Що придумав Дональд Трамп?

Президент США вирішив різко переглянути торговельні відносини з усім іншим світом і оприлюднив свій прейскурант торгових мит для кожної країни окремо. Планету різко залихоманило, і тільки економісти залишилися спокійними, але виразно покрутили пальцем біля скроні.

Що ж цього разу придумав неспокійний Дональд Фредович? За коментарями ми звернулися до кандидата економічних наук Романа Яковенка.

– Декларованою, зовнішньою причиною дій президента США по введенню диференційованих торгових мит є намагання вирівняти експортно-імпортний баланс на користь зростання експорту і скорочення імпорту. А беручи до уваги логіку поведінки Трампа як людини, можна сказати, що справжні, глибинні причини рішення стосовно підвищення мит полягають у виключному бажанні продемонструвати свою могутність, рішучість та залежність від нього усього світу, а також сподобатись своїм виборцям, більшість з яких мають доволі обмежений рівень економічних знань.

Чому це не спрацює: для США такої проблеми взагалі немає, тому що Штати, як правило, імпортують сировину, з якої самі створють кінцеву продукцію, та імпортують готові високотехнологічні товари. Відтак, якщо країни, проти яких вводять санкції, діятимуть симетрично або з підвищеною потужністю (введуть вищі мита) – це позбавить США дешевої сировини, що скоротить обсяг американського внутрішнього виробництва та експорту.

Проблема Трампа, як і будь-якого лідера авторитарного типу, полягає у тому, що він упевнений в тому, що його дії є правильними і не викличуть жодної реакції у відповідь. Натомість ми можемо спостерігати діаметрально протилежний результат – зокрема запровадження підвищеного мита з боку Китаю.

– Яка була ситуація з митами до 5 квітня?

– До 5 квітня існувала глобальна система поділу праці на основі вільної торгівлі, що давало можливість усьому світові купувати товари, вироблені за найменших витрат виробництва. Глобальна економічна система поступово почала оговтуватись від наслідків корона-кризи і відновлювати параметри адекватної економічної взаємодії на взаємовигідних засадах, що отримувало вираз у збільшенні обсягів, темпів приросту та урізноманітненні структури міжнародної торгівлі. А впровадження додаткових обмежуючих заходів (а мито є обмежуючим інструментом), причому з боку одного з визначальних гравців, сприяє не лише погіршенню глобального економічного світоустрою, а й взагалі може призвести до його руйнування.

– Трамп стверджує, що до скарбниці Штатів просто потечуть величезні гроші, а сотні економічних гігантів кинуться розміщувати свої виробництва в США.

– Маячня. Сучасна економічна могутність США базується в першу чергу на доступі до східних ринків праці, які характеризуються низькою ціною робочої сили. В структурі витрат виробництва, а отже і майбутньої ціни західних товарів (на відміну від українських) визначальну частку посідає оплата праці. Отже, у разі перенесення виробниц­тва на територію США оплачувати треба буде роботу не закордонних громадян, а своїх співвітчизників, які не будуть працювати за плошку рису. Відтак, треба або переносити виробництво разом з іноземним персоналом (у чому взагалі немає сенсу), або платити американцям «в`єтнамську» зарплату.

Ситуація додатково ускладнюється тим, що в США на сьогодні доволі низький рівень безробіття і відсутня необхідна кількість робочої сили, зокрема висококваліфікованої.

– Дехто вже поспішив заявити, що Дональд Трамп оголосив торгову війну всьому світу. До чого може призвести ця війна – до чергової світової кризи, спаду або зростання американської економіки?

– Мало хто згадує про те, що однією з причин «великої депресії» була саме «тарифна війна», унаслідок якої суттєво скоротився доступ до закордонних ринків дешевої сировини, що призвело до скорочення обсягу економічних відносин та замкненості національних економічних систем. Як наслідок – зросли витрати виробництва всередині країн, що призвело до суттєвого підвищення цін і неможливості купувати ті товари, які були доступними для більшості споживачів.

У кращому разі торгова війна Трампа призведе просто до сповільнення темпів світового виробництва (нова «велика депресія», але яка зачепить набагато більше коло країн), а у гіршому – до гальмування темпів науково-технічного прогресу на рівні планети.

– Чи підтвердиться вічне правило, що в кінцевому підсумку за все платить споживач?

– Безумовно, громадяни США відчують це дуже швидко, і стосуватиметься це в першу чергу звичайних споживчих товарів і пального. Але вже сьогодні нова адміністрація проводить «роз’яснювальну роботу» з керівництвом багатьох американських компаній, переконуючи їх у тому, що ціни на свою продукцію підвищувати не можна. Якщо такі дії набудуть характеру офіційної державної політики – це означатиме, що Америка від максимально лібералізованої економічної моделі перейде до принципів адміністративного, «ручного» керування економікою, яка ще жодну державу світу не зробила заможною.

– Як торкнеться України введення мит Трампом і чи потрібно нам робити якісь кроки у відповідь? Чи краще мовчати в ганчірочку?

– Введення зовнішньоторговельних обмежень Україною є вимушеним кроком, оскільки вона не належить до числа світових економічних лідерів, і підвищення тарифів на окремі групи товарів – це захист внутрішнього товаровиробника від зовнішньої конкуренції.

Можна лише сподіватися на те, що для України наслідки таких дій з боку США будуть мінімальними, але вони можуть бути суттєвими для наших партнерів, що продовжуватимуть надавати військову та фінансову допомогу. Це полягає, зокрема, у тому, що багато країн не мають повного циклу виробництва зброї та інших засобів оборони в межах своєї території і діють в межах окремих оборонних угод і контрактів, що поєднують різні країни, у тому числі й США.

Якщо ж буде остаточно обрано курс на самоізоляцію та обмеження економічної співпраці – це призведе до скорочення виробництва засобів захисту в межах цивілізованого світу, в той час як «вісь зла» (Іран, росія, КНДР) продовжуватиме працювати у звичайному режимі, нарощуючи обсяги виробництва зброї. А це вже зовсім інший порядок глобальної небезпеки.