Одразу зазначу: ця людина мені не родич і навіть не знайомий. Але залишатись байдужим я не можу. Тим більше тому, що Сергій Малес інвалід, живе сам, його син на фронті, а дочка навчається у Києві. Він обезножив через недбалість лікарів, які видаляли дві міжхребетні грижі та пошкодили відповідні нерви.
Минулого літа (!!!) у дворі його помешкання прорвало водопровідну трубу. Сусіди подзвонили у водоканал. За його словами, коли приїхала «аварійка», працівники, не питаючи його і нічого не пояснюючи, розкопали ґрунт, обрізали трубу, забили чопа і поїхали. Проконтролювати їх роботу, оскільки через хворі ноги з хати не виходить, Сергій не міг. І таким чином залишився без води. Ні умитись, ні опалення запустити, ні їжу приготувати. Кілька тижнів тому, коли я навідував Сергія, температура в його хаті була 7 градусів. При цьому пожартував: «Якщо підніметься до дванадцяти, для мене це вже буде спека».
Увесь цей час він виживає за рахунок того що приносять друзі та раз на тиждень привозить старенька мама, яка мешкає на Лелеківці.
Коли Сергій зв’язався по телефону з відповідною службою міського водоканалу, йому відповіли, що можливо за п’ять тисяч гривень приїдуть та під’єднають. А можливо і більше. З мізерною пенсією він не в змозі оплатити таку послугу.
Можливо директор КВГК Валентина Миколаївна Давидчук зглянеться і зробить знижку. Хоча б тому, що минулого літа «аварійники» замість ремонту труби зробили «послугу» нашвидкуруч. А ще є надія, що інвалідові допоможуть місцеві депутати.
Адреса Сергія Малеса: Верхня Биківська, 23, квартира 1.
Рейкова стеля або Грильято: що вибрати для сучасного інтер’єру?