Перший пішов

З 26 жовтня минулого року суддя Кропивницького апеляційного суду Володимир Гончар має статус підозрюваного в спробі отримання неправомірної вигоди, з листопада не одягає мантії – Вища рада правосуддя відсторонила від роботи. Тим часом інший фігурант цієї справи, В’ячеслав Даньшин, пішов на угоду з обвинуваченням і відбувся не легким, але все ж всього-навсього переляком.

Ця історія почалася з того, що 21 лютого 2022 року пізнього вечора у селі Піщаний Брід Новоукраїнського району мотоцикліст, першокурсник вишу, збив на смерть велосипедистку. Як з’ясувалося у ході слідства, він і їхав надто швидко, і водійського посвідчення не мав, і мотоцикл був несправний (не діяло гальмо).

Згодом справа потрапила в Добровеличківський районний суд. Студент каявся, пропонував родичеві загиблої компенсацію, але той був невблаганним, вважаючи, що нехай винуватець спокутує вину в неволі. 21 березня 2023 року винуватцеві оголосили вирок: три роки ув’язнення. Родич загиблої просив чотири. Студент же, вважаючи й цю кару надто суворою, поскаржився в Кропивницький апеляційний суд. Переглядати справу випало колегії на чолі з Володимиром Гончаром.

І тут у цій історії появився такий собі В’ячеслав Даньшин – колишній працівник органів внутрішніх справ, приятель судді Гончара. У травні 2023 року Даньшин начебто заходився клопотати перед Гончаром за молодого чоловіка, з вини якого у Піщаному Броді загинула велосипедистка і якому дуже не хотілося у в’язницю. Гончар нібито попросив три тисячі доларів за призначення студентові умовного, не пов’язаного з позбавленням волі, покарання. Також Гончар начебто поставив умову: родич загиблої не скаржитиметься на такий присуд. Даньшин нібито повідомив про це свого довірителя, але зажадав вищої винагороди, збільшивши її на 350 доларів (хотів узяти їх собі, за турботи). Але винуватець ДТП і родич загиблої так і не досягли примирення, і 31 травня Даньшин начебто доповів про це Гончару. Той же нібито так загорівся додатковим «заробітком», що навіть за таких непевних обставин погодився за гроші пом’якшити вирок – замінити три роки позбавлення волі на півтора. 15 червня Гончар начебто висловив Даньшину нову пропозицію: за десять тисяч доларів забезпечить студентові умовне покарання, яку б позицію не займав родич загиблої. Нібито домовилися, що гроші лежатимуть у Даньшина, поки судова колегія не ухвалить потрібне рішення. 1 серпня Даньшин отримав гроші від свого довірителя. 28 вересня судова колегія під головуванням Гончара залишила вирок Добровеличківського райсуду без зміни. Даньшин повернув гроші. 26 жовтня йому й Гончару вручили повідомлення про підозру. Виявляється, їхні розмови прослуховувалися правоохоронцями. У приміщенні Кропивницького апеляційного суду відбулися обшуки.

Ось так – але без наших «нібито» й «начебто» – описано цю історію у недавньому, за 7 березня 2024 року, вироку Вищого антикорупційного суду. В основі документа – угода, яку уклав В’ячеслав Даньшин зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Даньшин визнав себе посередником у хабарницькій оборудці і пообіцяв давати свідчення у розгляді справи стосовно Гончара. Також зобов’язався пожертвувати 50 тисяч гривень на потреби Збройних сил. Вищий антикорупційний суд визнав Даньшина винним і призначив символічне покарання: до вязниці (на п’ять років) потрапить лише за умови, якщо утне щось кримінальне протягом найближчих трьох.

Що ж до Гончара, він вважається невин­ним – слідство стосовно нього триває і невідомо коли завершиться. Його позиція невідома широкій громадськості. Якщо Гончар не погоджується з підозрою, Даньшин підклав йому велику свиню, пішовши на угоду з обвинуваченням. Адже все, про що йдеться у вироку Вищого антикорупційного суду, вважається доведеним.

І наостанок. 27 лютого нинішнього року відсторонений, але ще чинний суддя Кропивницького апеляційного суду Володимир Гончар подав декларацію. Задекларував 2 мільйони 616 тисяч 640 гривень зарплати і 187 тисяч 117 гривень пенсії, отриманих торік.

Віктор Іваненко, «УЦ».