Містичний світ Середньовіччя

13:51
267
views

8 січня у Кропивницькому, в обласній науковій бібліотеці імені Чижевського, відкрилася виставка чудернацьких ляльок, які нагадують дивних містичних створінь, що немов зійшли зі сторінок середньовічних казок. Ще цікавішим є той факт, що ці роботи створює не звичайна лялькарка, для якої ця справа є професією, а кандидатка фізико-математичних наук і викладачка фізики Київського політехнічного інституту. Про роботи Марини Чурсанової, їхній символізм і містицизм кореспонденту «УЦ» розповіла завідувачка відділом мистецтв Світлана Ушакова та сама майстриня.

– Марина народилася в нашому місті й зараз працює в Києві. Вперше я побачила її роботи у художньому музеї, де була невеличка виставка. Я помітила у її витворах дуже витончені та вишукані роботи з природних матеріалів, її характер як художника та прагнення до фантазій і химер, до незвичних і таємничих речей. Ці образи наче зійшли зі старовинних середньовічних карт! Поспілкувавшись потім із Мариною, я зрозуміла, що наш реальний світ для неї є неповним без цих казкових і фантастичних створінь, тому таким чином вона його для себе доповнює. Найголовніша моя думка, що всі свої роботи Марина робить в першу чергу для себе, тому вони й виходять такими особливими, що не залишають байдужим нікого. Хтось жахається цих створінь, а комусь вони навпаки дуже подобаються, але я вважаю, що все це залежить від внутрішнього світу самої людини: кожен бачить те, що є всередині нього самого. Діти, наприклад, дивляться на ці роботи із великою зацікавленістю, їм подобається, і вони зовсім не жахаються. А деякі дорослі реагують зовсім інакше, кажуть: «Що це?! Як жахливо! Я не можу на таке дивитися!» Але в будь-якому випадку, якою б не була реакція глядачів, твори Марини нікого не лишають байдужим, а це – найважливіше в мистецтві, адже воно покликане вражати, – зазначає Світлана Ушакова.

Для створення своїх ляльок Марина використовує пап’є-маше та різноманітні природні матеріали: шкіру, пір’я, камінці, мінерали і все, що допоможе їй в деталях відтворити містичний і казковий світ Середньовіччя.

– Марино, розкажіть, чому ви обрали саме такі образи для своїх робіт?

– Можна сказати, що це образи, в яких поєднуються риси тварин і риси людини, і таким чином створюється певна особистість, тому кожна моя лялька, звісно, має обличчя. Це відомі міфічні істоти  – такі, як левіафани, василіски, химери, містичні тварини із середньовічного бестіарію та давніх міфів. Як ми знаємо, фантазія в людини працювала завжди, тому це мене дуже надихає створювати нові образи.

– Вас із дитинства приваблював цей таємничий середньовічний світ?

– Так, я цікавилась цим із дитинства, але ляльки почала робити в більш дорослому віці – вже навчаючись в університеті.

– Як поєднуються ваша фізико-математична спеціалізація із такою творчою діяльністю?

– Можна сказати, що це два паралельних світи, два паралельних життя.

– Чи вкладаєте ви у свої роботи якийсь символічний підтекст?

– Так, кожна робота має якесь своє значення для мене. Певний символізм є у всіх ляльок, і у кожної – він свій. Наприклад, маленька чорна летюча мишка із квіткою, всередині якої яйце. Ця мишка є провідником у світ сновидінь, а яйце – це символ життя, і в ньому ніби захована душа якоїсь сплячої істоти, а ця летюча миша переносить цю душу у таємничий світ сновидінь. Або ж інші роботи: хімічні колби із ящірками, які їх обвивають. Це символізм із алхімії: уроборус і алхімічна реакція створення філософського каменю. Уроборус – це змій, який обвиває цю колбу по колу й ніби сам кусає свій хвіст. Це символ циклічності всіх процесів, які існують у Всесвіті, того, що в житті все повторюється. А те, що в нього є крила, означає, що йому вдалося ніби піднестися над цією циклічністю й створити щось нове.

– Чому виставка називається саме «Алхімія»?

– Алхімія – це одне із тих стародавніх мистецтв, коли люди ще не знали природу речовин, які навколо них існують, коли вони тільки шукали й зображали те, що їм невідомо, різними фантастичними символами. Алхімія, як ми знаємо, це пошук філософського каменю, пошук способу перетворення металу в золото. З філософської точки зору – це сходження душі до якогось її піднесення. Мене дуже надихає естетика алхімічних гравюр, естетика алхімічного пошуку, алхімія як пошук невідомого, як експерименти й спроба пояснити це «невідоме» за допомогою таємничих символів.

Виставку робіт Марини Чурсанової можна переглянути у залі відділу мистецтв бібліотеки імені Чижевського. Твори підкріплені тематичними книжками: «Книгою вигаданих істот» Борхеса, Середньовічним бестіарієм тощо.