У черзі за вірусом

14:16
595
views

Давно минули ті благословенні часи, коли знахарі ставили хворому універсальний діагноз: «Пороблено» й прописували не менш конкретне лікування: «Будем відробляти» (можливі варіанти – виливати, відшептувати). Зараз лікарі озброєні сучасними засобами діагностики та методиками попередження хвороб, що допомагає в боротьбі з епідеміями, але в Україні, схоже, багато чого залишається на рівні знахарів. Особливо це помітно на тлі розповсюдження коронавірусу…

Велика Китайська стіна

Сюжети з охопленого коронавірусом Китаю один в один нагадують фантастичні бойовики про боротьбу землян з позаземними формами життя, де мікробіологи чи бактеріологи працюють у захисних костюмах, які більше нагадують космічні скафандри. Ця країна знову зводить, без перебільшення, Велику Китайську стіну, але тепер для локалізації епідемії. Тут кожний чиновник і громадяни знають свій маневр і неухильно дотримуються правил безпеки. Підо­зрілих, вірніше потенційних носіїв інфекціїї виявляють на вулицях і в громадських місцях за допомогою сканерів температури та в супроводі військових (теж одягнених, як лікарі) ізолюють у спеціально створених інкубаційних центрах. За часів СРСР подібну операцію доводилося бачити лише у фільмі «Золоте теля», коли сандружинники виловлювали на вулицях людей без протигазів. Різниця в поглядах на епідемію ще дужче відчувається після публікації в минулому номері «УЦ» кількох розповідей наших земляків, які мешкають у Китаї.

Але в Україні інакше – навіть пасажирів літака з Китаю, який приземлився у Борисполі, відпустили по домівках одразу по прильоту, навіть без обстеження. Сподіваємось, що по закінченні інкубаційного періоду коронавірусу їхніх прізвищ не буде серед хворих, але ми наводимо цей випадок як приклад абсолютно дилетантського підходу інфікованої байдужістю української системи охорони здоров’я на порозі можливої епідемії.

Тим часом вірус поширюється світом все далі, і вже зафіксовано один випадок захворювання українця, але в нас не те що стіни проти хвороби немає, а навпаки – навстіж відкриті ворота. У цьому напрямку й у Кропивницькому теж, як кажуть, кінь не качався, хоча ми потроху наближаємось до епідемічного порогу вірусних чи простудних захворювань. В якості попереджувальних заходів у школах оголошують канікули, причому невідомо, якими критеріями керуються очільники освітянської галузі. Скажімо, першими шкільний карантин оголосили ще два тижні тому в Олександрії, через тиждень залишили вдома кропивницьких школярів, за ними – знам’янських, але ефективно це чи ні – покаже час, бо одні вже повернулися за парти, а інші лише входять в режим збереження здоров’я.

На одній з апаратних нарад мер міста Андрій Райкович порадив застосувати попереджувальні заходи, обмежити масові зібрання та навіть обробляти поручні в громадському транспорті дезинфікуючим розчином. На цій же нараді прозвучала думка про доцільність застосовування захисних пов’язок для працівників міської ради, які контактують з відвідувачами.

Школи, як ми вже знаємо, відреагували, правда, Інститут післядипломної підготовки вчителів, де навчаються педагоги з усієї області, у тому числі з карантинних шкіл, продовжує працювати в звичайному режимі. Та й загалом по місту ніяких особливих ознак масового застосування попереджувальних заходів чи засобів не видно. Знову повернемося до розповіді очевидця про ситуацію в Китаї, де після впровадження особливого стану його здивувала поява на вулиці лише однієї (!) людини без маски на обличчі. У нас ситуація діаметрально протилежна – за останні дні ми взагалі не бачили жодної маски на обличчях навіть там, де їх повинні одягати співробітники чи працівники, і не лише під час епідемії! Жодної!

Вірус невігластва

Наша влада таки виявляє ознаки стурбованості, днями в області створено «оперативний штаб щодо недопущення занесення й поширення на території області випадків захворювання, спричинених новим коронавірусом», укомплектовані дві спеціалізовані бригади, затверджені дві госпітальні бази на випадок виявлення вірусу та при ускладненні епідемічної ситуації. В/о директора обласного лабораторного центру МОЗ України Надія Оперчук «наголосила, що центр готовий до боротьби», повідомляє сайт Кіровоградської ОДА.

Все, як завжди, – відпрацювали й звітували, але хочемо звернути увагу, що ключові слова в інформації – це «недопущення занесення й поширення». Ось якраз з цим у нас великі проблеми, щоб не сказати більше. Очевидно, що заходи типу «держать и не пущать» передбачають і якісь дії превентивного характеру, про які й казав мер Кропивницького, причому не лише для коронавірусу, але й для звичайної «респіраторки» чи грипу, які теж завдають неабиякої шкоди здоров’ю людей  та економіці регіону. Ось ми й поцікавилися, а як справи «із заходами щодо недопущення» в місцях, так би мовити, традиційного скупчення людей в обласному центрі?

Почали з маршруток, де як було, так і залишається – брудно та неохайно. На запитання, чи була команда протирати дезинфікуючими засобами поручні крісел, водії заперечно мотають головами, мовляв, нічого про це не чули. В автобусах і тролейбусах КП «Електротранс» зранку понеділка чисто. Кондуктор розповіла, що в депо миють транспорт після зміни, а двічі на день поручні обробляють дезинфікуючим розчином. Але! Жодної маски чи прозорих перчаток у кондукторів чи водіїв ми не побачили, не кажучи вже про пасажирів, і це по-справжньому страшно. Люди в салонах – як дорослі, так і діти – кашляють, чхають і, вибачте, сякаються прямо в долоні, і то не завжди! Навіть носовичок у руках пасажирів – рідкість, а спроба поговорити про захисну марлеву пов’язку викликала такий шквал негативних емоцій, що ми присоромлено вийшли на зупинці, і якраз вчасно.

Пора відвідати Центральний ринок, місце чи не найактивнішого кругообігу людей, товарів і вірусів. Вже на вході ми були приємно здивовані розклеєними оголошеннями про необхідність дотримання санітарних правил для недопущення епідемії респіраторних захворювань, але всі продавці працюють без марлевих пов’язок. Заступник завідувача Центральним ринком Олександр Перцевий сказав, що адміністрація завжди звертає увагу на профілактику сезонних захворювань, особливо коли працювала санлікарем Бела Токарєва, яка відзначалася надзвичайною принциповістю. Щодо пов’язок, то днями будуть проведені збори, де буде поставлене це питання. Хоч щось…

Майже задоволені результатом, ми заходимо в супермаркет АТБ, що поряд з ринком. У торговельному залі й біля кас повно відвідувачів, але жодного касира в масці! Продавці-консультанти й охорона теж працюють без захисних засобів, але «бдительность» на рівні. Нас просто не пропустили в адміністративний відділ, викликали керівницю, яка посоромилася представитися й відмовилася надавати будь-яку інформацію на предмет профілактики грипу та ГРВІ, мовляв, інформація закрита.

В іншому супермаркеті, «Копілці», шкала поінформованості продавців щодо марлевих пов’язок коливалася від «Комаровський сказав, що вони шкідливі» до «А для чого вони взагалі?», але доповіли, що підлогу протирають хлорованим розчином. Проте розкладка товару проводиться без рукавичок і, як ви вже зрозуміли, без масок. Касири, які безпосередньо контактують з покупцями, теж без масок. Без масок, але з провітрюванням і протиранням підлоги дезінфікуючими засобами працюють в магазинах «Наша Ряба».

А от в магазині «Ятрань» на Шкільному продавчиня Світлана Тараненко розповіла (без маски), що профілактичні заходи здійснюються регулярно, проводиться дезинфекція торговельних площ, а працівникам навіть видали в якості попереджувального засобу таблетки «Анаферону».

Що казати про звичайних продавців, «зомбованих» інформацією навіть не про ефективність, а про шкідливість масок, коли навіть в аптеці на тому ж Шкільному їх немає ні в продавців, ні в… продажу?! В інших аптеках теж, до речі. Правда, продавці відгороджені від покупців склом. Одним з вірусонебезпечних місць завжди були перукарні. В одній з них, «Камелії», ми зранку побачили, що підлогу дійсно протирають дезинфікуючим засобом, приміщення провітрюється, а щодо масок, то перукарі чесні: «Он, бачите, висить».

Зараза до зарази не пристає?

Як завжди, налякала своїм розміром черга в темному коридорі відділення обслуговування № 1 Пенсійного фонду. Незважаючи на негоду та небезпеку підчепити хворобу, пенсіонери вперто йдуть у чергу, а на запитання, наскільки це необхідно, відмовчуються. Тобто явно «не горить», але йдуть, і щодо захисних масок та носовичків у них сформована стійка упередженість. До свідомості громадян звертатися марно, тому йдемо до начальника відділення Галини Опрі. Вона сказала, що ця черга «доживає» останні дні, бо в понеділок відкрилося нове відділення на Маланюка, 35, тому людей стане менше. Там і умови кращі, але: «Люди звикли, тому і йдуть, ми роз’яснюємо, але з приводу масок у нас є роз’яснення, що під час прийому громадян застосування маски неможливе». Але вологе прибирання один раз на день проводиться обов’язково.

Велика черга й у сервісному центрі обленерго, усі оператори та адміністратори працюють хоча й без масок, але за склом. Начальник Кропивницького відділення ТОВ КОЕК Роман Скоробагаченко без особливого ентузіазму повідомив, що в якості профілактичного засобу особисто користується оксоліновою маззю, але з приводу обробки підлоги порадив звернутися до прибиральниці, мабуть, не царське це діло. Зазначимо, що в приміщеннях тепло та чисто, але жодного оголошення про необхідність дотримання санітарних правил тут немає.

Хоча навчальний процес і призупинено, але в спортивному центрі «Надія» тренування продовжуються в повному обсязі. У холі на кріслах купами складено верхній одяг, поряд батьки та діти чекають свого часу. Заступник директора з навчально-тренувальної роботи Наталія Чумаченко пояснила: «Поки що режим роботи закладу не змінено. З 4-го лютого тренери почали надавати зміни до розкладу, але роботу груп можуть тимчасово призупинити лише за умови 20-відсоткового перевищення рівня захворюваності». Діє наказ про заходи профілактики грипу і ГРВІ, проводиться санітарна обробка, але… масок теж не видно.

У відділеннях ПриватБанку людей багато, тепло та чисто, але, як ви вже здогадалися, масок в операторів немає й не передбачається. Утім, і в центральному офісі цього банку працівники теж без масок, біля терміналів, банкоматів і кас – черги, але навіть оголошень про необхідність дотримуватися правил перестороги теж не видно. І в залі для обслуговування ВІП-персон ніяких відповідних статусу відвідувачаів заходів не спостерігається – теж черга.

Людно й біля терміналів самообслуговування в холі «Кіровоградгазу» на Преображенській. Люди сперечаються, щось доводять чи роз’яснюють один одному, і все це в умовах загрози, як мінімум, негайно підхопити ГРВІ. Зрозуміло, що хворобу навіть не намагаються зупинити за допомогою попередження, а дистанційне обслуговування клієнтів наших «присутственних місць» залишається мрією.

Цікаво, що фактично навстіж відкритими залишаються й ворота з Китаю в Кропивницький. Мова про «Укрпошту», яка напряму працює з надходженнями з хворої на коронавірус Піднебесної. Але, як сказала заступник директора з операційної діяльності Кіровоградської філії АТ «Укрпошта» Тетяна Капустіна, це питання контролюється вищестоящими інстанціями, тому з посилками працюють у звичайному режимі. Працівники пошти впевнені, що віруси через посилки не передаються. Хто зна, хто зна?

А тим часом хворобам є де розгулятися вже на етапі потрапляння до керівництва цієї установи. Справа в тому, що в коридорчику тісно, а потрібного працівника можна викликати лише службовим телефоном, слухавку якого ніхто й ніколи не дезинфікує, і як тут знову не згадати Китай, де подібні процедури обов’язкові для всіх телефонів загального користування, хоча б і мобільних?! У поштових відділеннях ситуація не краща, а навіть гірша, бо поштарі працюють і без масок, і без рукавичок, і без зарплати, як поскаржились в одному з відділень…

Хоча й кажуть, що береженого Бог береже, ми вирішили перевірити це особисто, тому й зайшли до протоієрея кафедрального собору Різдва Божої Матері Романа Кондратюка. Але отець Роман нашому візиту навіть не здивувався, мовляв, церква – не медична установа, тому не повинна перейматися подібними справами: «Церква до цього ставиться спокійно, ми ж не будемо одягати маски? Не було такого, щоб церква обмежувала богослужіння, навпаки, у критичні моменти організовувалися Хресні ходи, а раніше людей і запрошували на молитви, тому і випадків поширення хвороб немає».

Ось такий сучасний погляд на середньовічну проблематику, але що казати про цю консервативну структуру, коли й мирські установи Кропивницького демонструють абсолютну готовність приймати будь-яку простудну чи інфекційну епідемію з розкритими обіймами!