«Для чого їх створювали?»

14:39
718
views

Приказку «Закон, як дишло, куди повернув, туди й вийшло» знають усі. Вона стала синонімом непостійності, відсутності чітких правил та ігнорування елементарної справедливості при трактуванні положень законодавства та їх застосування на практиці. З одного боку, це стало наслідком відсутності громадського дієвого контро­лю за суддівською гілкою влади, а з іншого – низькою якістю розробки та впровадження положень законодавства. Прикро, але це розповсюдилося й на діяльність нашого законодавчого органу – Верховної Ради України.

Особливо чітко це видно на прикладі прийняття в турборежимі законодавчих актів, в які через кілька місяців доводиться вносити правки або й взагалі скасовувати. Одним з таких неоднозначних рішень стала адміністративно-територіальна реформа, тобто укрупнення районів. Через це в Кіровоградській області замість 21-го району сформували 4. При цьому залишилося безліч неврегульованих питань, зокрема й утримання об’єктів комунальної власності колишніх районів та подальша доля колективів. Про те, як функціонують нові адміністративні утворення, яким чином вони впливають на ситуацію та чи мають можливості вирішувати проблемні питання на об’єднаній території кількох колишніх районів, ми розмовляємо з головою Новоукраїнської районної ради Олексієм Небогою.

– Скажіть, будь ласка, що буде з комунальною власністю колишніх районів, яка політика влади в цьому напрямку та взагалі, які можливості нової районної влади?

– Ви знаєте, що укрупнені райони були створені в руслі адміністративно-територіальної реформи. Суть реформи в тому, щоб передати всі ресурси та повноваження місцевим громадам. У принципі, так і було зроблено. На сьогоднішній день практично всі податки, всі надходження передані до місцевих громад. На рівні району не залишилося жодного податку – ані податку на доходи фізичних осіб, ані по землі, ані по інших видах податків. Усі податки або на рівні держави, або на рівні області, або на рівні територіальних громад. Відповідно, туди передані повноваження по управлінню галузями, які раніше були на районному рівні, які управлялися районами. Тобто управлялися районними державними адміністраціями, яким були передані повноваження районними радами, ними ж приймалися бюджетні рішення по майну. На сьогоднішній день, як я вже сказав, усе передано на рівень громад.

– Все так, але воно не працює? В усякому разі, виникають питання при передачі об’єктів спільної власності районного рівня на баланс місцевих громад.

– Я б не сказав, що воно зовсім не працює. Звичайно, є проблеми, особливо там, де райони поділилися на декілька громад, бо їм важко утримувати ті установи, які утримувалися районом. Тому вони чинять відповідний опір, хитрують, або ще щось.

– Наскільки це масове явище, чи потрібно розбиратися в кожному окремому випадку?

– Так, у кожному окремому випадку є щось своє. Окремим громадам передали ці об’єкти у власність ще старі районні ради, там менше проблем. Є громади, де утворилася район-громада, там теж менше проблем.

– Менше проблем – це як? Вони знаходять якісь точки дотику в фінансуванні, в прийомі колишньої районної комунальної власності?

– Коли був район, а тепер стала одна громада, тобто один район – одна громада, то, в принципі, майже нічого не помінялося, тобто яке фінасування було, так і залишилося, навіть збільшилося. Скажімо, податок з доходу фізичних осіб, який залишається на території, був 50%, а зараз став 60%. В принципі, все вирішується, і хоча все одно відбувається якась оптимізація, але вони спроможні утримувати заклади колишньої спільної власності територіальних громад районів.

– Але ж таких утворень, тобто район-громада, не так багато?

– У нас, по Новоукраїнському району, це лише Новомиргородський колишній район, де створено одну громаду, яка охоплює територію всього колишнього району.

– Зрозуміло, був такий варіант утворення ОТГ, але масовості він не отримав. місцеві еліти пішли по шляху створення окремих територіальних громад, тобто кількох на колишній район?

– Так, і я думаю, це погано, що відмовилися від цієї схеми, тому що це був би оптимальний варіант. Тобто у нас одна така громада-район, а в інших колишніх районах створено по чотири громади. От їм і передаються об’єкти, які розташовані здебільшого в районних центрах, але ж самі об’єднані територіальні громади набагато менші за районні центри навіть за населенням. Тобто виходить, що об’єкт буде утримувати не великий районний центр, де проживає 40 тисяч населення, а ОТГ, де проживає всього 10 тисяч осіб.

– Тобто податки, які були раніше сконцентровані в районі та з яких утримувалися комунальні заклади, зараз дісталися ОТГ ?

– Маловисківський район поділили на 4 громади, і якщо раніше податки двох шахт (Смолінської та Новокостянтинівської уранових шахт. – Авт.) йшли в бюджет району, то зараз вони пішли на територію інших громад, а та ж Центральна районна лікарня перебуває на території Маловисківської громади.

– Простіше кажучи, до неї податки шахт не доходять? Цілий комплекс проблем. А які стосунки між новими, тобто укрупненими та старими районами, вони ще існують?

– Старі райони ліквідовано, вони злиті в один, у нашому випадку це Новоукраїнський. Їхні адміністрації ліквідовуються шляхом злиття з Новоукраїнською адміністрацією, люди, які залишилися в старих адміністраціях, ідуть на звільнення, до 6 лютого вони будуть звільнені. У районних радах – до 22 лютого, бо в районних державних адміністраціях діє один місяць попередження про звільнення, а в радах – два місяці. Апарати рад будуть якби працювати до 22 лютого, але це лише апарати. Ні голови, ні заступників немає.

– Ні голів РДА, ні заступників вже немає, так?

– Так, їх уже немає.

– А які функції виконують апарати рад – якісь розпорядчі, контро­люючі чи ще щось?

– Ні, вони якби зливаються з Новоукраїнською районною радою. Тобто це один апарат, але вони йдуть на ліквідацію.

– Добре, ось вони ліквідувалися, а потім люди, які працювали в старих радах, переходять до вас на роботу, чи як?

– Ні, вони просто звільняються. Зараз, поки діє термін про попередження щодо звільнення, поки йде процедура ліквідації, вони ще працюють, я казав уже, до 22 лютого.

– Тобто ніяких колишніх районних структур в структурі укрупненого району вже не буде?

– Так, функції районної влади дещо змінюються. Якщо немає доходів, то немає й видатків. Немає видатків – ми нічого не можемо утримувати. Крім того, Бюджетним кодексом державним районним адміністраціям заборонено бути розпорядниками коштів у галузі медицини, освіти, культури й так далі.

– Це все лягає на плечі об’єднаних територіальних громад?

– Так, усе лягає на ОТГ.

– І скільки у вас проблемних об’єктів, як та ж Маловисківська центральна районна лікарня?

– Залишилася на даний момент одна Мала Виска, в усіх інших усе вирішилося. Там теж якби йде до позитивного вирішення, але дуже затягується. Питання виносилося на рівень області, щоб передати цю лікарню на утримання обласного бюджету, але в області свої завдання, а тут інші.

– А що можна сказати щодо ЦРЛ інших колишніх районів, хоча б і Добровеличківського, там районна лікарня перейшла в громаду?

– Так, перейшла в Добровеличківську громаду, але інші громади частково співфінансують її утримання, і така угода, мабуть, найсправедливіша.

– А коштів в ОТГ вистачить для цих об’єктів, адже не лише лікарні, але й бібліотеки, музичні школи, інші районні заклади? А якщо коштів не вистачить, ви, як районна влада, можете вплинути на ситуацію?

– Я не можу, у нас немає коштів, немає чим допомогти. Міжбюджетні стосунки складаються напряму між ОТГ і державним бюджетом.

– А тоді виникає запитання, а які ж функції укрупнених районів?

– Наші функції формально так і залишилися, і Закон «Про місцеве самоврядування» не скасували, він діє, тобто ті функції районних рад, які були, вони формально й залишилися. Звичайно, їх наповнення на сьогоднішній день зменшилися.

– Зрозумів, повноважень у вас фактично немає.

– Вони якби є, але вони не підкріплені фінансовими та матеріальними ресурсами. Ми займаємось передачею об’єктів, про які йде мова, утрясаємо все. А далі – практика показує, думаю, що все одно повернуться до ідеї районів, тому що працювати напряму з усіма громадами Кіровоградщини, а їх 49, області буде складно. Практика покаже…

– Тобто потрібно зберегти якусь управлінську вертикаль районного рівня?

– Так, якщо утворили райони, то їх потрібно наповнювати повноваженнями, бо виникає логічне запитання: для чого їх створювали? Ліквідувати чи передати комунальне майно могли й старі ради. Можна було не створювати нові, але якщо їх створили, то для чого?

– Зрозуміло, що нічого не зрозуміло. Повернемося до Малої Виски, як там вирішується питання з передачею-прийомом комунального майна колишнього району?

– Я з керівництвом міста розмовляв неодноразово, був на останній сесії міської ради. Їхня позиція полягає в тому, що лікарню приймають за умови співфінансування з трьома іншими ОТГ, а по Будинку культури категорично не згодні. Вони чекають, коли він, як установа, буде ліквідований, тоді згодні прийняти, але лише приміщення. Але проблема в тому, що Будинок культури вже зараз нічим фінансувати, тому ми не зможемо виплатити людям заробітну плату, а якщо не можемо виплатити заробітну плату, то в такому випадку не зможемо ліквідувати установу. Людину не можна звільнити, доки з нею не розрахувалися, а значить, вони й далі будуть якби працювати, і це просто якась пастка…