамі побоявся дзвонити. Їй 76 років, хворе серце, могла не витримати. Зателефонував Олені, колишній дружині, ми дружимо, вона доклала багато зусиль, щоб з’ ясувати, де я. Олена не одразу зрозуміла, з ким розмовляє. «Який Саша?» – спитала. Поговорили.Потім – із Зоряною, це доня, їй 14 років. Далі – з мамою. Усі дуже раді.

У лікарні Свербиус довго затримуватися не збирається.

– Лікарі мають вирішити, шпиці вставляти в ноги чи достатньо гіпсу. У будь-якому разі в лікарні мені нічого засиджуватися. Тяжкохворих вистачає.

Йому незручно від великої уваги з боку медіа.

– З мене героя зробили в Гайвороні, ще коли я в АТО брав участь. Кореспондент написав такого в газеті! А тепер ви…