Енциклопедист

11:23
1372
views
Фото з архіву Олега Юнакова.

Чи можна уявити наше життя у ХХI столітті без інтернету? Без соціальних мереж? Без інформаційних та пошукових систем? Риторичне питання. А ось питання «Хто створює все це?» має цілком конкретні відповіді. Сьогодні в гостях у редакції «УЦ» автор тисяч (!) статей для сучасного джерела інформації, редактор російськомовного розділу Вікіпедії Олег Юнаков.

Довідка «УЦ». Олег Юнаков народився в Києві в радянські часи, у родині корінних киян у четвертому поколінні. Після навчання в київській школі здобув дві вищі освіти за кордоном. Закінчивши другий університет найкращим у своєму потоці, він зайнявся розробкою комп’ютерних систем. З квітня 2011 року протягом кількох років працював у Канаді, після цього в Бразилії, а потім у Мексиці.

Понад десять років займається енциклопедуванням. Олег Юнаков створював статті для Енциклопедії сучасної України, Енциклопедії історії України та інших. У Вікіпедії створив тисячі статей, включаючи найвідвідуванішу статтю за весь час російськомовного розділу «Вторжение России в Украину», за яку погрожували заблокувати Вікіпедію в Росії, статтю про заколот Пригожина, і є співавтором більш ніж 38 000 статей.

З першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну показав тверду проукраїнську позицію.

 

– Олеже, ваш внесок у поповнення Вікіпедії видається мені унікальним. Оцініть його в кількості створених вами статей. І у зв’язку з цим, чи можете ви претендувати на включення вас до Книги рекордів Гіннеса чи Книги рекордів України?

– (Сміється.) Дякую за запитання! Ні, жодних рекордів тут нема. Та й об’єктивно-узагальнено оцінювати чийсь внесок у Вікіпедію щодо решти редакторів – це завдання, яке з самого початку приречене на провал.

Кількісна оцінка енциклопедичного вкладу у Вікіпедію зможе лише показати сухі цифри, які насправді мало значать. Наприклад, скільки хтось створив нових статей або скільки статей доповнив. Самі статті можуть бути дуже короткими, а доповнення може бути просто виправленням орфографічних помилок. Крім розміру статті не менш важливо, а може, і більше – її якість та охоплення теми. У Вікіпедії розробили градацію якості від заготівки, де тема майже не розкрита, до добротної статті, хорошої статті та обраної.

Допомагати у доповненні будь-яких статей та доведенні їх до нового якісного рівня може кожен, і не завжди це той, хто спочатку створив статтю. Я з нуля створив понад дві тисячі статей, а доповнив понад 40 тисяч. Чи це багато? Усе відносно. Я входжу до 200 найпродуктивніших редакторів за весь час існування російськомовного розділу за кількістю правок. В інших розділах я маю іншу статистику. Тим часом я прагну зменшити кількість виправлень і, наскільки це можливо, намагаюся створювати статті однією правкою. По-іншому, міг би бути у топ 100 або навіть топ 50 за кількістю правок. Але парадокс у тому, що це не показало б, що мій внесок був би кращим. Це був би той самий внесок, просто реалізований великою кількістю виправлень. От і все.

Щоб показати, що в кількісному плані мій внесок або іншого редактора в даному мовному розділі мізерно малий, можна порівняти з абсолютним рекордсменом англійської Вікіпедії Стівеном Прюіттом, сином іммігрантки з СРСР. Він зробив 5 мільйонів правок і написав понад 33 тисячі статей. Оце рекорд!

Я не прагну до кількості і вже кілька разів відпочивав від Вікіпедії, не роблячи правки протягом року. Вона часом сильно вимотує. У мене внесок не лише енциклопедичний, але як один із шести десятків адміністраторів я мушу ще допомагати вирішувати проблеми між іншими учасниками, рятувати від видалення статті, обмежувати вандалізм і здійснювати інші метапедичні дії.

– Які наукові напрями та сфери життя охоплюють ваші публікації?

– Таких тем чимало. Наприклад, на початку роботи у Вікіпедії більшість внеску була пов’язана з тематикою українських архітекторів. Тоді я вивчав цю тему, бо працював над книгою і, бачачи, що інформація відсутня, паралельно заповнював ці прогалини. Створював статті про архітектуру, вулиці, пам’ятники. Писав на тему Голокосту та українського єврейства, некрополістики, топоніміки.

Під час війни Росії з Україною я цікавився цією темою та створив сотні три статей з цього питання. У той час, коли Іран засідав у Раді ООН з прав людини, створив понад десяток статей щодо порушення прав у цій країні. Після нападу терористів на Ізраїль зробив найбільше, якщо порівнювати з іншими редакторами, статей на цю тему. І так далі.

– Скажіть, а ким ви особисто вважаєте себе – науковцем, популяризатором науки, літератором, краєзнавцем?

– За великим рахунком, у самому процесі редагування Вікіпедії немає якоїсь особливої науковості. Важливо знати правила та розуміти тему. Наукові відкриття у Вікіпедії робити не потрібно, а оригінальні дослідження там просто заборонені. Енциклопедист – це той, хто перш за все займається популяризацією інформації.

– А що таке, на вашу думку, Вікіпедія і в чому її феномен?

– Вікіпедія – це проєкт, який довів, що безліч звичайних людей можуть створити енциклопедію, в сотні разів об’ємнішу за будь-яку іншу, що містить менше огріхів і доступна будь-кому, хто має інтернет. Розмір російськомовної Вікіпедії на 1 січня 2024 року без урахування ілюстрацій складав приблизно 1288 томів формату ВРЕ.

Спочатку вона була одним із джерел інформації, але згодом стала основним джерелом, яке часом навіть здатне формувати громадську думку з описуваних у ній тем.

– Чи відрізняються між собою російська та українська Вікіпедія?

– Вікіпедія – це єдиний американський проєкт, що має розділи на трьох сотнях мов. Усі розділи дотримуються п’яти основних приписів:

  1. Енциклопедія включає елементи загальних і спеціалізованих енциклопедій, щорічників і географічних довідників.
  2. Дотримуватися нейтральної точки зору, і за наявності різних думок у статтях Вікіпедії не повин­на надаватися перевага якомусь одному з них.
  3. Матеріали Вікіпедії є вільними для використання, при цьому будь-хто може вносити до них зміни.
  4. У Вікіпедії існує зведення правил поведінки: поважайте ваших колег, навіть якщо ви в чомусь не згодні з ними.
  5. У Вікіпедії немає суворих правил, лише п’ять даних загальних принципів. «Сміливо правте, перейменовуйте, змінюйте статті – це задоволення від редагування, оскільки від вас не потрібно створювати ідеальні тексти, хоча до цього треба прагнути. Не бійтеся щось зіпсувати. Усі попередні версії статей зберігаються, тож ви не зможете випадково нашкодити Вікіпедії або безповоротно видалити текст. Але пам’ятайте: усе, що ви тут робите, збережеться для нащадків».

Самі ж детальні правила у кожному з розділів регулюються місцевою спільнотою. Створені статті, як і їх зміст, у різних мовних розділах можуть відрізнятися, і часом істотно.

Якщо подивитися статтю про Миколу Гоголя в російськомовному розділі, то він «русский прозаик, драматург, критик, публицист, признанный одним из классиков русской литературы. Происходил из старинного малороссийского дворянского рода Гоголей-Яновских». Якщо ж подивитися в українському розділі, то він є «російським письменником українського походження з відомого українського роду Гоголів-Яновських. Вважається класиком російської літератури, найвидатнішим з її “української школи“. Крім вкладу в російську літературу, Гоголь також вплинув і на українську літературу та українську культуру в цілому, а також був наполегливим етнографом та збирачем українського фольклору».

Якщо прочитати про Ігоря Сікорського в російськомовному розділі, то він «русский и американский авиаконструктор, учёный, изобретатель, философ». В україномовному розділі він «видатний авіаконструктор польсько-українського походження, який працював у Російській імперії та Сполучених Штатах Америки».

Бажання кожного розділу зробити себе ближчим до видатних особистостей – зрозуміло. Але ж воно говорить про те, що за бажанням можна знайти ті джерела, які показують певну точку зору, а не є єдиною об’єктивною. Стаття «Первая российская олимпиада» про Олімпіаду, що пройшла в Києві в 1913 році, яку я створив 1 березня 2014 року, в українському розділі називається «Спортивна олімпіада в Києві (1913)». І так далі. Але це я спеціально взяв такі приклади. Більшість визначень можуть бути схожими.

– Хто такі автори Вікіпедії? Чи спілкуєтеся ви між собою? Чи є серед них рекордсмени, як ви?

– Автори – це звичайні люди, такі, як ми з вами. Можливо, прочитавши наше інтерв’ю, себе як автори захочуть спробувати і якісь із ваших читачів. Я зі свого боку радий допомогти, якщо у когось виникнуть якісь питання.

Спілкування відбувається на сторінках обговорення учасників, якщо постає питання до когось із редакторів. При питаннях щодо змісту статей це вирішується на сторінці обговорення статті. Є також форуми: «Загальний» форум для обговорення тем, пов’язаних з Вікіпедією, але не придатних для інших розділів форуму, «Новинний» – для обговорення новин Вікіпедії, «Питання» – для питань, присвячених Вікіпедії або під час роботи над її статтями , включаючи запити авторів статей до експертів, «Пропозиції» – для обговорення пропозицій щодо роботи Вікіпедії, не пов’язаних із правилами, «Правила» – обговорення існуючих правил Вікіпедії та пропозицій щодо нових тощо.

Окрім цього є чати, щоправда, я в них не перебуваю. На додаток до цього проходять вікі-зустрічі в різних країнах світу, де можна побачитися віч-на-віч з колегами. Таких зустрічей пройшло вже 260. Наприклад, 144-та зустріч відбулася в Харкові 12 січня 2013 року, 145-та теж у Харкові 27 квітня 2013 року, 147-ма була 25 травня 2013 року в Києві.

– Хто оцінює якість статей Вікіпедії та чи отримують автори гонорар?

– Якість оцінюють ті самі автори. Якщо стаття занадто коротка й не відповідає мінімальним вимогам, її видалять. Потім можна номінувати статті на різні статуси. Якщо стаття консенсусна, задовольняє критеріям значущості для своєї тематики, нейтральна та зважена, не містить значимих умовчань чи оригінальних досліджень, кожен абзац має мінімум одне посилання на джерело, що відповідає правилам оформлення, становить мінімум 2500 і не більше 12 000 знаків (включаючи пробіли), не має орфографічних, пунктуаційних та граматичних помилок, то такій статті може бути надано статус «добротної». Є 20 критеріїв, після яких вона може набути статусу «хорошої», і 13 критеріїв, після яких вона може стати «обраною». Окрім цього, ще є конкурси статей року та інші конкурси.

Усе робиться на добровільній основі, і грошей ніхто не отримує. Є, щоправда, різні конкурси, де можуть бути грошові призи, а іноді хтось бере замовні статті, щоби когось чи щось піарити, і пише їх за гроші, але це буває рідко.

Фото з архіву Олега Юнакова.

– Чи доводилося вам зустрічатися у своїй роботі з відвертими ляпами та курйозами? І чи має Вікі «кошик» для видалених текстів?

– Так, помилки, звичайно, трапляються. Однак одна з принад Вікіпедії – що, на відміну від звичайної друкованої або онлайн-енциклопедії, де після виходу статті матеріал не змінюється до наступної редакції, яка може бути через рік, у Вікіпедії можна виправляти будь-коли. Щодо помилок, то, наприклад, у статті «Главные архитекторы Киева» у преамбулі 14 листопада 2011 року я написав фразу: «Список перечисляет года работы на посту главного архитектора, а также основные достижения архитекторов во время пребывания на данном посту». Усе б нічого, але в слові «пребывания» якимось чином примудрився допустити друкарську помилку, написавши букву «о» після літери «р». Так, мені особисто було потім дуже соромно. Але через роки стало викликати лише усмішку. Сама помилка у статті прожила менше п’яти годин і була виправлена колегою з лаконічним коментарем: «Сподіваюся, була друкарська помилка?»

«Кошик» також є – усі статті, які не відповідають вимогам, видаляються. У поодиноких випадках їх можна повернути.

– Розкажіть, як ви знаходите теми для своїх статей у Вікі. Про що були ваші останні статті?

– Теми – зазвичай чи сфера інтересів (наприклад, архітектура, Київ, Голокост, українська історія тощо), чи тимчасові сплески інтересу, чи якісь теми, викликані новинними подіями.

– Чи були серед тисяч ваших публікацій матеріали, так чи інакше пов’язані з Кіровоградщиною та Кропивницьким – Кіровоградом – Єлисаветградом?

– За більш як 10 років були статті, пов’язані з містом, але вже точно не пам’ятаю, які саме. З недавніх я створив статті про Кіровоградський обласний академічний театр ляльок, Спасо-Преображенський собор та дуже гарний Будинок Барського, в якому нині розташований Кропивницький обласний крає­знавчий музей.

Закінчення у наступному номері.