Побратим мого побратима

Як завжди, нове – це добре забуте старе. Україна повертає традицію співпраці з містами-побратимами. Зараз, коли наша країна потребує допомоги європейських сусідів, ця тема стає надзвичайно актуальною.

Нещодавно Кропивницький став побратимом німецького міста Крефельд. Це місто, розташоване в землі Північний Рейн-Вестфалія, не дуже відоме в нашій країні. Воно розташоване на північний захід від Дюссельдорфу та за кілька кілометрів від річки Рейн. Чисельність населення приблизно така сама, як у Кропивницькому, але на цьому подібність закінчується.

Історичні документи свідчать про існування Крефельда у 1105 році. У ХІІІ столітті територія міста сильно постраждала від повені. Практично всі будівлі й споруди були зруйновані стихією. Після трагічних подій місто поступово почало відроджуватися та упорядковуватися.

Війна, що вибухнула, в 1584 році спустошила міські вулиці. Протягом 20 років у місті ніхто не проживав. І лише на стику XVI та XVII століть, рятуючись від епідемії чуми, місто заселяють нові мешканці.

Місто стало відоме як виробник шовку та оксамиту, випуск яких розпочався ще в XVII столітті. Парчові, оксамитові та шовкові тканини користувалися великою популярністю серед духовенства та знаті. На одній із міських площ дотепер збереглася статуя ткача з рулоном тканини на плечі.

Досі Крефельд вважається «краватковою столицею» Німеччини: тут виробляють близько 80% усіх краваток у країні. І все це завдяки відомій текстильній династії – «шовковим баронам» фон дер Ляйєн.

Адольф фон дер Ляйєн переїхав до Крефельда в 1636 році. Він привіз із собою невеликий капітал та знання в галузі шовкового виробництва. Саме він став батьком-засновником «шовкової династії».

До 1768 року в цехах фон дер Ляйєна працювало позмінно на 700 ткацьких верстатах три тисячі робітників. Створені тут шовкові, парчові та оксамитові тканини відрізнялися високою якістю. Продукція von der Leyen мала попит далеко за межами країни: тканини почали експортувати в Америку та Росію, а потім – і по всьому світу.

До початку XX століття завдяки добре налагодженому виробниц­тву економіка міста зростала й міцніла. Усе змінилося з приходом до влади націонал-соціалістів: тут відкрили військові бази, а багато виробництв перепрофілювали на військові потреби – шили формений одяг та брезент для вантажівок. Саме тому під час війни авіація союзників завдавала постійних ударів по Крефельду та його околицях. 1943 року практично весь історичний центр було зруйновано, цехи та фабричні приміщення – знищені. Повоєнне «відродження з попелу» далося місту важко.

Текстильна промисловість у Крефельді перестала бути опорним пунктом економіки регіону, проте досі прославлене «шовкове» місто – німецький центр виробництва краваток. Історично з найкращих крефельдських тканин шили хустки, аксесуари, панчохи, а також ексклюзивні, дуже дорогі краватки. З 1965 року тут працює Інститут краваток, який щорічно разом з Німецьким інститутом чоловічої моди та Кельнським ярмарком обирає найстильнішу людину, що носить краватки, і нагороджує її титулом Krawattenmann des Jahres. Почесне звання у різний час отримували канцлер ФРН Віллі Брандт, міністр закордонних справ Німеччини Гідо Вестервелле, боксер Генрі Маске, а також футбольний клуб «Борусія-Менхенгладбах» у повному складі.

Крім того, у Крефельді розміщуються вищі професійні школи текстилю та машинобудування, а також художньо-промислова школа. Історичні будівлі, що збереглися, і фабричні приміщення сьогодні відносяться до архітектурної спадщини під захистом ЮНЕСКО. У старій частині міста знаходиться Німецький музей текстилю. Його колекція включає понад 30 тисяч артефактів з найдавніших часів до наших днів. У музеї є своя майстерня з реставрації історичних тканин – унікальне підприємство та науковий центр. Сьогодні до майстерні так само звертаються музеї, церкви та приватні колекціонери. Тут є і своя профільна бібліотека, в якій зберігається близько 10 тисяч книг на тему моди та виробництва тканин.

Крім того, у сучасному Крефельді успішно працюють підприємства хімічної промисловості та виробниц­тво сталевих конструкцій. Діють заводи машино- та вагонобудування, виробництво високоякісної електротехніки.

Слід зазначити, що у Крефельда, крім Кропивницького, є ще міста-побратими. Одне з таких – місто Венло у Нідерландах. І там теж дізналися про наш Кропивницький. А далі спрацював принцип «друг мого друга – мій друг».

– Партнери з Німеччини проінформували Кропивницьку міську раду про зацікавленість у співпраці з нашою громадою у міста-побратима міста Крефельд – нідерландського міста Венло. Громада Венло вже ухвалила рішення щодо встановлення партнерських відносин з Кропивницькою громадою. Відповідне рішення ухвалили й ми, – поділився інформацією секретар міської ради Олег Колюка.

Венло – зовсім невелике містечко, значна частина історичних пам’яток якого сконцентрована поблизу головної площі. Тут знаходиться прекрасна будівля ратуші, як і багато інших історичних будівель, вона збудована з червоної цегли.

Венло вперше письмово згадується у XI столітті. У середні віки входив до складу Ганзейського союзу. Під час Другої світової війни на території Венло була розташована велика німецька авіабаза, що призвело протягом 1944-1945 років до численних бомбардувань міста та околиць союзницькою авіацією.

В економічному плані Венло є важливим торговим центром, місцем туризму та комерційних поїздок численних гостей із сусідніх Німеччини та Бельгії. Чисельність населення – близько 35 тис. чол.

У 2003 році Венло був удостоєний звання «Найзеленіше місто Європи». Венло був організатором Floriade 2012 – найбільшої у світі садівничої виставки. 2013 року Венло отримав престижну нагороду «Кращий міський центр Нідерландів».