Америка: погляд зсередини

Розбиратися в хитросплетіннях американської політики нелегко навіть професіоналам, але оскільки життя та доля України зараз безпосередньо залежать від допомоги США у війні нашої країни з російським агресором, то доводиться, як то кажуть, вникати.

Одним із найважливіших факторів формування стратегії й тактики політичного курсу провідних партій США є відображення настроїв американського суспільства. На відміну від української політики, у Штатах чітко визначено, що первинне – курка чи яйце. Тому ми спробували з’ясувати настрої рядових американців у них самих і звернулися до Віктора Токарєва, добре відомого у нашому місті керівника першого кіровоградського приватного телеканалу TTV й одного з лідерів місцевої рок-тусовки, та Дмитра Сагальчика – волонтера, постійного партнера наших бейсбольних команд.

Дмитро Сагальчик, менеджер, Нью-Йорк:

– Розбиратись з проблемою затримки американської допомоги Україні з кожним днем стає дедалі складнішим. Залежно від джерела, яке ви читаєте, розмов, у яких ви берете участь, і людей навколо вас, дуже легко побачити різні погляди на те, як американці ставляться до підтримки України. Замість того, щоб перераховувати всі можливі варіанти, я опишу деякі цікаві події, які нещодавно відбулися.

Міністр оборони, лідери більшості республіканських і демократичних партій, сенатори-республіканці й демократи, а також численні мери висловили свою постійну підтримку Україні. Редакція газети NY Post звернулася до Конгресу з проханням терміново затвердити пакет подальшої допомоги українцям.

Тим не менш, є також ряд членів Конгресу та Сенату, які сумніваються у розмірі, розподілі та вартості пакетів допомоги. Вони стверджують, що ці гроші можуть бути використані для вирішення проблем у самих США, таких, як прикордонна криза. Хоча схоже, що й ці обранці визнають важливість допомоги Україні та збереження балансу в глобальній політиці.

Національне опитування показує, що сьогодні широка громадськість розділена на половини: одна хоче якнайшвидшого завершення війни, а друга готова підтримати продовження конфлікту.

Зокрема, є питання щодо пакету допомоги в 60 мільярдів доларів, який ще має бути затверджений Конгресом. В одному законопроєкті є 4 основні напрямки фінансування. Податкова служба, прикордонний контроль, допомога Ізраїлю та фінансування допомоги Україні. Єдиний наріжний камінь, щодо якого не можуть дійти згоди як республіканська, так і демократична сторони, – це прикордонний конт­роль. Допомога Україні не ставиться під сумнів!

За кілька місяців офіс президента сподівається опублікувати свій власний 10-річний план зобов’язань, якщо припустити, що Конгрес схвалить прохання президента Байдена на додаткове фінансування в розмірі 61 мільярда доларів США.

Існує ціла низка неприбуткових та волонтерських організацій, які невтомно переконують законодавців у нагальній потребі допомоги Україні, а також займаються збором коштів. Наприклад, Liberty Ukraine зібрала понад 90 мільйонів доларів США. Джейсон Бірчард, власник NYC Institution Veselka, на сьогоднішній день пожертвував 500 тисяч доларів різним організаціям, які допомагають у гуманітарних заходах в Україні. За останні 3 тижні 2024 року я натрапив на низку благодійних заходів у Нью-Йорку та прилеглих штатах, які мали на меті зібрати гроші для українського народу. На наступний місяць заплановано ще більше подій.

Віктор Токарєв, бізнесмен, Маямі:

– Відповідаючи на ваші запитання, опишу особисті спостереження настрою американців у Флориді, найбільш республіканському штаті.

Почну з того, що тут, на узбережжі, проживають в основному латино-африканці плюс переселенці з усього світу та трохи американців з ранніх імміграційних потоків. Асиміляція відбувається досить швидко, усі тягнуть своїх, тому сформовані величезні діаспори з різних країн за національною ознакою зазвичай абсолютно аполітичні і живуть у пошуках хліба насущного.

Але рік виборів президента – це особливий час, час ток-шоу та пізнання вивороту політиків усіх мастей. Нас цим не здивуєш, Україна в режимі реаліті-політшоу живе впродовж усієї історії, ми знаємо, хто як одягається, на якій машині їздить, кому дає відкати і з ким спить, а ось американці цим цікавляться лише у світлі майбутніх виборів, розглядаючи кандидатів з усіх боків. То Байден упав, то привітався зі стіною, то Трамп програв у суді 80 млн за сексуальні домогання, то вирішив, що він – Бетмен, який зупинить війну в Україні за 24 години. І ось тут виборець починає замислюватися: а що майбутній гарант зробить саме для нього, для блага його сім’ї, його земляцтва, у кого більше реальних обіцянок, а не пустозвону?

Усі розсудливі американці розуміють, що Трамп – це скривджений популіст, одержимий жагою влади з метою помсти. На превеликий жаль, більшість республіканців не підтримала на праймеріз розумну, інтелігентну Ніккі Хейлі, яка підтримує допомогу Україні.

Але багато хто вважає, що Трамп до фінішу не дійде, його знімуть з дистанції. Вже кілька штатів зняли його з виборів, але це були цивільні суди, а коли підуть кримінальні про спробу захоплення влади – це буде інша справа. Американці свято вірять у верховенство права, чесність та неупередженість судів, і це кардинально змінить настрої виборців. Якоюсь мірою для найдосвідченішого політика сучасності Байдена навіть вигідний недалекий нарцис Трамп зі своїми завищеними амбіціями.

Але, хоч би як склалися вибори, абсолютна більшість усіх верств населення висловлюються за допомогу Україні.

Тішить і те, що росіяни в Америці сильно присіли і немає вже того «раша, вперед», «Крим наш» і т.д. Зараз вони нижче трави та тихіше за воду, їх ніби й не помітно, усі раптом стали білорусами, прибалтами, казахами й навіть молдаванами, звичайно, це не стосується тих, хто щиро співчуває Україні.

Усе тутешнє суспільство розуміє, що без військової підтримки Україні важко вистояти у війні з агресивним сусідом, але разом з тим є розуміння того, що Європа нерішуча і її потрібно підштовхувати до більш вагомих пакетів військової допомоги, адже театр військових дій знаходиться поблизу кордонів НАТО, на європейському континенті, а отже, зусилля щодо допомоги Україні мають бути адекватними загрозам північного сусіда.

Ну й наприкінці – трохи позитивного. Навіть якщо, не дай бог, припиниться безоплатна допомога Україні (60 млрд дол.), то ніхто не скасовував прийнятої Конгресом США ще минулого року програми ленд-лізу, яка забезпечить ЗСУ всім необхідним для видворення окупантів з нашої святої землі та призведе надалі до падіння неофашистського авторитарного режиму в Кремлі.