«Валю, низько тобі кланяємося»

11:30
894
views
Фото Наталії Вельгун.

Бог дав Валентині Макаренко співочий талант, і вона повною мірою ним скористалася. А в перші дні великої війни приєдналася до волонтерів, які допомагають війську. Після загибелі на війні батька сама стала до лав ЗСУ. На службі зустріла кохання. У середині січня пара мала укласти шлюб. За тиждень до того 23-річна Валентина загинула. Про те, якою була Валентина Макаренко, згадували її рідні, друзі, знайомі, зібравшись нещодавно в кропивницькій кнайпі «Бамбетель».

Виявляється, коріння Валентини – у Великій Висці теперішнього Новоукраїнського району.

– Валюшка – це паросток родів Кожухарів і Макаренків, – розповіла жителька Великої Виски Тетяна Бердник. – Валюшкин дід був знаним художником у Великій Висці, дружив з письменником Леонідом Тендюком, який закінчив нашу школу. І Валя – талановита. Пам’ятаю, як вона заспівала на весіллі, коли одружувався наш Вітя (Віктор Бердник – учасник російсько-української війни, зазнав тяжкого поранення 2014 року, помер 2023-го). Валюшка ще й у школу не ходила. Ми на неї казали «наш живчик».

Валина мати Ольга, та й решта рідні, пам’ятають багато історій про те, що Валя була непосидючою, «з шилом в одному місці», дівчинкою. Наприклад, дорослі повсідалися за столом святкувати Новий рік, перед тим погодувавши і вклавши малих дітей. Аж раптом появляється Валюшка. Сама одягла сукню і колготки. Було їй півтора року.

Проживаючи з батьками у тодішньому Кіровограді, Валентина навчалася в гімназії № 9. Займалася співом у шкільному гуртку, була солісткою дитячого ансамблю «Глорія», який перемагав у міських, обласних та міжнародних конкурсах. За словами Оксани Тішкус, вчительки музики (вона теж прийшла на поминання в «Бамбетель»), життя гімназії було переповнене Валиною присутністю, її голосом, її талантом. Валентина була скрізь – де який захід, де який концерт… Бувало, уже складено концертну програму, а у Валі появляється ідея, як її доповнити, зробити кращою. Співала Валя й іноземними мовами. І ніколи не казала, ще їй не під силу якийсь твір.

– Валя подарувала нам чудові миті, – вчительці гірко від втрати талановитої учениці.

Кропивничанка Катерина Гриценко, яка разом з Валентиною співала в «Глорії», розповіла:

– Валя – лідерка на сто відсотків. Усі найкращі партії віддавалися їй, але ніхто не заздрив, всі тягнулися до неї. Вона взір­цем для нас була. Наповнювалися від неї енергією. Валя вселяла впевненість, що все вдасться. Сильний характер. Коли ми зустрілися дорослими, я побачила, що Валя не змінилася – така ж світла. Пишаюся, що знайома була з нею.

За словами близьких, Валя радувала їх своїм співом на родинних зустрічах. Твори обирала складні. З найулюбленіших – «Чарівна скрипка» («Сіла птаха білокрила…»), цю пісню залюбки виконувала з матір’ю, в два голоси. Вдавалися джазові твори.

Мабуть, з таким талантом Валентина не сумнівалася, яку професійну сферу обрати. Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв. Тоді Валина сім’я вже в столиці мешкала. Згодом дівчина вступила до Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, на факультет музичного мистецтва. Мріяла про професійну сцену, про власну студію звукозапису. Провчилася три роки, аж росіяни пішли на Україну повномасштабним наступом. У перші дні війни батько, Віталій Філіпов, приєднався до територіальної оборони, згодом його відрядили на фронт. Не чекаючи повістки, звернувся у військкомат Валин двоюрідний брат, його теж мобілізували. Валентина одразу ж влилася в лави волонтерів, які допомагають Збройним силам. Збирала пожертви на амуніцію, на дрони, на авто. 6 вересня 2022 року родину спіткало горе – воюючи на Харківщині, загинув батько. Тоді Валя і вирішила вступити до ЗСУ. Продовжуючи допомагати армії, замовила собі в ательє військову форму, купила берці. Навіть мати про це ще не знала – Валентина звикла приймати рішення самостійно.

– 2023 року ми з Валею перегнали три авто військовим на схід. Провели в дорозі разом по кілька днів. Вона була весела, позитивна, але зі смутком всередині. Від війни, від втрати тата. В останніх спільних поїздках я чув від Валі, що хоче служити в ЗСУ, – пригадав Богдан Мольчиць, з яким Валентина навчалася в одній групі вишу.

За словами кропивничанки Наталії Вельгун, її племінниця Валентина Макаренко, надумавши піти на військову службу, зіткнулася з такою проблемою. Треба було прилаштувати песика, помісь німецької вівчарки і хаскі, якого взяла у волонтерів, ті підібрали його у визволеній від окупантів Бучі. Сердобольна Валентина дуже полюбила собаку, назвала Каратом, водила на навчання до кінологів, пробачала псування домашніх речей. Віддати абикому не могла. Забрала собаку тітка Наталія, Карат і тепер в неї, красень, величиною майже як теля.

Восени 2023 року почалася військова служба Валентини Макаренко. У виші перевелася на заочну форму навчання. Зимову сесію складала, перебуваючи на полігоні. Залишалася красивою, енергійною, усе співала, жартувала. Нетерпляча, запитувала в командирів: коли вже на нуль? Легко сходилася з людьми, була в центрі уваги.

Про те, що Валентина – у війську, багато знайомих дізналося з її допису у соцмережі. Кропивничанка Тетяна Плачинда, чия дитина разом з Валею навчалася в дитсадку, – теж. На поминанні Тетяна розповіла, що давно стежила в соцмережах за Валею, яка з дитсадка проявляла артистизм і енергійність. Пані Тетяна раділа її успіхам. І не здивувалася тому, що Валя в лиху для країни годину стала на її захист.

– Валю, низько тобі кланяємося, – сказала.

Валентина Макаренко служила кулеметницею у танковій частині. Там і зустріла кохання. Сергій запропонував одружитися. Домовилися, що 16 січня зареєструють шлюб у Чугуєві (служили на Харківщині). 9 січня в машину, в якій Валентина і Сергій їхали у складі групи, влучив снаряд. Хлопців викинуло з авто, Валентина загинула. Поховали її в Києві, на Лісовому кладовищі, поряд з батьковою могилою. Під час прощання пролунала пісня у виконанні Валентини Макаренко. Почули її чудовий голос і ті, хто прийшов на поминання у «Бамбетель».