В житті іноді виникають ситуації, які сприймаються як анекдотичні. Але те, про що ми вам розповімо, як кажуть, було би смішно, якби не було так сумно.
Отже, ситуація така. У кардіологічному центрі Кропивницького знедавна виконують малоінвазивні операції на серці, під час яких не потрібно, вибачте, розпилювати грудну клітку майже навпіл, достатньо маленького розрізу між ребрами. Далі слово кардіохірургу Павлу Кіструзі.
– Павле Васильовичу, давайте не називатимемо ані призвищ, ані закладу, де відбувся цей випадок, але сподіваємось, що той, про кого йде мова, впізнає себе. Якщо, звісно, прочитає цю публікацію.
– Згода. Ви ж знаєте, що ми виконуємо малоінвазивні операції на серці. Лише на цьому тижні таких було дві. А наш перший пацієнт вже пройшов реабілітацію, жвавий і активний, почуває себе чудово. Так, у нього стоїть штучний клапан, він приймає ліки за призначенням. Сказати, що зовсім немає ніяких обмежень, не можна, але людина дуже швидко відновилась. Він – військовий, тож йому потрібно було пройти комісію. Він надав членам комісії усі необхідні папери й виписки. Його попросили зняти сорочку, аби подивитись на шов.
І почалось! Вони замість розрізаної навпіл грудної клітини побачили не характерний для кардіологічної операції розріз справа у проміжку між ребрами… Далі чоловікові почали «роз’яснювати», що ніякої операції йому не виконували, бо через такий розріз це НЕМОЖЛИВО, що його, вибачте, «розвели», просто зробивши розріз на шкірі. Далі людину послали зробити рентген: мовляв, зараз сам переконаєшся.
Слава богу, що клапан, який ми встановили, рентгенконтрастний! Тільки побачивши клапан на знімку, вони переконались, що їх ніхто не дурить. Але це ще не все. Далі було продовження: а чому тобі поставили механічний клапан, а не біологічний? Мабуть, для того, щоб ти мав змогу користатись пільгами? Щоб бути непридатним для служби?
Пацієнту 56 років, а біологічні клапани за всіма світовими протоколами – європейськими, американськими, а тепер і нашими – рекомендується ставити людям 60+ років. Тим, хто молодший, ставлять механічні клапани. У чому різниця? Людина з механічним клапаном пожиттєво має приймати препарати, розріджуючі кров, а з біологічним – тобто літні люди – приймають ці ліки впродовж перших трьох місяців реабілітації, і все, назавжди про них забувають. Більше того, пацієнт поступив до нас з інфекційним ендокардитом, а це зовсім унеможливлює встановлення біологічного клапана, бо він під впливом інфекції може розрушитись. Отже, все було зроблено за протоколом, у відповідності з міжнародними стандартами.
Ця ситуація нас, скажімо так, підштовхнула до необхідності ще раз нагадати про себе. Адже колеги, які наговорили нашому пацієнту, вибачте, дурниць, зовсім не в темі. Можна ж було зателефонувати до нас у лікарню або хоча би подивитись в інтернеті: там сотні роликів, маса інформації про такі оперативні втручання! Навіть наш пацієнт більше в темі, ніж ті наші колеги з ВЛК, бо пройшов через це, ми йому все пояснювали.
– Тож давайте спеціально ще раз поговоримо, коли можливі такі малоінвазивні операції на серці.
– Наука розвивається, прогрес іде, тому треба навчатись. Нові технології розробляють для того, щоб полегшити людині життя. Є центри як у всьому світі, так і в Україні, які роблять малоінвазивні втручання в 95% захворювань серця. Але їх одиниці. Якщо говорити про нас, то ми розвиваємось поступово, і наш кардіоцентр вже закупив обладнання під усі види втручань. Наразі 100% доступні для жителів Кіровоградщини, а також інших регіонів, які вирішать лікуватись у нас, операції на аортальному клапані – його заміна, пластика, деякі маніпуляції на висхідній аорті. Це все можливо з мінідоступів: розріз 5 см у проміжку між ребрами дозволяє робити це. Такі операції зменшують больові відчуття, скоріше проходить реабілітація, у першу ж добу в реанімації він сам встає з ліжка. Пацієнт має не боятись кардіохірургії й бути впевненим у швидкому одужанні і відновленні.
І ще одна нагальна проблема, про яку ми вирішили поговорити, завітавши до кардіоцентру, – це ліквідація МСЕКів і реформа системи надання або подовження людям інвалідності. На наші питання відповіла керівниця кардіоцентру Ганна Сухомлин.
– Ганно Миколаївно, ідуть розмови про те, що замість МСЕКів питаннями інвалідності займатимуться кластерні й надкластерні лікарні. Тобто це ви будете займатись інвалідностями кардіологічного напрямку?
– Наша лікарня надкластерна, тобто у нас надають медичну допомогу найвищого рівня. Щодо питань інвалідності, то, скоріш за все, так, саме ми. Але в цьому ж положенні сказано, що це мають бути багатопрофільні лікарні на кшталт нашої обласної лікарні.
– Багатьох хвилює те, що медичні чиновники кажуть про електронне керування цим процесом. Як ви вважаєте, чи можна призначити інвалідність лише на підставі електронних документів, не бачивши людину?
– Це дуже складно. Як показує досвід, то зараз, якщо людина потрапляє до нас на лікарняну комісію для вирішення експертних питань, яка є проміжною між МСЕКом і лікарем, який готував документи на призначення інвалідності, то, по-перше, комісія складається мінімум з трьох лікарів, по-друге, не тільки розглядають документи, але й спілкуються з хворим, по-третє, якщо виникають якісь питання чи сумніви щодо документів, ми можемо направити людину на додаткові або повторні обстеження. І тільки потім можемо прийняти якесь рішення.
Але винести кваліфіковане експертне рішення лише на підставі паперів неможливо, хіба що в людини відсутня кінцівка або вона хворіє на невиліковну хворобу. Тобто є певні моменти, які не визивають сумнівів. Але кардіологічна патологія, наприклад, третій функціональний клас стенокардії – інша справа. Людині зробили коронарографію, стентували, пролікували, і вона почуває себе зовсім по-іншому, її кількісні показники покращилися, і вона може повернутися до своєї роботи. Але! Одна справа, якщо це бухгалтер, наприклад, або з паперами в офісі працює, і зовсім інша, якщо це водій або представник іншої важкої професії. Ми не зможемо приймати рішення лише на основі паперів, які нам надійшли в електронному вигляді, адже ми і тільки ми будемо нести відповідальність за життя і здоров’я цієї людини.
Думаю, за необхідності людей направлятимуть до профільних лікарень, які обстежать і зроблять фахові висновки. Але поки що нічого конкретного нам не кажуть.
– Але ж це додаткове навантаження на лікарів, додаткові ліжкомісця, додаткове фінансування…
– Серед усіх захворювань серцево-судинні на першому місці, і важко уявити, якщо всі хворі підуть до нас, бо ідуть розмови, що саме практикуючі лікарі мають займатись проблемами інвалідізації. Тобто питань зараз дуже багато. Національна служба здоров’я не планує підвищувати тарифи, аби оплачувати додаткове навантаження лікарів, і ми це розуміємо, бо йде війна і додаткового фінансування немає. Тобто ми маємо виходити поки що з існуючих реалій.
– Робимо висновок: менш ніж за півтора місяці має відбутися реформування, а хто, що та як має робити, і досі невідомо.– Систему беззаперечно потрібно змінювати, але і практикуючих лікарів треба підготувати, щоб не наламати дрів. Провести семінари, навчання, зуми, де б розглядались тонкощі прийняття експертних рішень. Будемо сподіватись на краще.
В Україні впроваджується автоматичне надання статусу учасника бойових дій, — Наталія...